Розглянуто проблему виховання почуття корисності для іншого в учнів підліткового віку. Проаналізовано філософські та психолого-педагогічні аспекти досліджуваної проблеми. Розкрито сутність і структурні елементи поняття "почуття корисності для іншого". Визначено критерії, показники та рівні вихованості цього особистісного утворення в учнів підліткового віку. Виявлено стан вихованості почуття корисності для іншого у підлітків сільських і міських загальоосвітніх шкіл.

Висвітлено проблему ефективного виховання школяра взагалі, в контексті його взаємодії з суспільством зокрема. Проаналізовано відповідну наукову літературу та результати практичних досліджень щодо зазначеної теми.

Визначено поняття "почуття корисності для інших людей" як систему емоційних переживань, станів і ставлень індивіда, які, надбудовуючись одні над одними в процесі онтогенетичного розвитку особистості, утворюють стійке моральне почуття. Охарактеризовано зміст його структурних компонентів: співпереживання; готовність стати на місце іншої людини, децентрація; турботливе ставлення до людей та піклування про них; безкорисливе служіння людям, здатність поступатися власними інтересами. Запропоновано програму виховання почуття корисності для інших в учнів підліткового віку, яка включає систему занять, згруповану в шість циклів, кількість яких в них може змінюватися залежно від особливостей групи та обставин, що виникають у процесі їх проведення. Констатовано, що розроблена програма та проведена дослідно-експериментальна робота з виховання у підлітків почуття корисності для інших показали значну зміну рівня сформованості цього почуття в учнів цієї вікової категорії.

Определено понятие "чувство полезности для других людей" как система эмоциональных переживаний, состояний и отношений индивида, которые образуют устойчивое нравственное чувство. Охарактеризовано содержание его структурных компонентов: сопереживание; готовность стать на место другого человека, децентрация; заботливое отношение к людям и попечение о них; бескорыстное служение людям, способность поступаться собственными интересами. Предложена программа воспитания чувства полезности для других у учащихся подросткового возраста, которая включает систему занятий, сгруппированную в шесть циклов, количество которых у них может изменяться в зависимости от особенностей группы и обстоятельств, возникающих в процессе их проведения. Констатировано, что разработанная программа и проведенная опытно-экспериментальная работа по воспитанию у подростков чувства полезности для других показали значительное изменение уровня сформированности этого чувства в учащихся этой возрастной категории.

The concept of "sense of usefulness to others" as a system of emotional experiences, states and relations of the individual, who, tuning one over the other in the process of ontogenetic development of the individual, form a stable sense of morality. The content of its structural components: empathy, willingness to take the place of another person, Decentration; caring attitude to people and care about them; selfless service to the people, the ability to sacrifice their own interests. We propose a program of fostering a sense of value for other students of adolescence, which includes a system of classes (25), grouped into six cycles, the number which they can vary depending on the characteristics of and circumstances arising during their implementation. Defined stages of each session: introduction, theme and setting goals, organization of moral activity for students, reflection, analysis of the action, conclusion. Focus on three stages of the game "remember those who are close and the work of the club" a sympathetic and unselfish. " Examples of fostering a sense of usefulness to others in the learning process by using a variety of problem situations, problems of moral character, and others stated that the program developed and carried out experimental work on the education of young people a sense of usefulness to others showed a significant change in the level of formation of that feeling in the students' this age group.

Розглянуто суть і структуру почуття корисності для іншого. Акцентовано увагу на значенні його вихованості у формуванні гуманістично орієнтованої особистості. Наведено результати дослідження рівня вихованості в підлітків почуття корисності для іншого. Висвітлено методику дослідження. Виявлено та розглянуто три рівні вихованості даного почуття. Визначено тенденції розвитку сформованості у підлітків почуття корисності для іншого.

Рассмотрены сущность и структура чувства полезности для другого. Акцентировано внимание на значении его воспитанности в формировании гуманистически ориентированной личности. Приведены результаты исследования уровня воспитанности у подростков данного чувства. Освещена методика исследования. Выявлены и рассмотрены три уровня воспитанности чувства полезности для другого. Определены тенденции развития его сформированности у подростков.

Рассмотрены место и роль современных концепций постсоветских трансформаций в общей теории социальных изменений. Проанализированы предпосылки создания, основные идеи и структурные компоненты концепции социетальной трансформации российского общества Т. И. Заславской. Раскрыты особенности теоретико-методологического подхода Н. В. Паниной к изучению трансформационных процессов в украинском обществе и осуществлен анализ изменений социально-психологического состояния населения Украины за двадцать лет независимости в ракурсе нормативно-личностной концепции. Показано, что концепции Т. И. Заславской и Н. В. Паниной взаимодополняют научные представления о постсоветской трансформации и определяют пути создания фундаментальной теории.

Визначено місце сучасних концепцій пострадянських трансформацій в загальній теорії соціальних змін. З'ясовано основи концепції соцієтальної трансформації російського суспільства Т. І. Заславської, виявлено особливості вивчення нею акторів трансформаційного процесу. Розглянуто положення нормативно-особистісної концепції та особливості соціологічного дослідження пострадянської трансформації українського суспільства Н. В. Паніної. Оцінено зміни соціально-психологічного стану населення України за роки незалежності.

Висвітлено історію становлення академічної соціології в Україні. Послідовно розглянуто етапи розвитку соціологічної думки та інституціоналізації соціології, починаючи із заснування Української академії наук і закінчуючи сучасним станом соціологічної спільноти у структурі Національної академії наук (НАН) України. Розглянуто соціологічні підходи у творчості академіка М. І. Туган-Барановського. Подано інформацію про Б. О. Кістяківського - першого вітчизняного професійного соціолога-академіка. Увагу приділено інтенсифікації та розширенню напрямів соціологічних досліджень (1979 - 1984 pp.). Описано основні напрями та результати діяльності Інституту соціології НАН України. Розкрито особливості процесу відновлення роботи Соціологічної асоціації України в 90-ті рр. XX ст. Додатково наведено документи, пов'язані з ретроспективою та сучасним станом академічної соціології в Україні.

Вміщено спогади та статті відомих українських учених-соціологів про становлення і розвиток вітчизняної соціології, починаючи від 60-х рр. XX ст., а також інтерв'ю з ними про минуле та теперішній стан соціології в Україні. Розкрито особливості становлення академічної соціології та соціологів в Україні. Висвітлено розвиток методів соціологічних досліджень в Інституті філософії Академії наук УРСР (1968 - 1990 pp.). Подано інформацію про наукову спадщину Н. В. Паніної.

Науково-біографічне видання містить нариси, присвячні персонам чільних теоретиків світової соціології. У кожному нарисі наведено коротку наукову біографію вченого та огляд його наукових інтересів, розкрито його персональний внесок у розвиток соціологічної науки, оцінено значущість його наукового доробку для сучасної України, зокрема, у концептуалізації культурної, економічної та політичної модернізації українського суспільства. Довідкове видання стисло узагальнює досвід осмислення науковцями Інституту соціології НАН України творчого спадку класиків соціології, впровадження їхніх плідних ідей у вітчизняний соціологічний дискурс.