Проаналізовано результати науково-методичних досліджень та вітчизняний досвід організації педагогічної роботи щодо оптимізації навчальної діяльності молодших школярів. Висвітлено перспективи розвитку освітянської науки та пріоритетні напрямки навчання іноземної мови на початковому етапі. Охарактеризовано прогресивні освітні технології, створені на основі впровадження кооперованого співробітницького навчання учнів за допомогою дивертисивних засобів групової роботи. Проаналізовано особливості викладання іноземної мови, розглянуто засоби формування позитивної мотивації до її вивчення та способи покращення самоконцепції у дітей. Обгрунтовано доцільність використання ігор на уроках англійської мови для створення сприятливого психологічного мікроклімату. Розроблено навчальні завдання та наведено віршовані тексти англійською мовою для формування мовленнєвих навичок молодших школярів.

Проанализированы результаты научно-методических исследований и отечественный опыт организации педагогической работы по оптимизации учебной деятельности младших школьников. Освещены перспективы развития образовательной науки и приоритетные направления обучения иностранного языка на начальном этапе. Охарактеризованы прогрессивные образовательные технологии, созданные на основе использования кооперированного сотрудничества в учебном процессе с помощью дивертисивных средств групповой работы. Показаны особенности преподавания иностранного языка, рассмотрены средства формирования позитивной мотивации к его изучению и способы улучшения самоконцепции у детей. Обоснована целесообразность использования игр на уроках английского языка для создания благоприятного психологического микроклимата. Разработаны учебные задания и приведены стихотворные тексты на английском языке для формирования языковых навыков младших школьников.

По специально разработанной программе впервые изучено состояние инвалидности вследствие позвоночно-спинномозговых травм по материалам центров медико-социальной экспертизы в 24 областях Украины, Автономной Республике Крым, Киеве и Севастополе в 2012 году. Общее количество первично признанных инвалидов вследствие позвоночно-спинномозговых травм составило 2637 человек, или 0,7 на 10 000 взрослого населения; повторно признанных инвалидами - 11 783 человека, или 3,1 на 10 000 взрослого населения. При сравнении количества признанных инвалидами по областям отмечено, что он выше в "индустриальных" регионах (Днепропетровской, Донецкой, Харьковской областях). Показатели инвалидности вследствие позвоночно-спинномозговых травм в Ивано-Франковской области намного превосходят таковые в остальных областях.

Обмеження професійної працездатності є найчастішою причиною соціальної недостатності інвалідів, а здатність до праці за конкретною професією може бути відновлена засобами реабілітації. Мета роботи - вивчення особливостей інвалідності та втрати професійної працездатності у випадку виробничих травм внаслідок ушкоджень кінцівок і хребта. Під нашим спостереженням знаходилось 184 хворих та інвалідів з наслідками виробничих травм верхніх і нижніх кінцівок, хребта та їх сполучення. Найбільш склали травми нижніх і верхніх кінцівок 38,6 та 35,9 % випадків відповідно, а травми хребта і сполучені ушкодження - 20,7 та 4,9 %. Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності інвалідами III групи визнано 52,8 % осіб, II групи - 16,8 %, I групи - 1,1 %, поза групою з встановленими відсотками втрати працездатності було 29,3 % осіб. Однією з основних причин соціальної недостатності у постраждалих з наслідками травм кінцівок і хребта була втрата роботи у 9,2 % осіб, зниження кваліфікації у - 14,2 %, неможливість роботи за спеціальністю - у 31 %. Позитивна динаміка після проведеної реабілітації інвалідів спостерігалась у 56,6 % випадків, в тому числі було повністю реабілітовано 25,6 % постраждалих (знято групу інвалідності і відсотки втрати професійної працездатності), частково - 31,0 % (знижено групу інвалідності, чи встановлено відсотки втрати професійної працездатності поза групою інвалідності).

Дисертаційне дослідження присвячене обгрунтуванню та реалізації методики виконання основного фізичного практикуму на основі взаємозв'язку та взаємообумовленості реального та віртуального навчального експериментів, а також розробці та реалізації відповідного програмного забезпечення для виконання таких експериментів. Сутність розробленої методики виконання фізичного практикуму полягає у тому, що під час роботи з комп’ютерно-орієнтованими засобами навчання, як і під час використання реального обладнання, студент виконує ряд операцій, що пов’язані із маніпуляцією об’єктами дослідження, що описуються в інструкції до конкретної лабораторної роботи. Тобто, алгоритми досягнення встановленої мети діяльності не відрізняються. У віртуальній роботі, на базі якої побудовано комп’ютерно-орієнтований засіб навчання, враховано всі суттєві якості досліджуваного явища, а результат розв’язання педагогічного завдання в обох випадках збігається. Отже, загальним є спрямування суб’єкта навчальної діяльності на аналіз фізичної сутності процесу. Таким чином під час виконання робіт фізичного практикуму активізується в цілому самостійна робота студентів як на стадії підготовки та виконання фізичного практикуму, так і на завершальному етапі у зв’язку з формулюванням висновків про результати виконання роботи. Запропонована методика взаємозв'язку реального та віртуального навчального експериментів під час підготовки та виконання робіт фізичного практикуму може ефективно запроваджуватися й стосовно інших видів індивідуальної роботи студентів: під час розв’язування навчально-експериментальних завдань; під час демонстрації експерименту на лекції; для реалізації творчих здібностей студентів у процесі дослідницьких завдань та виконання курсових і науково-дослідних проектів.

Розглянуто можливості організації індивідуальної роботи студентів під час підготовки та проведення фізичного практикуму. Описано основні етапи виконання лабораторного дослідження та результати експериментальної перевірки запропонованої методики.

Рассмотрены возможности организации индивидуальной работы студентов во время подготовки и проведения физического практикума. Описаны основные этапы выполнения лабораторного исследования и результаты экспериментальной проверки предложенной методики.

Discusses the possibility of individual student work during the training and the physical workshop. Described the stages of the proposed model and its experimental verification.