Обстежено 120 дітей із хронічним гастродуоденітом (ХГД) та дуоденогастральним рефлюксом (ДГР) (основна група) та 50 дітей із ХГД без ДГР (група порівняння) віком 7 - 14 років, у яких виявлені стигми дисплазії сполучної тканини (ДСТ) та дизембріогенезу (ДЕ). У пацієнтів основної групи частіше спостерігалися такі стигми ДСТ, як викривлення кінцівок, гіпо- та гіперпігментація шкіри, гіпермобільність дрібних суглобів, астенічна будова тіла, плоскостопість; будь-яких специфічних для ДГР стигм виявлено не було. Відзначено, що у дітей з хронічним гастродуоденітом, які мають множинні стигми дисплазії сполучної тканини, частіше виявляється дуоденогастральний рефлюкс, тому множинні стигми ДСТ можуть сприйматися як один із критеріїв діагностики щодо доендоскопічної ДГР.

Вперше проведено порівняльне клініко-параклінічне оцінювання двох клінічних варіантів хронічного гастродуоденіту (ХГД) у дітей з урахуванням анте- та постнатальних факторів ризику, віку, статі хворих, особливостей початкової стадії захворювання, наявності супутньої патології. Визначено фенотип дітей, хворих на ХГД у поєднанні з дуоденогастральним рефлюксом (ДГР), охарактеризовано морфофункціональний стан шлунка та дванадцятипалої кишки. Виявлено зміни секреторної та кислототвірної функції, досліджено ендоскопічну картину шлунка у дітей, хворих на ХГД з ДГР, обгрунтовано необхідність урахування даних чинників під час вибору дієти та медикаментозної терапії. Вперше у педіатричній практиці обгрунтовано доцільність визначення дисплазій сполучної тканини та стигм дисембріогенезу для покращання діагностики різних клінічних варіантів ХГД у дітей. З'ясовано, що хронічні хвороби шлунка супроводжуються дисфункцією вегетативної нервової системи та регуляторних систем організму, що негативно впливає на клінічні прояви та перебіг ХГД у дитячому віці й обумовлює необхідність розробки нових підходів щодо корекції патогенетичної терапії даних захворювань. Вперше доведено високу ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії у комплексному лікуванні дітей, хворих на ХГД у поєднанні з ДГР.