Проаналізовано дані фізичної підготовленості, фізичного стану та адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи студентів ГУ "ЗІДМУ". Запропоновано шляхи оптимізації процесу фізичного виховання.

Проанализированы данные физической подготовленности, физического состояния и адаптационного потенциала сердечно-сосудистой системы студентов ГУ "ЗИГМУ". Предложены пути оптимизации процесса физического воспитания.

The work gives analysis of the data of physical prepareness, physical state and adaptation potential of cardio(vascular system of the system of SU "ZUHMM." It offers the ways to optimize the process of physical education.

Визначено комплекс організаційно-педагогічних заходів, що передбачає поетапне формування мотивації до рухової діяльності студентів в процесі занять з фізичного виховання за авторською програмою, яка включає освітній, діагностичний, інформаційний, методичний, моторний блоки, що дозволило підвищити ефективність процесу фізичного виховання студентів в умовах освітньої установи.

Определен комплекс организационно-педагогических мероприятий, предусматривающий поэтапное формирование мотивации к двигательной деятельности студентов в процессе занятий по физическому воспитанию по авторской программе, включающей образовательный, диагностический, информационный, методический, моторный блоки, что позволило повысить эффективность процесса физического воспитания студентов в условиях образовательного учреждения.

The complex of organizationaleducational actions providing for stepwise formation of motivation to student physical activity in the course of physical education on the authorТs program has been defi ned. The program includes educational, diagnostic, informational, methodical and motor sets, which allows enhancing the effi ciency of student physical education in the setting of educational institution.

Вперше визначено специфіку взаємозв'язку мотивації студентів до фізичного виховання з рівнем їх рухової активності та показниками фізичного здоров'я. На підставі урахування зовнішніх і внутрішніх факторів формування мотивації студентів вперше обгрунтовано комплекс організаційно-педагогічних заходів щодо удосконалення процесу фізичного виховання. Розроблено й експериментально апробовано модель поетапного розвитку мотивації студентів до рухової активності, визначено основні напрями її реалізації у ВНЗ, уточнено причини незадоволеності студентів і викладачів організацією фізичного виховання. На підставі теоретичного узагальнення та порівняльного аналізу мотиваційних теорій розроблено наукові підходи щодо формування мотивації до рухової активності студентів у процесі фізичного виховання.

Розглянуто особливості вищої освіти в університетах Бельгії й Нідерландів. Указано, що рух за підвищення якості освіти у вищих навчальних закладах набув загальнонаціонального характеру та активно підтримується урядами всіх країн. Завдання дослідження - вивчення особливостей професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в Бельгії й Нідерландах. Зазначено, що термін навчання для одержання ступеня бакалавра в галузі фізичного виховання становить три роки, магістра - два роки в університетах Бельгії та Нідерландів. Надано навчальний план підготовки бакалаврів фізичного виховання й кінезіології Вільного університету в Брюсселі. На прикладі дисципліни "Події та керування проектами в галузі спорту" Вільного університету в Брюсселі розглянуто підготовку майбутніх учителів фізичної культури до проведення та організації різноманітних фізкультурно-оздоровчих заходів, які пропагують здоровий спосіб життя, залучають молодь до регулярних занять фізичною культурою та спортом.

Розглянуто теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи. Висвітлено американський досвід професійної підготовки мйбутніх учителів до такого виду роботи, особливості зарубіжного досвіду підготовки бакалаврів з фізичного виховання, а також вітчизняний досвід у цій галузі. Наведено науково-теоретичне обгрунтування концепції та моделі професійної підготовки, діагностичний інструментарій для моніторингу результатів такої підготовки та методики оцінювання рівнів сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи.

Розглянуто питання термінології професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи. Зазначено, що студенти володіють основами професійних знань, але не мають навичок творчої діяльності, у них недостатньо сформовані вміння для вирішення соціально-педагогічних завдань, які виникають у педагогічному процесі позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи. З'ясовано рівень володіння термінологією професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи.

Рассмотрены вопросы терминологии профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры к внеклассной и внешкольной оздоровительно-воспитательной работе. Указано, что студенты владеют основами профессиональных знаний, но не обладают навыками творческой деятельности, у них недостаточно сформированы умения для решения социально-педагогических задач, возникающих в педагогическом процессе внеклассной и внешкольной оздоровительно-воспитательной работы. Выяснен уровень владения терминологией профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры к внеклассной и внешкольной оздоровительно-воспитательной работе.

Questions of terminology training of future teachers of physical culture to the extra-curricular recreational and educational work. Indicated that students have the foundation of professional knowledge, but lack the skills of creative activity, they lack the ability to formed social and educational problems that arise in the pedagogical process, extra-curricular recreational and educational work. Clear ownership of the terminology of the professional training of future teachers of physical culture tothe extra-curricular recreational and educational work.

На основі аналізу науково-психологічних досліджень з'ясовано сутність понять "мотив" та "мотивація". Розглянуто особливості формування мотивації в майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи. Окреслено способи формування мотивів. Вказано, що позитивна мотиваційна настанова майбутнього вчителя фізичної культури є основним фактором для забезпечення особистісного включення студентів у процес оволодіння професійно орієнтованими знаннями, уміннями та навичками, необхідними для здійснення позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах.

На основе анализа научно-психологических исследований выяснена сущность понятий "мотив" и "мотивация". Рассмотрены особенности формирования мотивации у будущих учителей физической культуры к внеклассной и внешкольной оздоровительно-воспитательной работе. Очерчены способы формирования мотивов. Указано, что положительная мотивационная установка будущего учителя физической культуры является основным фактором для обеспечения личностного включения студентов в процесс овладения профессионально ориентированными знаниями, умениями и навыками, необходимыми для осуществления внеклассной и внешкольной оздоровительно-воспитательной работы в общеобразовательных учебных заведениях.

The article deals with peculiarities of motivating for future teachers of physical culture to the extra-curricula recreational and educational activities. The author points out that the positive motivational setting future teachers of physical cultureis a key factor in ensuring the inclusion of personality of students in the process of learning-jriented professional knowledge, skills and abilities needed to perform an extra-curricular recreational and educational work in secondary schools.

Розроблено теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи на підставі застосування аксіологічного, культурологічного, акмеологічного, системного, компетентнісного, здоров'язбережувального, професіографічного, рефлексивного й особистісно орієнтованого підходів відповідно до філософського, загальнонаукового і конкретно-наукового рівнів методології дослідження, що дозволило обгрунтувати вибір методів навчання майбутніх учителів фізичної культури та форм організації занять у ВНЗ і експериментально довести їх ефективність. Визначено концепцію професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи. Наведено й експериментально перевірено модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до позакласної та позашкільної оздоровчо-виховної роботи, яка включає взаємопов'язані структурні блоки.