Індекс рубрикатора НБУВ: В140

Рубрики:

Поняття про число. Цифрова символіка та системи числення

Шифр НБУВ: Ж16294 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.4,022 + В165,022

Рубрики:

Теорія функцій дійсної змінної

Фрактальний аналіз

Шифр НБУВ: РА424188 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.49

Рубрики:

Наближення дійсних функцій поліномами та їх узагальненнями

Шифр НБУВ: Ж24749 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З розвитком індустріального Інтернету речей (IIoT) спостерігається постійне зростання обсягу інформації. Проте недоцільно зберігати всі необроблені дані в пристроях IIoT, оскільки енергія кінцевих пристроїв не є невичерпною, а додаткові приміщення жорстко обмежені. Мережі IoT розширюють можливості присвоєного асортименту інформації та розподіленого сховища, незалежно від штучної природи IoT. Існує низка невизначених гарантій для проблем IoT та інтеграції у хмару. Хмарні обчислення є високоефективними, зберігання стає дедалі актуальнішим, і деякі групи зараз пересилають свої дані з власних записів у центри постачальників хмарних обчислень. Інтенсивні програми IoT для робочих навантажень і даних можуть спричинити труднощі під час використання розподілених обчислювальних апаратів. Досліджено IoT та хмарні обчислення, а також розглянуто сумісні з хмарою проблеми та обчислювальні техніки для сприяння стабільному переходу програм IoT до хмари.

Вдосконалено методику забезпечення властивості функціональної стійкості інтелектуальної інформаційної системи підприємства за рахунок представлення функціонування системи у вигляді формалізованого процесу, в якому основними типами процедур є накопичення перевірок, аналіз перевірочних зв'язків, діагностування модуля, що відмовив, та відновлення функціонування системи. Зазначена методика надає змогу забезпечити властивість функціональної стійкості інформаційної системи підприємства.

Розглянуто ефективний спосіб означення неперервних функцій, визначених у термінах поліосновного трисимвольного зображення дробової частини дійсного числа (яке визначається ймовірнісним вектором із додатними координатами і є узагальненням класичного трійкового зображення). Для вказаних функцій знайдено ефективний спосіб їх опису та дослідження. Встановлено критерій існування нескінченних рівнів функції та критерій кускової сингулярності функції.

За останні кілька років стрімко зросло використання технологій віртуалізації. Тому потреба в ефективних і безпечних вирішеннях для віртуалізації стає дедалі очевиднішою. Віртуалізація на основі контейнерів та віртуалізація на основі гіпервізора - це два головних типи технологій віртуалізації, що з'явилися на ринку. З цих двох класів віртуалізація на основі контейнерів може забезпечити більш легке та ефективне віртуальне середовище, але не без проблеми безпеки. Проаналізовано рівень безпеки сервісно-орієнтованого програмування, яке базується на контейнеризації застосунків. Розглянуто дві сфери: внутрішню безпеку сервісно-орієнтованого програмування та його взаємодію з функціями безпеки ядра Linux, зокрема SELinux та AppArmor, для посилення захисту хост-системи. Аналіз показав, що сервісно-орієнтоване програмування забезпечує високий рівень ізоляції та обмеження ресурсів для своїх контейнерів за допомогою простору імен, контрольних груп та файлової системи копіювання під час запису, навіть якщо конфігурація за замовчуванням. Воно також підтримує кілька функцій безпеки ядра, які уможливлюють посилення безпеки хоста. Єдина проблема, яку виявлено в сервіс-орієнтованому програмуванні, була пов'язана з його мережною моделлю за замовчуванням. Віртуальний ethernet-міст, який сервісно-орієнтоване програмування використовує як свою мережну модель за замовчуванням, уразливий до ARP-спуфінгу та атак заповнення MAC, оскільки він не забезпечує жодного фільтра мережного трафіку, що проходить через міст. Однак цю проблему можна вирішити, якщо адміністратор вручну додасть до мосту фільтрацію, наприклад ebtables, або змінить мережне підімкнення на більш безпечне, скажімо віртуальну мережу. Зауважено, що якщо оператор запускає контейнер як "привілейований", СоП надає повний доступ до контейнера, який майже такий самий, як і для процесів, запущених на хості. Тому безпечніше експлуатувати контейнери як "непривілейовані". Крім того, незважаючи на те, що контейнери можуть забезпечити більшу щільність віртуальних середовищ і кращу продуктивність, вони мають більшу поверхню атаки, ніж віртуальні машини, оскільки контейнери можуть безпосередньо спілкуватися з ядром хоста. Проте можна зменшити поверхню атаки, зберігаючи ці переваги. наприклад, цього можна досягти, розмістивши контейнери всередині віртуальних машин.

Розглянуто актуальне питання пошуку ефективних методів упровадження приватної хмари на базі хмарної платформи Openstack та створення такої хмари за допомогою засобів автоматичного розгортання для дослідження можливості віртуалізації центрів оброблення даних. Зазначено, що Openstack - це комплекс модулей вільного програмного забезпечення, який може бути використаний для створення інфраструктурних хмарних сервісів та хмарних сховищ. Показано, що Openstack має такі переваги: гнучкість, масштабованість, економічність, що дає змогу забезпечувати віртуалізацію центрів оброблення даних на базі програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом. Відтак Openstack ідеально підходить для гетерогенних інфраструктур та здатен працювати в поєднанні з іншими корпоративними технологіями та технологіями з відкритим вихідним кодом. Показано, що Openstack дає можливість розв'язувати найскладніші сучасні ІТ-завдання: від оброблення "Великих даних" (Big data) до "Інтернету речей" (Iot, Internet of things), внаслідок того, що aPI-інтерфейси Openstack сумісні з сервісами Elastic compute cloud (Ec2) і simple storage service (s3), а отже, клієнтські програми можна перенести в дискретні середовища Openstack. Завдяки простоті впровадження та широкому масштабу платформа Openstack може забезпечувати потреби приватних хмар будь-якого розміру. Сьогодні Openstack відіграє значну роль у процесі трансформації центрів оброблення даних, тому багато підприємств та постачальників послуг розраховують, що Openstack допоможе їм перетворити свої центри оброблення даних на масштабовані автоматизовані матриці фізичних ресурсів та віртуалізованих послуг. Основним фактором зростання популярності Openstack є прагнення компаній уникнути прив'язування до постачальника, прискорити впровадження інновацій, підвищити масштабованість та економічну ефективність. Тому ці різнорідні центри оброблення даних, керовані за допомогою інтерфейсів автоматизації та прикладного програмування aPI, можуть підтримувати застосування моделі devOps під час постачання програмного забезпечення для інноваційних програм підтримання мобільності, соціальних мереж та безлічі інших типів програм, заснованих на віртуалізації мережних функцій nFv (network Function virtualization). Наведено таку постановку завдання: для побудови приватної хмари на базі хмарної платформи Openstack необхідно визначити комплекс вільного програмного забезпечення, який може бути використаний для створення інфраструктурних хмарних сервісів та хмарних сховищ, як публічних, так і приватних. Також потрібно розкрити ефективні методи впровадження приватної хмари на базі Openstack за допомогою засобів автоматичного розгортання, а саме: встановлення та налаштування приватної хмари на базі Openstack на виділеному сервері. Для розв'язання цього завдання треба створити прототип відкритої платформи у хмарі на базі Openstack (моделі для перевірки).

Розглянуто N-періодну множину інформаційних станів з одним ризиковим і одним безризиковим процесами. Проаналізовано та знайдено умови повноти та безарбітражності множини сигналів інформаційних систем, запропоновано новий метод відшукання ймовірності втрати сигналу в спеціальному вигляді, знайдено умови, за яких множина інформаційних станів не є повною.