Розглянуто специфіку репрезентації концепту "козацтво" англійською мовою. В основі дослідження є погляд на концепт як систему смислів, які одержують мовне відбиття на рівнях субтексту, тексту та метатексту. Розглянуто зв'язок між рівнями відтворення елементів концепту й особливості їх мовного відображення у релевантних для перекладу контекстах.

Розглянуто особливості історичного дискурсу з позицій інтерпретативної теорії. Інтертекстуальність історичного дискурсу ускладнює виявлення його комунікативно-мовленнєвої модальності і є причиною вживання у текстах слів різних лексичних пластів. Ці особливості історичного дискурсу викликають перекладацьку потребу класифікації елементів дискурсу на ядерні та периферійні. Ця класифікація уможливлює застосування таких стратегій під час їх передачі, як "форенізація", яка націлена на збереження "чужих" елементів вихідної мови, й "адаптація", спрямована на пристосування "чужих" елементів до норм цільної мови.

Визначено жанрово-стильові особливості історичного дискурсу. Основну увагу зосереджено на аналізі корелятивної моделі "дискурс: історичний текст" і виявленні специфічних рис історичного дискурсу стосовно середовища, модусу та стилю спілкування. У ході дослідження виявлено, що основними інваріантними ознаками історичного дискурсу є історичність, цілісність, об'єктивність, авторитетність, аргументативність, інтерпретативність та інтертекстуальність.

Визначено особливості репрезентації і передачі елементів мікрополя "Козацька історична географія" у складі концепту "козацтво" в історичному дискурсі засобами англійської мови. Основну увагу зосереджено на способах відтворення ядерних компонентів мікрополя з урахуванням впливу хронотопного контексту.

Досліджено особливості репрезентації та передачі концепту "козацтво" в історичному дискурсі засобами англійської мови та встановлено закономірності його відтворення у перекладах. Проаналізовано жанрово-стилістичні особливості та складові елементи історичного дискурсу, які впливають на специфіку вербалізації концептів. Відзначено, що інтертекстуальність історичного дискурсу ускладнює виявлення його комунікативно-мовленнєвої модальності та є однією з причин вживання у текстах слів з різних стилістичних прошарків. Обгрунтовано необхідність класифікації елементів дискрусу на ядрові та периферійні, що уможливлює застосування таких стратегій їх передачі, як "форенізація", як засіб збереження "чужих" мовленнєвих елементів та "адаптація", спрямована на їх пристосування до норм цільової мови. Запропоновано методику перекладацького аналізу концепту "козацтво", яка передбачає окреслення поняттєвого поля та класифікацію репрезентативних елементів, а також виділення мікрополів, інтерпретацію їх компонентів і виявлення потенційних труднощів перекладу. Обгрунтовано необхідність узгодження семантики елементів концепту в контекстах гіпотекстового, текстового та гіпертекстового рівнів. Проаналізовано прийоми відтворення репрезентативних елементів англійською мовою. Відзначено, що у більшості випадків концепт "козацтво" в історичному дискурсі передано належним чином, однак в окремих випадках помилковий вибір стратегії, неузгодження семантики відповідника у хронотопному або характерологічному контекстах є причиною його неадекватної перевербалізації.