У результаті дослідження ортопантомограм 705-ти пацієнтів включені дефекти зубних рядів було виявлено у 67,5 % обстежених, 48,2 % мали дефекти зубного ряду верхньої щелепи і 49,9 % - нижньої щелепи. У 33,2 % обстежених діагностовано наявність кінцевих дефектів, 16,7 % - на верхній щелепі і 26,7 % - на нижній щелепі. Найчастіше втраченими зубами обох щелепів є перші моляри, що становило разом 41,1 % з усіх відсутніх зубів, далі другі моляри (18,9 %) та другі премоляри (17,6 %). З віком спостерігалось зростання середньої кількості відсутніх зубів на одну особу - від 0,2 у віковій групі "15 - 19 років" до 9,6 у віковій групі "понад 65 років". У 705-ти обстежених було діагностовано 1 497 дефектів зубних рядів, з яких 1 074 (71,7 %) включені дефекти та 423 (28,3 %) кінцеві дефекти. 82,8 % (889 з 1 074) включених дефектів становили дефекти, обумовлені відсутністю одного зуба. Переважна більшість - 55,0 % включених дефектів обмежено обома вітальними зубами і лише 15,5 % обмежені обома девіталізованими зубами. 62,5 % включених дефектів не були заміщеними незнімними протезами.

Реабілітація беззубих пацієнтів незнімними зубними протезами з опорою на імплантатах має численні переваги над ортопедичним лікуванням повними знімними протезами. Основним причинами незадоволеності літніх людей з повною відсутністю зубів наявними повними знімними протезами були недостатня фіксація протезів у ротовій порожнині, неможливість уживання твердої їжі, больові відчуття під час користування протезом, психологічний дискомфорт у процесі спілкування з іншими людьми через страх перед випадінням протеза під час розмови.