На сьогодні у світі існує багато різних підходів до виховання й навчання дітей із порушеннями слуху. Однією з альтернативних систем реабілітації дітей із порушеннями слуху, що принципово відрізняється від традиційних підходів, є верботональна методика. Вона передбачає одночасний розвиток усіх органів чуття, не пропонує ізолювати окремий вид сприйняття, не перебільшує роль певного стимулу або заміну іншим лінгвістичним кодом. Основним завданням методики є гармонійний розвиток дитини, її підготовка до соціальної адаптації та інтеграції, ураховуючи індивідуальні здібності. Мета дослідження - висвітлення особливостей розвитку вестибулярного апарату для формування усного мовлення в дітей вз порушенням слуху за верботональною методикою. Аналіз наукових джерел, зорово-моторної координації, швидкості й точності рухів, розвитку сприйняття, зорової пам'яті, оцінки слухового розвитку, координації. Обстежено 40 дітей дошкільного віку. Основну групу 1 (ОГ1) склала 21 дитина віком 5,2 - 0,1 роки (10 хлопчиків, 11 дівчат), контрольну (КГ1) - 19 дітей. Критеріями виключення було пацієнти з аутичним спектором та розумовую відсталістю. Представлено результати реабілітації дітей на основі результатів оцінки психомоторного розвитку. Методика має комплексний характер і включає такі елементи, як стан зорово-моторної координації, швидкість і точністю рухів, розвиток сприйняття, зорової пам'яті, оцінка слухового розвитку, координації. Висновки. Визначено, що розвиток вестибулярного апарату відіграє важливу роль у розвитку усного мовлення й спрямований на відновлення слухомовних навиків для нормального функціонування індивіда. Показано, що в процесі реабілітації потрібно приділяти особливу увагу цілісному гармонійному розвитку особистості, відновленню інтелектуального розвитку, фізичного, духовного та мовного зростання дитини на основі її потенційних здібностей. Своєчасна та правильно організована реабілітаційна робота забезпечує належний розвиток індивіда й сприяє швидкій соціалізації дитини. Перспективу подальших досліджень убачаємо в розробці реабілітаційних заходів для цього контингенту хворих з використанням верботональної методики.

Увагу приділено розробці, науковому обгрунтуванню й апробації комплексної програми фізичної реабілітації слабочуючих дітей старшого дошкільного віку після кохлеарної імплантації в післяопераційному періоді. Встановлено, що слабочуючі діти старшого дошкільного віку після кохлеарної імплантації поступаються своїм одноліткам із нормальним слухом за рівнем фізичного та психомоторного розвитку, показниками функціонування кардіореспіраторної системи та параметрами фізичної підготовки. Застосування авторської програми фізичної реабілітації, що включає побутову абілітацію, кінезітерапію (із застосуванням ранкової гігієнічної гімнастики, дитячої йоги, тренувань із фітболом, дихальних та артикуляційних вправ), масаж (загальний, логопедичний), загартування (повітрям, сонцем, водою) дозволило досягнути вірогідного покращення більшості аналізованих показників (параметрів фізичного та психомоторного розвитку, функціонування кардіореспіраторної системи та фізичної підготовки) слабочуючих дітей.