Досліджено становище та роль жінок у суспільному та політичному житті Великої Британії від останньої третини XIX ст. до 1939 р. Комплексно досліджено процеси, пов'язані із зародженням і розвитком суфражистського руху як першого масштабного прояву суспільно-політичної активності британського жіноцтва. Висвітлено динаміку змін у становищі жінок на ринку праці, у подружньому житті, освітній та політичній сферах в зазначений період. Акцентовано увагу на законодавстві, спрямованому на розширення прав жінок у перелічених сферах. Проведено статистичний аналіз жіночої зайнятості на основі даних британських переписів населення. Проаналізовано відносини активістів жіночого руху та політичних партій, діяльність перших жінок-депутатів, особливості агітаційних кампаній політичних партій, спрямованих на жінок-виборців. Висвітлено основні напрями діяльності феміністичних організацій у міжвоєнний період, які стосувалися контролю над народжуваністю, дискримінаційних практик на ринку праці, державної допомоги тощо. Досліджено роль політичної ідеології та системи морально-етичних цінностей у формуванні ставлення суспільства до проблеми гендерного нерівноправ'я. З'ясовано вплив суфражистського й антисуфражистського рухів, участі жінок у Першій світовій війні, а також розширення їх прав і можливостей у різних сферах життєдіяльності на зрушення у панівному гендерному укладі. Визначено роль періоду від останньої третини XIX ст. до 1939 р. у процесі емансипації британських жінок.

Мета статті - проаналізувати та порівняти нові тенденції соціально-економічного життя у Західній Європі та Гетьманщині у другій половині XVII ст. Методологія дослідження базується на принципах історизму та детермінізму. Використано як загальнонаукові (аналізу, синтезу, аналогії, абстрагування, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичного аналізу джерел, компаративності, проблемно-хронологічний] методи. Уперше здійснено спробу порівняльного аналізу соціальних та економічних процесів у Західній Європі й Гетьманщині. Ця проблематика ще не стала предметом спеціального дослідження, у вітчизняній і зарубіжній історіографії можна відшукати лише поодинокі аналогії між соціально-економічним становищем зазначених регіонів у другій половині XVII ст. Опрацьовано широке коло різнопланової літератури, серед якої праці відомих фахівців XX - початку XXI ст. Висновки: на середину XVII ст. суспільно-політичному життю більшості потужних держав Європи, включно з Україною, була притаманна низка спільних рис, як-от соціальні протести, міграція, криза старих політичних еліт і прихід замість них нових, руйнація господарства, збройні конфлікти. Зроблено висновок, що у соціально-економічному розвитку країн Західної Європи та Гетьманщини були певні спільні тенденції, зокрема в торгівлі, мануфактурному виробництві, витоках формування буржуазних відносин і фінансової системи. Однак при цьому суспільно-політичне становище Гетьманщини в досліджуваний період було вельми нестабільним, унаслідок чого низка прогресивних тенденцій соціально-економічного життя з'явилася тут із певною затримкою й поступалася західноєвропейським масштабам.

Мета дослідження - аналіз публічного дискурсу В. Черчилля в 1930 - 1940-х рр. щодо залучення жінок до служби в армії, який не лише доповнить його біографію новими відомостями, але й надасть змогу з'ясувати, поперше, в який спосіб він як медійна особа формував суспільний дискурс, по-друге, який вплив як очільник уряду він здійснював на чинний гендерний режим Великобританії в 1940-х рр. Методологія дослідження базується на принципах історизму та багатофакторності. Автори застосували як загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція й дедукція, узагальнення), так і спеціально-історичні (критичний аналіз джерел, ретроспективний, історико-порівняльний) методи, а також гендерний підхід. У роботі вперше предметом спеціального дослідження є проблема ставлення В. Черчилля до служби жінок в армії. Це питання лише побіжно досліджувалося у західній історіографії, де й досі побутує чимало сумнівних тверджень щодо цього, заснованих на однобокому вивченні доступних джерел. Під час наукового пошуку автори опрацювали широке коло різнопланової літератури. Також було проаналізовано значний пласт джерел, серед яких есе та промови В. Черчилля, мемуари безпосередніх учасників подій, низка звітів засідань англійського парламенту. Висновки: на основі аналізу публічних висловлювань та опублікованих творів В. Черчилля, а також основних заходів його уряду щодо служби жінок, автори роботи дійшли висновку, що він украй негативно ставився до офіційного надання жінкам можливості воювати зі зброєю в руках. Публічний дискурс В. Черчилля щодо жінок на службі в армії перебував у межах патріархального уявлення щодо них як слабких і миролюбних створінь, котрі не можуть і, головне, не повинні складати конкуренцію чоловічій частині населення. Активно використовуючи працю жінок у допоміжних службах під час війни, політик дозволяв собі нетактовні висловлювання на їх адресу по завершенні бойових дій.