Розглянуто проблеми оновлення виробничого апарату підприємств виробничої сфери (незалежно від видів діяльності та форм власності) як найбільш активного елементу виробництва. Доведено, що виробничий апарат підприємств і, в першу чергу, наявне на підприємстві устаткування, можна оновити і довести до сучасного рівня в існуючих господарських умовах, в першу чергу за рахунок модернізації. Тобто модернізацію діючого устаткування на промислових підприємствах необхідно розглядати в якості більш альтернативного варіанту оновлення порівняно з придбанням нового аналогічного устаткування. Також дістало подальшого розвитку поняття "модернізація устаткування", яке, на відміну від хибно існуючих визначень, не є будь-яким удосконаленням існуючих застарілих зразків, а таким удосконаленням устаткування з метою досягнення ним показників та характеристик найсучасніших у світі аналогічних зразків. Практичне значення проведеного дослідження полягає у розробці зручної для практичного використання універсальної методики щодо прийняття рішення про економічну доцільність здійснення модернізації устаткування як промислового, так і побутового призначення.

Досліджено існуючі підходи до вдосконалення систем менеджменту якості на вітчизняних промислових підприємствах в умовах глобалізації ринків. Викладено авторську точку зору про те, що діюча на підприємствах система менеджменту якості є динамічна "річ", яка тісно повіязана з процесами глобалізації ринків і тому потребує постійного вдосконалення. Сформульовано головні напрями вдосконалення систем менеджменту якості на промислових підприємствах з урахуванням таких характеристик глобальних ринків, як насиченість, поінформованість покупців, мінливість динаміки. Доведено необхідність оновлення діючої бази державних стандартів та інших документів вітчизняної системи сертифікації УкрСЕПРО. Сформульовано чотири головних критеріїв конкурентоспроможності продукції підприємств, які сьогодні відіграють вирішальну роль під час вибору товару (якість, собівартість, ціна, витрати в процесі експлуатації, зручність сервісу, імідж виробника) , та які необхідно враховувати при вдосконаленні діючих систем менеджменту якості. Доведено, що стратегія, якій віддається перевага якості, це стратегія спрямована на довготривале та стале положення підприємства на глобальному ринку. Розроблено алгоритм комплексу робіт постійного удосконалення в системі менеджменту якості підприємств, який передбачає виконання ряду послідовних етапів, починаючи від встановлення причин вдосконалення процесів та закінчуючи оцінюванням досягнутих підприємством результатів від вдосконалення систем менеджменту якості. Сформульовано основні фундаментальні принципи, яких необхідно дотримуватись для удосконалення діючих систем менеджменту якості на вітчизняних промислових підприємствам. Доведено, що в сучасних умовах господарювання для вітчизняних промислових підприємств найбільш придатною для вдосконалення діючих систем менеджменту якості є концепція TQM (Total Quality Management) і сформульовано шість основних принципів, на яких вона базується (впровадження статистичних методів контролю якості та технологічних процесів, впровадження концепції "Just in time", бенчмаркінг тощо). Висвітлено практичне значення отриманих результатів.