Проаналізовано стан виробництва та споживання соусів в Україні. Представлено основних українських товаровиробників. Визначено співвідношення та структуру експорту й імпорту на ринку соусів. Виявлено проблеми вітчизняних виробників соусної продукції.

Розкрито економічну сутність акцизної політики як складової системи податкового регулювання соціально-економічного розвитку країни. Запропоновано методологічні засади регулювання непрямого оподаткування, що грунтуються на реалізації фіскального та регулювального потенціалу податку на додану вартість і акцизного податку, інституційних змін економічного середовища. Розвинуто підходи до визначення пріоритетних напрямів підвищення фіскальної ефективності акцизного податку, узагальнено та систематизовано досвід регулювання системи непрямого оподаткування у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Обгрунтовано доцільність здійснення інституційних змін податкового регулювання в частині рівня використання податкових пільг та механізму адміністрування непрямих податків. Удосконалено підходи до визначення інституційних засад розвитку системи непрямого оподаткування, положення до визначення економічної сутності адміністрування податку на додану вартість та акцизного податку, методологічні засади до здійснення оцінювання дієвості непрямих податків, використання певних процедур державного регулювання виробництва та обігу окремих груп підакцизних товарів.

Увагу приділено удосконаленню споживних властивостей соусів і паст на сметанній основі. Доведено ефективність і доцільність використання дієтичної йодовмісної добавки "Ламідан", рослинної сировини (хріну, гірчиці, волоських горіхів), яєць та аскорбінової кислоти в складі соусів і паст на сметанній основі з метою підвищення їх біологічної цінності. Встановлено підвищення вмісту білків, незамінних амінокислот, ПНЖК, мінеральних речовин, зокрема йоду та селену, аскорбінової кислоти з одночасним зниженням енергетичної цінності продукції за рахунок зменшення вмісту ліпідів і вуглеводів. Удосконалено реологічні властивості харчових емульсійних систем, стійких до синерезису, з високими структурно-механічними характеристиками та одночасним збільшенням кількості зв'заної води в цих системах, що забезпечуються компонентами натуральної сировини: пектиновими речовинами, клітковиною і крохмалем хріну та гірчичного порошку, альгіновими кислотами водорості Laminaria japonica Aresch, а також білковими речовинами та лецитином сметани і яєць. Доведено бактерицидний і фунгіцидний вплив хріну та гірчиці на пригнічення розвитку збудників харчових захворювань, що дозволяє в комплексі з антимікробною дією молочнокислих бактерій гарантувати збереження споживних властивостей соусів і паст на сметанній основі під час зберігання.

Вивчено процеси керування безпілотним літальним апаратом (БПЛА) типу квадрокоптер. Квадрокоптер є окремим випадком мультикоптера, побудованого за вертолітною схемою, який має 4 несучі гвинти. Такі літальні апарати широко застосовують для багатьох цілей як цивільного, так і військового призначення: від відеозйомки будь-яких явищ до виконання аеророзвідки недоступних територій, коригування артилерійської зброї. Квадрокоптер відноситься до класу механічних систем із малою приводністю, так як число його приводів (4 двигуна гвинтів) є меншим, ніж число ступенів свободи (6 ступенів). Це істотно відрізняється від управління БПЛА літакового типу, де кожна ступінь свободи управляється своїм приводом. Мала приводність квадрокоптера накладає свої особливості під час його управління. Наприклад, горизонтальне переміщення квадрокоптера в заданому напрямку здійснюється за допомогою нахилу квадрокоптера в цьому напрямку шляхом впливу на певні двигуни гвинтів. Таким чином, при вимаганні виконання найпростішого руху пристрою (рух лінійною координатою X) виконавчими двигунами квадрокоптера управляються мінімум 3 координати: формування підйомної сили для контролю зависання БПЛА на певній висоті, зміна кута нахилу квадрокоптера по куту тангажу та безпосередньо управління швидкістю руху квадрокоптера. У той самий час цей вплив формує виникнення умов руху за іншими координатами. Побудовано математичну модель квадрокоптера на базі відомих рівнянь руху БПЛА. Відомо кілька методів та алгоритмів управління квадрокоптером, використано ПІД-регулятори координат. Для побудови математичної моделі застосовано середовище динамічного моделювання Matlab Simulink. У процесі дослідження взаємного впливу в процесі управління координатами виявлено вплив при управлінні однією координатою за статичного стану інших (не обов'язково спокою, а й у стану руху). Розглянуто взаємний вплив між ступенями свободи при керуванні одночасно мінімум двома координатами (наприклад, управлінням кутом тангажу та кутом рискання, зміною висоти з одночасним гальмуванням по одній з лінійних координат).