Проаналізовано стратегічні аспекти політичної комунікації. Досліджено прагматичні питання політичної комунікації та визначено поняття комунікативної стратегії і комунікативної тактики. Представлено огляд теоретичних праць і основних позицій щодо визначення й типології комунікативних стратегій в українському та зарубіжному мовознавстві. Виявлено особливості реалізації комунікативних стратегій різних типів у політичній комунікації. Заявлено домінування стратегії переконання в ситуації інтерактивного політичного спілкування в комунікативній ситуації політичних ток-шоу або розмов з журналістами у прямому ефірі. У межах стратегії переконання виокремлено комунікативну тактику ігнорування, характерну для взаємодії політиків в інтерактивному спілкуванні. Проаналізовано особливості вербальної репрезентації тактики комунікативного ігнорування в політичному інтерактиві. Простежено закономірності використання політиками як мовними особистостями комунікативної тактики ігнорування у відповідних ситуаціях політичного спілкування. Здійснено узагальнення щодо закономірностей використання комунікативного ігнорування в політичному дискурсі. Матеріалом дослідження слугували фрагменти діалогів українських політиків, що мали місце у непідготовлених інтерв'ю та політичних ток-шоу.

Представлено аналіз мовленнєвої поведінки українських політиків у ситуації усного спонтанного спілкування за умов політичних ток-шоу формату прямого ефіру. Обгрунтовано поняття комунікативного іміджу та комунікативної ролі, визначено комунікативну роль як основне поняття інтерактивної взаємодії політиків у ситуації політичних ток-шоу. Простежено реалізацію комунікативних ролей політиків в українських політичних ток-шоу та створено типологію комунікативних ролей відповідно до мовних особистостей політиків і конкретних мовленнєвих ситуацій.

Досліджено український політичний дискурс в лінгвопрагматичному аспекті. Окреслено поняття комунікативної стратегії як одного з основних параметрів спонтанної мовленнєвої взаємодії та виявлено особливості комунікативного конфлікту під час спілкуванні політиків у телевізійних ток-шоу. Розглянуто основні конфліктні стратегів інтерактивному політичному спілкуванні та запропоновано класифікацію конфліктних стратегій. Матеріалом для аналізу слугували тексти виступів українських політиків у відомих телевізійних ток-шоу.

Охарактеризовано лексичні засоби реалізації конфліктної комунікативної поведінки користувачів соціальних мереж. Розглянуто мережеві коментарі, представлені на офіційних сторінках українських політиків - чинного Президента України Володимира Зеленського і попереднього Президента України Петра Порошенка - у соцмережах Facebook і Twitter. Визначено поняття вербальної агресії як засіб реалізації конфліктної комунікативної поведінки. Окреслено жанрову специфіку коментарів у соціальних мережах та визначено особливості їх функціонування. Проаналізовано лексичні одиниці, що є вербальними маркерами агресивної поведінки коментаторів у соцмережах. Мета дослідження - виявити основні лексичні засоби реалізації вербальної агресії в політичному дискурсі соціальних мереж. Об'єктом аналізу є конфліктна комунікативна поведінка користувачів соціальних мереж; предметом дослідження - вербальна агресія коментаторів на офіційних сторінках українських політиків. Матеріалом для аналізу слугували коментарі до дописів на офіційних сторінках українських політиків Володимира Зеленського і Петра Порошенка у соцмережах Facebook і Twitter за 2023 рік. Загалом проаналізовано понад 2000 коментарів. Лексичні засоби вираження вербальної агресії було проаналізовано на матеріалі тих коментарів, що характеризувати саме політиків, а не безпосередніх комунікантів - прихильників одного з українських президентів. Доведено, що основними засобами репрезентації вербальної агресії у коментарях до дописів українських політиків у Facebook і Twitter є антропоніми, стилістично знижена лексика, інвективи, жаргонізми та ремінісценції й цитати виступів політиків.