Розглянуто питання розподілу променевого впливу від одиничних і групи інфрачервоних нагрівачів у разі затвердіння зразків із склопластику з використанням сполучного ЛБС-4.

Запропоновано модель, що дозволяє проаналізувати процес нагріву склопластику СТКТ на основі поліконденсаційного зв'язника ЛБС-4 з використанням енергії прискорених електронів. Установлено, що така модель сприяє призначенню оптимальних параметрів твердіння та збільшенню фізико-механічних властивостей матеріалу.

Наведено результати аналізу ефективності різних способів седативної підготовки дітей до майбутнього хірургічного стоматологічного втручання залежно від ступеня тривожності. Одержані дані свідчать, що максимальний ефект премедикації в дітей з низьким ступенем тривожності спостерігався в 45 % при використанні сеггустії. При середньому ступені тривожності відзначено ефект від застосування комплексу акупресури в 46 %, а в дітей з високим ступенем був властивий ефект седативної підготовки 43 % пацієнтам при прийомі новопасситу.

З використанням клінічних, психологічних, біохімічних методів дослідження визначено різні ступені тривожності в дітей, які потребують проведення хірургічної санації порожнини рота. Підтверджено високу інформативність вегетативного індексу Кердо, хвилинного об'єму цикрулюючої крові, даних кардіоінтервалограми у дослідженні стану вегетативної нервової системи. Установлено рівні кортизолу, сіалових кислот, калію, натрію у ротовій рідині в дітей з різними ступенями тривожності. Обгрунтовано й адаптовано методики седативного впливу на психоемоційний стан людини до практики дитячої хірургічної стоматології. Уперше запропоновано використання методів сугестії й акупресури в дітей за умов амбулаторного хірургічного прийому. Показано, що дослідження психоемоційного стану дітей перед оперативним втручанням та його корекція з використанням методів седативного впливу дозволяють значною мірою послабити страх болю та підвищити ефективність місцевого знеболювання.

Наведено результати біохімічного дослідження ротової рідини у 141-ї дитини, віком 7 - 11 років, які знаходилися на амбулаторному оперативному лікуванні. З метою оцінки психоемоційного стану проведено тестування дітей за тестом Люшера, візуально-аналоговою шкалою та вивчено стан вегетативної нервової системи. Вивчено особливості зміни вмісту сіалових кислот, білка, активності б-амілази, концентрації калію та натрію та рівня кортизолу залежно від індивідуальних психоемоційних особливостей. Виявлено достовірне підвищення вмісту білка, сіалових кислот, кортизолу та натрію на тлі високої активності б-амілази та зниження концентрації калію у дітей з високим ступенем тривожності. Наголошено, що під час проведення оперативних втручань необхідно враховувати психоемоційний і вегетативний стан.

Предложенная модель позволяет проанализировать процесс нагрева плоского стеклопластика КТ-11-ТОА с использованием энергии ускоренных электронов. Установлено, что модель облегчает выбор оптимальной температуры и ускоряет проведение экспериментов.

Мета роботи - інтенсифікація процесів твердіння тонкостінних склопластиків конструкційного та теплозахисного призначення й підвищення їх фізико-механічних характеристик за допомогою радіаційних методів обробки. Досліджено склопластики конструкційного та теплозахисного призначення. В якості наповнювача використовували кремнеземну склотканину КТ-11-ТОА , яка була піддана термообробці та апретуванню [5]. В якості сполучного матеріалу застосовували епоксидну смолу ЕДТ-10 та фенолоформальдегідну смолу ЛБС-4. Радіаційну обробку прискореними електронами проводили на прискорювачі типу ЕЛТ-1,5. Для реалізації інфрачервоного нагріву використовували галогенні лампи розжарювання КГТ-220-1000, які розташовувались "коридором" для забезпечення рівномірного температурного поля [2]. Розривні навантаження вимірювали на розривної машині МР-0,5-1 при швидкості навантаження 50 мм/хв. Електронно-мікроскопічний аналіз здійснювали на електронному мікроскопі РЕ М 200. Запропоновано й досліджено методи радіаційного впливу на процеси формування внутрішньої структури склопластиків і встановлено, що радіаційна обробка є ефективним способом спрямованої зміни структури і властивостей полімерів та інтенсифікації процесів твердіння композитів. Результатами досліджень підтверджено факт інтенсифікації процесу твердіння склопластиків за рахунок застосування радіаційного опромінення в порівнянні з конвективним нагріванням. Встановлено, що радіаційна обробка комбінованим методом забезпечує підвищення показників міцності для склопластиків теплозахисного й конструкційного призначення до 18 % та 20 % відповідно. Розроблено технологію радіаційної обробки комбінованим методом склопластиків теплозахисного й конструкційного призначення, що включає інфрачервоне нагрівання та доотвердіння прискореними електронами. Для повного завершення процесу час прогрівання при радіаційній обробці прискореними електронами складає 1 хв, а при комбінованому методі - 16 хв. Загальний час термотвердіння при конвективному нагріванні складає 8 годин. Результати експериментальних досліджень були використані для удосконалення технологічних процесів твердіння склопластиків теплозахисного та конструкційного призначення.