Висвітлено взаємозв'язок між будовою стебла льону, вмістом волокна та його якістю. Розглянуто умови вирощування високоякісного стеблостою льону-довгунцю, який забезпечує максимальні показники врожаю та якості продукції. Описано способи перетворення соломи на тресту. Охарактеризовано процеси модифікації та використання довгого та короткого волокна на існуючому технологічному обладнанні льонокомбінатів. Проаналізовано досвід використання котонізованого льоноволокна в Україні та інших країнах світу для виробництва тканин різного призначення та нових нетрадиційних товарів.

Проаналізовано перспективи розвитку бавовняної та лляної промисловості. Наведено класифікації бавовняних та хімічних волокон, описано їх фізико-механічні властивості. Висвітлено процес котонізації короткого волокна льону, визначено залежність між властивостями волокна і пряжі, технологічні фактори впливу на інтенсивність розпушення волокна, ефективність процесів розпушення та очищення бавовняних волокон.

Проанализированы перспективы развития хлопковой и лляной промышленности. Приведены классификации хлопковых и химических волокон, описаны их физико-механические свойства. Освещены процесс катонизации краткого волокна льна, определены зависимость между свойствами волокна и пряжи, технологические факторы влияния на интенсивность распушивания волокна, эффективность процессов распушивания и очистки хлопковых волокон.

Розглянуто один із напрямків розвитку ресурсозберігаючих технологій - використання власної сировинної бази України для потреб текстильної промисловості згідно з "Державною програмою розвитку легкої промисловості на період до 2000 року", де підкреслено, що одним із найважливіших напрямків розвитку легкої промисловості є зміцнення сировинної бази галузі та модернізація необхідного обладнання для переробки місцевих сировинних ресурсів. Розглянуто необхідні технологічні операції, які передують прядінню волокна з короткого волокна льону низьких номерів. Надано визначення цим технологічним операціям, а також - поняттям "котонін", види котонування, глибина котонування. У дисертації приводяться результати комплексних та математичних досліджень параметрів механічного котоніну, який було вироблено на різних технологічних ланцюжках різних підприємств України на бавовняному обладнанні, досліджено залежність параметрів механічного котоніну від заправочних параметрів чесальної машини, вибрано оптимальний технологічний ланцюжок та вказано на залежність і зв'язок параметрів пряжі від параметрів котонованого волокна.

Запропоновано сучасну концепцію щодо закономірностей зміни якісних властивостей текстильних матеріалів в процесі прядіння та ткацтва. Вперше в ході використання методу причинно-наслідкових зв'язків вирішено проблеми залежності властивостей текстильних матеріалів від технологічних параметрів технологічного процесу протягом всього технологічного циклу та без проведення великого практичного експерименту. Встановлено основні залежності між технологічними параметрами устаткування, фізико-механічними параметрами вихідної сировини та заданими властивостями текстильного продукту. Вперше одержано емпіричні залежності щодо характеру та механізму зв'язків факторів, які максимально впливають на якість текстильних матеріалів. Розроблено аналітичні залежності фізико-математичних властивостей текстильних матеріалів від параметрів устаткування та параметрів сировини.

Розглянуто загальні відомості, призначення, область застосування, конструкції засобів механізації внутрішньофабричного транспорту підприємств текстильної промисловості. Викладено основи їх розрахунку та проектування. Розкрито принципи побудови потокових ліній у текстильній промисловості. Наведено мінімально необхідні довідкові матеріали.

Обгрунтовано механіко-математичні засади методів прогнозування властивостей текстильних матеріалів відповідно до технології їх виготовлення. Розроблено методи прогнозування структури й експлуатаційних властивостей текстильних матеріалів та на їх засаді побудовано математичні моделі ймовірностей впливу технологічних факторів та конструкційних параметрів устаткування на технологію виготовлення текстильних матеріалів із заданими властивостями. Розглянуто взаємозв'язок впливу технологічних факторів та конструкційних параметрів устаткування на технологію виготовленя текстильних матеріалів із заданими властивостями на кожному технологічному переході. На підставі розроблених методів побудовано математичні моделі впливу технології на експлуатаційні властивості текстильних матеріалів. Визначено основні критерії впливу на експлуатаційні властивості тканини в процесі її формоутворення на основі фізико-механічних характеристик основних та утокових ниток. Розроблено алгоритм прогнозування основних параметрів технологічного процесу виготовлення пряжі з застосуванням інформаційних технологій. Виконано прогнозування параметрів структури та експлуатаційних властивостей текстильних матеріалів, експериментально перевірено основні теоретичні положення дисертаційної роботи.