Розглянуто проблеми профілактики та лікування запальних захворювань середнього вуха. Запропоновано нову концепцію механізму впливу ступеня пневматизації скроневої кістки на перебіг різних форм хронічних гнійних середніх отитів (ХГСО) шляхом реалізації компенсаторних можливостей переходу тканин середнього вуха на анаеробний тип дихання, що залежить від розвитку клітинної системи. Встановлено можливість здійснення компенсації недосконалості імунітету в грудному дитячому віці шляхом посилення фагоцитарної реакції макрофагів у середньому вусі в період пневматизації скроневої кістки. Доведено, що склеротичний тип соскоподібного відростку не є анатомічним варіантом норми. З'ясовано, що формування склерозованих і малопневматизованих відростків та асиметрії їх будови у хворих на ХГСО відбувається в результаті порушення процесу пневматизації як наслідку дії середніх отитів, перенесених у грудному та ранньому дитячому віці. Зроблено висновок про відсутність вторинного запального склерозування раніше добре пневматизованих соскоподібних відростків. Показано, що порушення функції слухової труби сприяє формуванню склеротичних і малопневматизованих відростків. Встановлено наявність і роль системи сурфактанта у разі ХГСО у середньому вусі. Виявлено, що розвиток гострого мастоїдиту відбувається лише у добре пневматизованих відростках і не пов'язаний з типом соскоподібного. Розроблено комплексний консервативний метод лікування хворих на ХГСО, який передбачає додаткове місцеве застосування кисню, мірамістину та лазерного опромінювання, що підвищує ефективність лікування, скорочує його терміни та дозволяє досягти стійкої ремісії у 94 % хворих.

Розглянуто, як Іван Степанович Мазепа, будучи наприкінці XVII - на початку XVIII ст. гетьманом Лівобережної і Правобережної України, займався меценатською діяльністю в церковному будівництві, соціальній сфері та був оплотом правосланої Церкви. Зазначено, що культурна політика, яку проводив гетьман, була давньою доброю українською традицією.

Розкрито теоретичні основи криміналістичної характеристики розбійних нападів, вчинених організованою групою, та її значення для розслідування зазначеного виду злочинів. Досліджено основні елементи зазначеної категорії та взаємообумовлені зв'язки та залежності між ними. Проаналізовано слідчі ситуації початкового етапу розслідування розбійного нападу, вчиненого організованою групою, та дії слідчого щодо їх вирішення. Висвітлено правила побудови та перевірки версій, а також особливості планування розслідування вказаних злочинів. З'ясовано тактику окремих слідчих (розшукових) дій, оперативно-розшукових заходів і тактичних операцій на початковому та наступному етапах розслідування розбійного нападу, вчиненого організованою групою. Встановлено специфіку взаємодії слідчого з оперативними працівниками, спеціалістами та ЗМІ в ході розслідування зазначеної категорії злочинів. Запропоновано шляхи вдосконалення методики розслідування розбійного нападу, вчиненого організованою групою.