Досліджено психолого-педагогічні та соціально-політичні шляхи розвитку особистості у сфері вищої освіти та практики України. Увагу приділено питанням розвитку особистості студента як повноправного учасника навчальної діяльності. Визначено шляхи підвищення компетенції студента, забезпечення його умов розвитку засобами психологічної підтримки, розвитку потенціалу всіх участників навчально-виховної діяльності, медичного супроводу для збереження здоров'я молодого покоління.

Проаналізовано нормативно-правову базу освітньої сфери провінції Альберта щодо забезпечення освітніх прав дітей зі зниженим слухом і глухих. Виокремлено та охарактеризовано базові принципи Стандарту для спеціальної освіти, що діє у Канаді. Проаналізовано та структуровано базові компоненти освітніх програм. Констатовано, що нормативне забезпечення освітньої сфери для дітей з особливими потребами загалом і дітей з порушеннями слуху зокрема в провінції Альберта є досить потужним, а батькам і опікунам дитини надані всі можливості щодо захисту її освітніх прав та варіанти вибору закладу й програми для навчання дітей.

Проанализирована нормативно-правовая база образовательной сферы провинции Альберта по вопросу обеспечения образовательных прав детей слабослышащих и глухих. Выделены и характеризированы базовые принципы Стандарта для специального образования, действующего в Канаде. Проанализированы и структурированы базовые компоненты образовательных программ. Констатировано, что нормативное обеспечение образовательной сферы для детей с особыми потребностями вообще и детей с нарушениями слуха в частности в провинции Альберта является достаточно мощным, а родителям и опекунам ребенка предоставлены все возможности по защите его образовательных прав и варианты выбора заведения и программы для обучения детей.

Analyzed the legal framework of the educational sphere, Alberta on ensuring the educational rights of children with deaf and hearing-impaired. Isolated and characterization of the basic principles of the Standard for Special Education In Canada. Analyzed, and the basic components of structured educational programs. Determined that the legal introduction of the education sector for children with special needs in general and children with hearing impairment particularly in the province of Alberta is quite powerful, and parents and guardians of the child are given every opportunity to protect their educational rights and choices institutions and programs for teaching children.

Подано результати експериментального дослідження динаміки інтелектуального потенціалу підлітків 12 - 15 років із порушеннями слуху. Зазначено, що у дослідженнях використовувались: для визначення загального рівня розвитку інтелекту - тестова методика "Інтелектуальний потенціал" (Л. Вассерман, Т. Чєрєднікова, О. Щєлкова, Е. Малкова); для виявлення структурних та операційних характеристик інтелекту − тест структури інтелекту Р. Амтхауре (модифікація Л. Ясюкової); для дослідження творчого мислення − короткий тест творчого мислення (Е. Торренса). Виявлено, що інтелектуальний потенціал підлітків з порушеннями слуху характеризується низьким рівнем загальної обізнаності, уповільненим формуванням понятійного, просторового та творчого мислення. Проведеними діагностичними зрізами вікових підгруп засвідчено, що без спеціально організованої роботи затримка формування інтелектуальної діяльності (як компонента інтелектуального потенціалу), констатована в молодшому підлітковому віці (12 - 15 років), зберігатиметься у випадку невирішеності корекційного впливу на детермінанти формування інтелектуального потенціалу особистості. Запропоновано рекомендації для організації ефективної розвивальної роботи як на уроках, так і поза навчальної діяльності.

Представлены результаты экспериментального исследования динамики интеллектуального потенциала подростков 12 - 15 лет с нарушениями слуха. Отмечено, что в исследованиях использовались: для определения общего уровня развития интеллекта ‒ тестовая методика "Интеллектуальный потенциал" (Л. Вассерман, Т. Чередникова, О. Щелкова, Е. Малкова); для выявления структурных и операционных характеристик интеллекта ‒ тест структуры интеллекта Р. Амтхауре (модификация Л. Ясюкова); для исследования творческого мышления ‒ короткий тест творческого мышления (Э. Торренса). Выявлено, что интеллектуальный потенциал подростков с нарушениями слуха характеризуется низким уровнем общей осведомленности, замедленным формированием понятийного, пространственного и творческого мышления. Проведенными диагностическими срезами возрастных подгрупп засвидетельствовано, что без специально организованной работы задержка формирования интеллектуальной деятельности (как компонента интеллектуального потенциала), констатирована в младшем подростковом возрасте (12 - 15 лет), будет сохраняться в случае нерешенности коррекционного воздействия на детерминанты формирования интеллектуального потенциала личности. Предложены рекомендации для организации эффективной развивающей работы как на уроках, так и вне учебной деятельности.

The article dedicates of intellectual potential structure development of adolescent with hearing impairment. The intellectual potential is defined as one of the personality potentials and it is a range of intellectual capacities and reserves of information analysis for solving problems of social life. Based on the results of experimental research determines that the level of intellectual potential of adolescents with normal and hearing impaired have no significant differences, however, difference between this two groups of adolescents is on the structural level of intellectual potential. Adolescents with hearing impairment demonstrates significantly lower level of conceptual and abstract thinking, conceptual categorization skills, math skills, logical memory. That is why for adolescents with hearing impairment is typical the predominance of non-verbal components than conceptual at the structure of intellectual potential. For adolescents with hearing impairment is inherent a low level of originality of intellectual ideas, they use stereotypic ways for problem solving. For hearing impairment teens, the time between 12−15 ages is a sensitive period for intensive development of nonverbal thinking.

Обгрунтовано необхідність здійснення експериментального дослідження змістовного наповнення структурних компонентів інтелектуального потенціалу підлітків із порушеннями слуху. Розглянуто інтелектуальний потенціал як інтегровану структуру, в якій інтелектуальний компонент визначається змістовим, операційним і структурним показниками, а особистісний − емоційним, оцінювальним, мотиваційним та регуляційним. Наведено результати теоретико-експериментального вивчення мотиваційного показника інтелектуального потенціалу, оскільки більшість дослідників зазначають, що саме мотивація виконує одну зі структуротвірних функцій у формуванні й функціонуванні інтелектуального потенціалу особистості. Зазначено, що здебільшого мотивація формується в межах дошкільного та молодшого шкільного віку, а в підлітковому віці вона не зазнає значних змін. Виявлено, що підліткам із порушеннями слуху притаманна зовнішня обумовленість мотивації, яка забезпечується такими мотивами, як мотив суперництва, уникнення та зміни діяльності, що визначають специфіку активності, спрямованості та діяльності цих підлітків. Встановлено, що особливості мотивації, притаманні підліткам із порушеннями слуху, зумовлюють нестійкість функціонування та формування інтелектуального потенціалу як особистісного утворення.

Обоснована необходимость осуществления экспериментального исследования содержательного наполнения структурных компонентов интеллектуального потенциала подростков с нарушениями слуха. Рассмотрен интеллектуальный потенциал как интегрированная структура, в которой интеллектуальный компонент определяется смысловым, операционным и структурным показателями, а личностный ‒ эмоциональным, оценочным, мотивационным и регуляционным. Приведены результаты теоретико-экспериментального изучения мотивационного показателя интеллектуального потенциала, так как большинство исследователей отмечают, что именно мотивация выполняет одну из структуротворных функций в формировании и функционировании интеллектуального потенциала личности. Указано, что в основном мотивация формируется в пределах дошкольного и младшего школьного возраста, а в подростковом возрасте она не претерпевает значительных изменений. Выявлено, что подросткам с нарушениями слуха присуща внешняя обусловленность мотивации, которая обеспечивается такими мотивами, как мотив соперничества, избегания и изменения деятельности, определяющие специфику активности, направленности и деятельности этих подростков. Установлено, что особенности мотивации, присущие подросткам с нарушениями слуха, обуславливают неустойчивость функционирования и формирования интеллектуального потенциала как личностного образования.

This article describes the results of theoretical analysis and experimental research of the motivation role in forming and functioning of intellectual potential. The experimental research is based on comparative analysis of the results of deaf, hard-of-hearing and hearing teens. It opens that between deaf and hard-of hearing adolescents there is no any significant differences in motivation as a component of intellectual potential. However, it founds that between with hearing and hearing impairment adolescents there are some distinguishes. First, it reveals that adolescents with hearing impairments characterize the specifics of motivation, particularly, for them it is typical the domination of the competitive motive, the motive to avoid of failure and the motive to the activity. Second, these motives are determined by the external factors, especially, social agents. These specificities of motivation determines the instability of intellectual potential functioning and forming in adolescents with hearing impairments.

Розглянуто рефлексію як механізм, що забезпечує ефективність функціональності інтелектуальної діяльності як показника інтелектуального розвитку підлітків. За результатами емпіричного дослідження встановлено специфіку розвитку і функціонування рефлексії у підлітків з порушеннями слуху. Виявлено низький рівень розвитку усвідомленої регуляції інтелектуальної діяльності у підлітків з порушеннями слуху. Встановлено недостатню сформованість таких параметрів розвитку рефлексії як регулятивна гнучкість та автономність, здатність до адекватного оцінювання результатів інтелектуальної діяльності, функція програмування. Констатовано взаємообумовленість розвитку рефлексії й таких показників інтелектуального розвитку підлітків як сформованість загальної обізнаності, понятійного й творчого мислення.

Рассмотрена рефлексия как механизм, обеспечивающий эффективность функциональности интеллектуальной деятельности как показателя интеллектуального развития подростков. По результатам эмпирического исследования определена специфика развития и функционирования рефлексии у подростков с нарушениями слуха. Установлен низкий уровень развития осознанной регуляции интеллектуальной деятельности у подростков с нарушениями слуха. Выявлена недостаточная сформированность таких параметров развития рефлексии как регулятивная гибкость и автономность, способность к адекватному оценивания результатов интеллектуальной деятельности, функция программирования. Констатирована взаимообусловленность развития рефлексии и таких показателей интеллектуального развития подростков как сформированность общей осведомленности, понятийного и творческого мышления.

The article characterizes the reflection as a mechanism that provides effectiveness of intellectual activity as an indicator of adolescents’ intellectual development. It describes the results of empirical research that defines the specifics of development and functioning of reflection in adolescents with hearing impairment. The results of the research reveal a low level of conscious regulation of intellectual activity in adolescents with hearing impairment. Its open a low level forming of such reflection parameters as a regulatory flexibility, regulatory self-sufficiency, ability for adequate evaluation of the results of intellectual activity and function of programming. Also, the results ascertain the significant role of social factors for reflection development. The research exposes the interdependence among reflection development and intellectual development of adolescences by such indicators as general awareness, conceptual and creative thinking formation.

Вирішено проблеми інтелектуального розвитку особистості з порушеннями слуху в підлітковому віці. Визначено стан розробленості проблеми розвитку інтелекту в сучасній психологічній науці; описано підходи до трактування проблеми детермінації інтелектуального розвитку; визначено специфіку інтелектуального розвитку в підлітковому віці. Експериментально виявлено особливості інтелектуального розвитку підлітків із порушеннями слуху: низьку сформованість загальної обізнаності; низький рівень розвитку креативності та понятійного мислення; домінування невербальної підструктури інтелекту над вербальною. Встановлено специфіку психологічних детермінант інтелектуального розвитку в підлітків з порушеннями слуху: мотиваційних детермінант, що виявляється в домінантності зовнішнього локусу мотивації й недостатній сформованості пізнавального мотиву; емоційних детермінант, що виявляється у високій психоемоційній виснажуваності, тривожності; рефлексивно-регулятивних детермінант, що конкретизуються у несформованій здатності до усвідомленого програмування власних дій, самокритичного оцінювання результатів власної діяльності й рефлексивної саморегуляції, низькій регулятивній гнучкості й автономії. Доведено взаємозумовленість сформованості психологічних детермінант й показників інтелектуального розвитку. Констатовано значущість впливу сенсорних й соціокультурних чинників на розвиток інтелекту підлітків із порушеннями слуху. З’ясовано, що зміст, характер та темпи інтелектуального розвитку підлітків із порушеннями слуху зумовлюються переважно впливом зовнішніх чинників. Обгрунтовано й доведено ефективність психологічної технології формування психологічних детермінант інтелектуального розвитку підлітків з порушеннями слуху.

Представлено комплексне осмислення проблеми навчання української жестової мови (УЖМ) як компоненту мовної освіти осіб із порушеннями слуху. Висвітлено шляхи вирішення спектру питань, що виникають під час вивчення національної жестової мови. Окреслено з позицій соціокультурного підходу лінгводидактичні засади вивчення УЖМ у єдності мети, завдань, засобів і технологій навчання. Розкрито лінгвістичні особливості УЖМ як знакової комунікативної системи. Охарактеризовано жестомовну комунікативну компетентність, рівні її сформованості та критерії оцінювання. Окреслено специфіку планування та проведення уроків з УЖМ для дітей із порушеннями слуху різних вікових груп.