Розглянуто шляхи вирішення теоретичних, інформаційно-методичних та прикладних проблем реструктуризації підприємств плодоовочеконсервної промисловості в процесі трансформації економіки України.

Розглянуто особливості формування в Україні сучасних моделей господарювання, а саме кластерів і бізнес-мереж різного типу: контрактних, адміністрованих, корпоративних.

Охарактеризовано поняття експортного потенціалу галузі промисловості. Визначено фактори формування експортного потенціалу. Розглянуто зовнішні та внутрішні фактори. Проаналізовано специфіку діяльності підприємств олійно-жирової галузі. Проведено дослідження основних факторів формування експортного потенціалу підприємств олійно-жирової промисловості.

З'ясовано сутність поняття "економічна безпека підприємства", систематизовано об'єкти економічної безпеки відповідно до складових елементів функціонування підприємства. Розглянуто існуючі підходи до аналізу економічної безпеки та запропоновано використання методик стратегічного аналізу як базового для безпекової діагностики. Визначено основні загрози для підприємств харчової промисловості за запропонованими об'єктами економічної безпеки, а саме: в процесі формування капіталу об'єктами економічної безпеки є джерела його формування (власні, запозичені, залучені) та ресурси (основні та оборотні засоби, трудові ресурси); в процесі функціонування систем об'єктами безпеки є: виробнича система (системи маркетингу, менеджменту та логістична); в процесі формування результатів об'єкти - це продукція, дохід, прибуток. Наведений перелік загроз засвідчує, що уникнення кризового стану потребує системного стратегічного аналізу і планування та високого професіоналізму менеджменту підприємств.

Розглянуто сучасний стан та проблеми функціонування сировинної бази плодоовочеконсервних підприємств. Визначено умови поліпшення завантаження потужностей підприємств.

На підставі аналізу теорій мотивацій, а саме: теорій потреб, очікування та справедливості, визначено концептуальні засади формування системи стимулювання: транспарентність, відсутність волюнтаризму та протекціонізму; застосування прямих і непрямих матеріальних стимулів та соціальних стимулів комфорту і творчості. При реалізації цих групових мотивацій для наближення до визначення особистого внеску кожного працівника рекомендовано застосовувати такий інструментарій, як комплексні індикативні показники та коефіцієнти градуювання. В умовах формування інформаційного суспільства групові методи мотивацій і стимулювання поступово замінюють індивідуальною системою стимулювання. У зв'язку з цим розглянуто модель когнітивного стимулювання Майєрс-Бріггс, яка поки що широко не використовується в практиці роботи вітчизняних підприємств і навіть у системі освіти.

На основі методу системного аналізу проаналізовано основні напрями й тенденції структурних перетворень у сферах виробництва, обміну та споживання. Визначено деструктивні зрушення в цих сферах та причини їх виникнення. Запропоновано шляхи вирішення існуючої проблеми монополізації виробничої сфери та сфери обміну.

Розглянуто сучасний стан та проблеми функціонування сировинної бази плодоовочеконсервних підприємств. Визначено умови поліпшення завантаження потужностей підприємств.

Досліджено динамічні та структурні процеси формування валового внутрішнього продукту (ВВП) України, розглянуто основні показники, які впливають на його рівень. Проаналізовано вплив тіньового сектору та рівня безробіття на процес формування ВВП. Показано, що наявність тіньового сектору в країні не повинна розглядатися як суто негативне явище. Визначено взаємозв'язки між динамікою ВВП і показниками мінімальної та середньої заробітних плати, мінімальним прожитковим рівнем, купівельною спроможністю населення в контексті сучасних умов господарювання, детальні описи яких надано за допомогою рисунків і діаграм. Зазначено, що одночасне зростання темпів ВВП і середньої заробітної не завжди є економічно обгрунтованим і може бути пов'язане з особливостями статистичних розрахунків і впливом інших факторів, які не мають прямолінійного впливу на його рівень. Наведено дані щодо рівня ВВП за останні 8 років і надано порівняльний опис структурного складу ВВП за 2010 і 2017 рр. Доведено, що, окрім економічних показників, при розробці стратегій подолання бідності велику роль відіграє ментальність і рівень соціальної свідомості та відповідальності суспільства. Розглянуто практику зарубіжних країн у контексті впливу економічної ментальності суспільства на процес формування економіки. Увагу приділено проблемам розподілу ВВП і напрямам подолання бідності. Встановлено залежність між кількістю інвестицій у країні та їх впливом на формування лінійного зв'язку між зростанням економіки та ВВП. Надано порівняльну характеристику розмірів ВВП України та інших країн світу та розроблено пропозиції щодо вирішення проблеми подолання бідності в країні. Зазначено, що для забезпечення довгострокового зростання темпів валового внутрішнього продукту особливу увагу варто звертати не тільки на економічний, але й на морально-етичний стан суспільства.

Досліджено зміни мотивацій, які відбулися останнім часом у зв'язку з підвищенням географічної мобільності, загального добробуту населення та глобалізацією інтелектуального простору соціальних мереж. Це призвело до модифікації у значної частини населення стратегії виживання на стратегію розвитку. На підставі проведеного аналізу анкетування студентів НУХТ визначено тенденції змін мотиваційних потреб в умовах капіталізації інтелекту. За основу взято дослідження провідної компанії Facebook, яка має більш як 60 000 працівників по всьому світу на 2020 р. Аналіз компанії надав можливість грунтовніше підійти до переосмислення теорії потреб і створити подібну статистику для нового покоління Z. Результати тестування реформують піраміду Маслоу. Більше 90 % опитуваних готові обмежувати себе у базових фізіологічних потребах для вдосконалення навичок і подальшого розвитку. Тому запропоновано нову модель за теорією Маслоу, на основі якої визначено концепцію стимулювання в умовах креативного менеджменту. Проведено дослідження змін мотиваційних потреб, що засвідчують необхідність формування моделі підприємства, побудованої на когнітивному менеджменті, який створює умови для реалізації креативних можливостей людини. Основними складовими такої моделі є формування транспарентної системи стимулювання; перехід від репресивної вертикально-несхідної моделі управління до горизонтальних зв'язків партнерства, довіри та свободи дій у межах функціональних обов'язків; зміна філософії та стилю керівництва для створення умов реалізації суб'єктності кожного виконавця, при вирішені поставлених завдань; використання сучасних інструментів оцінки діяльності кожного працівника, зокрема комплексних індикативних показників (KPI). Побудова локальної моделі стимулювання має факторну ознаку, якою є вплив окремого виду стресу на колектив або людину. Базування KPI на позитивному-парокомпульсивному стресі будує нові, більш якісні, нейронні зв'язки. Нейронна сітка, створена в процесі креативного мислення, стійкіша за ту, що формується через небажання виконувати певну роботу при побоюванні за нездійснення поставлених завдань перед командою або індивідуумом.