Наведено результати експериментального відпрацювання технології високоточного позиціювання з використанням методу RTK. Показано можливість одержання сантиметрового рівня точності позиціювання на відстані до 70 км від базової GNSS-станції. Надано результати аналізу одержаних координатних визначень у режимі реального часу у порівнянні з даними післясеансної обробки.

Вперше виконано теоретичне узагальнення й одержано практичні результати вирішення науково-прикладної задачі впровадження технології RTK для підвищення ефективності використання сучасних геодезичних ресурсів. Узагальнено методологічні підходи до практичного використання технології RTK у прикладних задачах геодезії з урахуванням сучасних можливостей Інтернет-зв'язку у разі великих відстаннях від активних референцних станцій. Розроблено та впроваджено комплексну технологію забезпечення процесу трансформування координат у польових контролерах за проведення та внутрішньому опрацюванні супутникових спостережень у RTK-режимі. Доведено експериментально практичну можливість одержання стійкого розв'язку за RTK-вимірюваннях з використанням GPRS-Інтернет з'єднання від однієї окремодіючої референцної станції у межах цілої області (на прикладі Львівської області).

На базі наявного GNSS-обладнання виконано аналіз та порівняння продукції різних фірм-виробників, наведено деякі технічні характеристики та приблизну вартість обладнання.

Показано можливість реконструкції геодезичної мережі за допомогою сучасних супутникових технологій без використання пунктів Державної геодезичної мережі як вихідних.

На основании проведенных исследований геодезических пунктов проанализировано состояние городской сети г. Львов с использованием современных GNSS-технологий.

Исследованы основные погрешности, влияющие на спутниковые измерения в режиме RTK.

Описана возможность использования технологии высокоточного позиционирования с помощью метода RTK для разного рода задач земельного кадастра. Показана возможность получения сантиметрового уровня точности позиционирования на расстоянии до 90 км от референцной GNSS-станции. Представлены результаты полученных координатных определений.

Мета роботи - дослідити азимутально-часові варіації стану іоносфери в період активного збурення, за даними спостережень референцної станції SULP і проаналізувати одержані дані. Вихідними даними вибрано іонофайли з регулярних GNSS-спостережень референцної станції SULP на дату 1, 2, 3 вересня та 1, 2, 3 жовтня 2013 р. на 0, 6, 12, 18 і 23 год. Вибрано дані про супутники. Таку інформацію формують у добовому файлі програмного забезпечення Trimble Planning. Частоту реєстрації такого файлу користувач задає індивідульно. В нашому випадку реєстрація даних відбувалася з періодичністю 10 хв. На базі вибраних мінімальних, максимальних і середніх значень вертикального вмісту електронів в іоносфері (VTEC), обчислено похилі значення загального вмісту електронів в іоносфері (STEC) за вересень і жовтень 2013 р. Наведені карти із азимутально-часовими варіаціями стану іоносфери, виконано за допомогою програмного середовища Surfer. На базі даних шести добових серій, пов'язаних із збуреннями на Сонці досліджено азимутально-часові варіації стану іоносфери за спостереженнями референцної GNSS-станції SULP за період 1, 2, 3 вересня 2013 р. і 1, 2, 3 жовтня 2013 р. Проаналізувавши одержані значення STEC, встановлено, що більш спокійний стан іоносфери спостерігається у вересні, ніж у жовтні, що зумовлено спалахом на Сонці саме 2 жовтня 2013 р. Найспокійніший стан іоносфери зафіксовано на 23 год кожної доби, максимальне збурення за добовими даними припадає на 12 год.

На підставі експериментальних спостережень, проведених у режимі RTK, показано поліпшення можливостей GNSS-позиціонування збільшенням доступності супутникових GPS+GLONASS сигналів. За порівняльними результатами використання окремо GPS і GPS+GLONASS сигналів супутників одержано переконливі докази ефективності використання сигналів від додаткових супутників під час RTK вимірювань як від однієї активної референцної станції, так і від мережі референцних станцій.

Розглянуто спосіб побудови гіперболічної сітки із застосуванням оберненої геодезичної задачі та лінійної засічки.