Більшість об'єктів підвищеної екологічної небезпеки (ОПЕН) функціонує на даний момент за застарілими технологіями, на зношеному технологічному обладнанні і знаходяться поблизу великих населених пунктів. За цих умов особливо актуальним стає створення системи моніторингу екологічною безпекою на ОПЕН в режимі реального часу. Обгрунтовано і розроблено вимоги до апаратно-програмного комплексу оперативного контролю та управління мінімізацією ризиків для ОПЕН, а також принципи побудови комплексу оперативного моніторингу перед аварійного та аварійних станів.

Розглянуто сучасний стан розробки методології аналізу системних ризиків при експлуатації об'єктів підвищеної екологічної небезпеки.

Розглянуто зв'язок основ теорії завадостійкості з їх практичним застосуванням в електротехнічному обладнанні об'єктів критичної інфраструктури. Наведено результати впливу електричних та електромагнітних факторів на безпечну експлуатацію інформаційних і керуючих систем, методи боротьби зі шкідливим впливом, методи підвищення завадостійкості та приклади модернізації інформаційних і керуючих систем. Показано необхідність контролю електромагнітної сумісності безпосередньо на місці експлуатації обладнання і систем важливих для безпеки об'єктів критичної інфраструктури.

Обгрунтовано доцільність застосування прикладного системного аналізу для дослідження поводження з радіоактивними відходами в Україні. Адаптовано процедури аналізу. Визначено послідовність його проведення. Приведено системно-структурну ідентифікацію радіаційно небезпечних об'єктів. Визначено групи параметрів для моделювання та здійснено добір даних для їх обчислення.

Проаналізовано розвиток ядерної енергетики у світі, вплив на нього масштабних аварій на атомних електростанціях, зокрема і на японській "Фукусіма-1". Виділено пріоритетні властивості реакторів під час розробки ядерних енергетичних установок підвищеної безпеки в провідних країнах світу. Приведено статистичні дослідження щодо вікових категорій працюючих енергоблоків. Показано сучасну тенденцію розвитку ядерної енергетики в різних країнах світу, цінову складову світового енергоринку. Підкреслено необхідність підвищення безпеки атомних електростанцій. Зазначено інноваційні технології реакторів III покоління. Наголошено та тому, що ядерна енергетика є найважливішою складовою світового енергобалансу і на даний момент їй немає серйозних альтернатив.

Розглянуто методичні основи аналізу небезпеки, ризику й економічних збитків як базису раціонального природокористування. Показано, що з екологічної точки зору ризик небезпеки є багатофакторною функцією ймовірностей та економічних збитків у різних видах господарської діяльності. Встановлено можливість управління зазначеними факторами з метою мінімізації негативних наслідків.

Розглянуто методичний підхід до ідентифікації еколого-економічних ризиків, що виникають в ході взаємодії об'єкта промислової діяльності з навколишнім природним середовищем.

Складність безпечної експлуатації об'єкта "Укриття" (ОУ), наявність даних різної кваліметричної природи, що описують його поведінку, обумовлює необхідність розробки нових методів оцінювання безпеки аналізованого об'єкта, які дозволили б провести інтеграцію цих даних в межах єдиного підходу. Запропоновані методичні основи засновані на системному підході і нечіткому логічному виведенні, що дозволяє використовувати якісні та кількісні дані про об'єкт, що аналізується. Для прийняття рішень з урахуванням значущості кожного аспекту відносно один одного і кількісної оцінки варіантів рішень пропонується використовувати підхід на основі методу аналізу ієрархій, що дає змогу визначити безпечний стан ОУ. Наведено категорії умов експлуатації ОУ; вихідні події аварій на об'єкті за частотою їх виникнення; першочергові завдання для забезпечення безпеки зазначеного об'єкта; основні вимоги критеріїв безпеки та принципи її класифікації. Докладно розглянуто загальні критерії безпеки в процесі перетворення ОУ на екологічно безпечну систему, що включають критерії ядерної безпеки, радіаційної безпеки, екологічної безпеки та пожежовибухонебезхпечності. Зазначається, що кількісний аналіз безпеки ОУ з використанням наведених критеріїв безпеки можливий лише з урахуванням методів об'єктивного вимірювання і прогнозування наслідків небезпеки. Вказуються основні елементи рівня потенційної небезпеки, що входять в систему аналізу, та принципи формування показників безпеки ОУ. Перелічено кроки процесу оцінки вихідних подій в ході аналізу ймовірності аварій на ОУ та етапи проведення розрахунково-аналітичних досліджень виникнення і розвитку аварії на цьому об'єкті. Приведено етапи процесу підтримки прийняття рішень з попередження аварій і мінімізації екологічних наслідків та матрицю прийняття рішень в аварійних ситуаціях на основі оцінок експертів.

Представлено результати аналізу розвитку атомної генерації в Україні у контексті обгрунтування шляхів оптимізації електроенергетичного балансу країни за умов виведення або подовження терміну експлуатації діючих ядерних енергоблоків АЕС. Підкреслюється, що атомна енергетика України є базовою складовою в її енергозабезпеченні, виробляючи понад 40 % електроенергії. Зазначається, що актуальність цієї тематики зумовлена надзвичайною важливістю забезпечення енергетичної безпеки України, тим більше, що атомна енергетика стала вирішальним фактором України в безкомпромісній боротьбі за енергетичну незалежність. Аналізуються та порівнюються Енергетичні стратегії України та різноманітні сценарії розвитку атомної енергетики разом з іншими енерговиробляючими галузями. Проаналізовано обмеження і бар'єри, що стримують розвиток атомної енергетики в нашій країни. Представлено основні групи бар'єрів за причинами виникнення і за характером прояву та іншими ознаками, що доводиться враховувати під час прогнозування розвитку атомної енергетики. Вказується, що перелік бар'єрів можна доповнювати, а їх склад міняти в залежності від розв'язуваної задачі і розглянутого ієрархічного рівня. Наголошується, що розвиток ядерно-енергетичного комплексу в Україні відбувається в умовах ускладнення його зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків, принципових змін у характері і структурі економіки, глобалізації, прискорення науково-технічного прогресу. За критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпеченості електроенергетики сценарії, що передбачають подовження терміну експлуатації АЕС, є значно прийнятнішими за ті, що передбачають їхнє закриття. Визначено, що серед важливих умов подовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС слід виокремити диверсифікацію постачання свіжого ядерного палива.

Складність безпечної експлуатації об'єкта "Укриття" (ОУ), наявність даних різної кваліметричної природи, що описують його поведінку, обумовлює необхідність розробки нових методів оцінювання безпеки аналізованого об'єкта, які дозволили б провести інтеграцію цих даних в межах єдиного підходу. Запропоновані методичні основи засновані на системному підході і нечіткому логічному виведенні, що дозволяє використовувати якісні та кількісні дані про об'єкт, що аналізується. Для прийняття рішень з урахуванням значущості кожного аспекту відносно один одного і кількісної оцінки варіантів рішень пропонується використовувати підхід на основі методу аналізу ієрархій, що дає змогу визначити безпечний стан ОУ. Наведено категорії умов експлуатації ОУ; вихідні події аварій на об'єкті за частотою їх виникнення; першочергові завдання для забезпечення безпеки зазначеного об'єкта; основні вимоги критеріїв безпеки та принципи її класифікації. Докладно розглянуто загальні критерії безпеки в процесі перетворення ОУ на екологічно безпечну систему, що включають критерії ядерної безпеки, радіаційної безпеки, екологічної безпеки та пожежовибухонебезхпечності. Зазначається, що кількісний аналіз безпеки ОУ з використанням наведених критеріїв безпеки можливий лише з урахуванням методів об'єктивного вимірювання і прогнозування наслідків небезпеки. Вказуються основні елементи рівня потенційної небезпеки, що входять в систему аналізу, та принципи формування показників безпеки ОУ. Перелічено кроки процесу оцінки вихідних подій в ході аналізу ймовірності аварій на ОУ та етапи проведення розрахунково-аналітичних досліджень виникнення і розвитку аварії на цьому об'єкті. Приведено етапи процесу підтримки прийняття рішень з попередження аварій і мінімізації екологічних наслідків та матрицю прийняття рішень в аварійних ситуаціях на основі оцінок експертів.

Представлено результати аналізу розвитку атомної генерації в Україні у контексті обгрунтування шляхів оптимізації електроенергетичного балансу країни за умов виведення або подовження терміну експлуатації діючих ядерних енергоблоків АЕС. Підкреслюється, що атомна енергетика України є базовою складовою в її енергозабезпеченні, виробляючи понад 40 % електроенергії. Зазначається, що актуальність цієї тематики зумовлена надзвичайною важливістю забезпечення енергетичної безпеки України, тим більше, що атомна енергетика стала вирішальним фактором України в безкомпромісній боротьбі за енергетичну незалежність. Аналізуються та порівнюються Енергетичні стратегії України та різноманітні сценарії розвитку атомної енергетики разом з іншими енерговиробляючими галузями. Проаналізовано обмеження і бар'єри, що стримують розвиток атомної енергетики в нашій країни. Представлено основні групи бар'єрів за причинами виникнення і за характером прояву та іншими ознаками, що доводиться враховувати під час прогнозування розвитку атомної енергетики. Вказується, що перелік бар'єрів можна доповнювати, а їх склад міняти в залежності від розв'язуваної задачі і розглянутого ієрархічного рівня. Наголошується, що розвиток ядерно-енергетичного комплексу в Україні відбувається в умовах ускладнення його зовнішніх і внутрішніх взаємозв'язків, принципових змін у характері і структурі економіки, глобалізації, прискорення науково-технічного прогресу. За критеріями економічності, екологічності, надійності та ресурсозабезпеченості електроенергетики сценарії, що передбачають подовження терміну експлуатації АЕС, є значно прийнятнішими за ті, що передбачають їхнє закриття. Визначено, що серед важливих умов подовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС слід виокремити диверсифікацію постачання свіжого ядерного палива.

Доведено, що у системі природно-ресурсного потенціалу сталого розвитку України комплементарно сполучуються стійкість і змінність як вбудовані механізми її розвитку в статиці та динаміці, забезпечення її самоорганізації і самовідновлення, кількісної і якісної трансформації. У статиці превалюють характеристики стійкості та тяжіння до стабільності і сталості. У динаміці основною характеристикою є змінність системи, відтворення стабільності, що детермінує (реагує) на процеси трансформації і розвитку її складових підсистем, потенційних можливостей (зміни ендогенного середовища), інститутів і інституцій, обмежувачів і стабілізаторів (зміни екзогенного середовища). Показано, що динамічний розвиток моделі відтворення економічних інтересів характеризується якісними змінами як у її структурі, механізмах, формах (ендогенному середовищі), так і якісними трансформаціями в екзогенному просторі.

Розкрито особливості виникнення і розвитку техногенних аварій на мокрих сховищах відпрацьованого ядерного пального як передумови науково-технічного прогресу у сфері забезпечення їх екологічної безпеки та прилеглих територій. Розроблено аналітичну модель виникнення та розвитку аварійних процесів в басейні витримки мокрого сховища, сутність якої полягає у застосуванні теорії надійності та поетапного комплексного використання методів: імовірнісного - для ранжування небезпечних подій і детерміністського - для моделювання аварійних процесів та їх екологічних наслідків, що на відміну від вже відомих, дає змогу уникати помилкових управлінських рішень у разі виникнення надзвичайних ситуацій різного генезису. Із застосуванням комп'ютерної програми "Best-Т" розроблено теплофізичну модель і визначено локальні значення температур тепловиділяючих збірок в аварійній ситуації, пов'язаній з припиненням циркуляції води через басейн витримки, що дозволило оптимізувати обсяг обчислювальних робіт у частині розрахунків теплогідравлічних процесів у рамках комплексного обгрунтування екологічної безпеки мокрих сховищ відпрацьованого ядерного пального. Набула подальшого розвитку методика визначення якісного стану конструкції басейну витримки, що дало можливість розраховувати теплотехнічні параметри мокрих сховищ відпрацьованого ядерного пального для різного впливу навантажень, наприклад, при зміні температури теплоносія або енерговиділенні у відпрацьованому ядерному паливі. Цю методику можливо застосовувати для оцінювання ресурсу конструкцій існуючих басейнів витримки на діючих АЕС України. Удосконалено систему контролю вибухо- та пожежонебезпечних ситуацій в приміщеннях мокрих сховищ відпрацьованого ядерного пального, яка на відміну від існуючої, передбачає використання науково обгрунтованого та розробленого нового способу визначення параметрів концентрації водню в повітрі інтегрально-оптичним хімічним абсорбційним сенсором.

Розглянуто методичні підходи до комплексної оцінки рівня розвитку регіонів. Проведено аналіз поточного стану і сталого розвитку регіонів України за сформованою системою показників упродовж 2013 - 2017 років.

Результати виконання НДР свідчать про можливість створення вітчизняної цифрової радіорелейної станції (РРС) дециметрового діапазону "Дніпро", яка за своїми технічними характеристиками не буде поступатися кращим зарубіжним аналогам. Налагодження серійного виробництва РРС "Дніпро" надало б можливість забезпечити силові органи держави сучасними радіорелейними засобами зв'язку дециметрового діапазону. При цьому, враховуючи специфічні вимоги користувачів, РРС "Дніпро" може мати різноманітні варіанти виконання. Подальші розробки РРС такого класу мають бути спрямовані на реалізацію перспективних трендів розвитку радіорелейних засобів, що дозволить підвищити швидкість передачі даних одночасно для кількох просторових напрямків для створення розгалуженої мережі зв'язку.