Вивчено сорбцію 1-нітрозо-2-нафтолу на силікагелі з органічних розчинників і воднооцтових розчинів. Знайдено оптимальні умови одержання модифікованих сорбентів із заданою ємністю. Досліджено умови сорбції паладію (II) на модифікованому та немодифікованому силікагелях. Максимальна ємність силікагелю за паладієм складає 1,0 мкмоль/г. Досліджено вплив заважаючих іонів. Розроблено методику сорбційно-спектрофотометричного визначення паладію в технологічних розчинах з границею визначення 0,03 мкг у пробі.

Вивчено сорбцію кадмію (II) та цинку (II) з галогенідних та тіоціанатних розчинів на силікагелі, які модифіковані та немодифіковані основними барвниками - бриліантовим зеленим та метиловим фіолетовим. Встановлено оптимальні умови сорбційного розділення іонів кадмію (II) та цинку (II). Розроблено сорбційно-атомно-абсорбційну методику визначення кадмію (II) в стандартних зразках цинкових сплавів. Методику апробовано на модельних розчинах гальваностоків.

Запропоновано спосіб іммобілізації 1-нітрозо-2-нафтолону на силікагелі. Вивчено сорбцію кобальту (III) модифікованим сорбентом. Розроблено візуально-тестовий та сорбційно-спектрофотометричний методи визначення кобальту в питній та природних водах.

Охарактеризовано драму Л.Яновської "Без віри", яка відбиває настрої інтелігенції напередодні революції - шукання свого шляху, корисного діла, а також висвітлює суспільну ситуацію в цілому. Зазначено, що творчість Л.Яновської припадає на етап становлення жанру мелодрами.

Охарактеризована драма Л.Яновской "Без веры", которая отражает "разгардияж" в душах и настроениях интеллигенции накануне революции - искания своего пути, полезного дела, а также освещает общественную ситуацию в целом. Указано, что творчество Л.Яновской относится к этапу становления жанра мелодрамы.

Предложен метод сравнения формы объектов на изображении по фрагментам контура. Фрагменты выделяются по особенностям кривизны границы и сравниваются с применением модели механической деформации. Для выявления особенностей кривизны границы используется базовый скелет, отражающий фундаментальные свойства образа.

Проаналізовано літературно-критичну й епістолярну спадщину А.А.Дельвіга. Досліджено тематичну та жанрову своєрідність його поезії. Визначено творчі декларації поета, особливості його суспільної та літературно-критичної позиції у співвідношенні з визначальними суспільними й естетичними явищами та тенденціями 1920-х рр. Значну увагу приділено внескові поета до розвитку жанрів ідилії, пісні, сонета. Систематизовано критичні статті, доповнено та розвинуто уявлення про А.А.Дельвіга як поета, критика, видавця. Відзначено, що його листи сприяють кращому розумінню літературно-естетичної програми, реалізованої на сторінках альманаху "Северные цветы" и "Литературной газеты".

Досліджено жанрово-композиційні та мовно-стилістичні (поетикальні) особливості української мелодрами кінця XIX - початку XX ст. на матеріалі драматургії Л.Яновської й І.Тогобочного. Розглянуто її різні види та підвиди, прийоми творення характеру та сюжету. Визначено основні тенденції розвитку мелодрами. У Л.Яновської виявлено трансформацію побутової мелодрами до психологічної, у І.Тогобочного - до соціальної. Особливу увагу приділено вивченню поетикальних мелодраматичних засобів: емфатичності й інверсованості мови, контрастності образів (лиходій - доброчинець), використання шаржу та гротеску у мелодрамах-комедіях і "кривавих фіналів" у мелодрамах-трагедіях. Показано особливу роль у творах даного жанру таких композиційно-смислових засобів, як випадок, таємниця, несподіванка.

Проаналізовано структурний склад назв сучасного одягу китайською мовою. Виокремлюються найбільш поширені моделі, які корелюють з кількісно-складовим складом лексики китайської мови. Крім цього розглядається проблема впливу традицій на формування назв сучасних елементів одягу. Виділяються видові та похідні назви. З'ясовано, що більшість назв сучасного одягу в своєму складі мають морфему-назву одягу традиційного. Вбачаємо в цьому незаперечний влив традицій на формування сучасної лексики.