На підставі вивчення фортепіанної творчості С.В.Рахманінова запропоновано теорію музичної темпоральності. Категорію часу розглянуто як стильовий чинник, визначальну складову композиторського мислення й естетичної ідеї. Фортепіанну творчість С.В.Рахманінова досліджено у єдності її композиторської та виконавської сторін, що дозволяє розкривати наскрізне системне значення темпоральності у фортепіанній поетиці композитора. Музичну темпоральність досліджено у взаємозв'язку з феноменом циклічності, що дозволяє розширювати уявлення про процеси циклоутворення в музиці. Розкрито базове методологічне значення вчення О.Лосєва про музичний час, головні положення якого є теоретичними передумовами музикознавчого та виконавського стилістичного аналізу фортепіанних творів С.В.Рахманінова. Виявлено циклічний тип темпоральності на всіх рівнях музичної поетики, що дозволило створити цілісну модель фортепіанної творчості С.В.Рахманінова.