Досліджено питання бібліотекознавства та бібліографії, вміщено матеріали доповідей, виступів на науково-практичних конференціях, міжнародних конгресах, симпозіумах, звернень до владних структур, опублікованих на сторінках періодичних видань стосовно функціонування та збереження документальних фондів медичних бібліотек. Висвітлено життєвий і творчий шлях Раїси Іванівни Павленко. Наведено фотодокументи, літературу ,що розкривають її діяльність. Запропоновано хронологічний та іменний покажчики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч734.27(4УКР)589:Р

Рубрики:

Науково-методична робота бібліотек окремих типів

Шифр НБУВ: ВА682099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено теоретичні, методичні та практичні аспекти стратегічного маркетингового управління конкурентоспроможністю молокопереробних підприємств (МПП). Узагальнено існуючі підходи та погляди щодо змісту категорії конкурентоспроможності, удосконалено інтерпретацію цієї категорії у системі стратегічного маркетингового управління підприємством. Ідентифіковано чинники формування конкурентоспроможності підприємств молокопереробної галузі та удосконалено методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності МПП. Увагу приділено ідентифікації конкурентних переваг у системі стратегічного маркетингового управління підприємством. Здійснено оцінку конкурентоспроможності МПП методами, що грунтуються на врахуванні маркетингової стратегії конкуренції. Визначено зміст і значення якості молочної продукції як ключового фактора забезпечення конкурентоспроможності МПП. Сформовано систему управління конкурентними перевагами МПП на засадах стратегічного маркетингу. На основі кластерного підходу параметрично оптимізовано діяльність виробничих і переробних підприємств з метою реалізації маркетингових стратегій зростання та підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств молокопродуктового підкомплексу.

Визначено ринкові фактори конгломератної диверсифікації підприємства. Досліджено ключові процеси загальноекономічного характеру, пов'язані із застосуванням підприємством стратегій диверсифікації. Сформовано загальні класифікаційні ознаки стратегій диверсифікації підприємства. Охарактеризовано концептуальні переваги стратегії диверсифікації входження підприємства в нову галузь. Розроблено та відображено можливості і переваги впровадження стратегії диверсифікації в родинні (споріднені) галузі. Розроблено та відображено можливості та переваги впровадження стратегії диверсифікації в неспоріднені галузі. Визначено основні рушійні чинники впровадження стратегії реструктуризації портфеля підприємства. Визначено причинно-цільовий підхід до реалізації стратегії відновлення й економії витрат на підприємстві. Проаналізовано та визначено мету транснаціональної стратегії диверсифікації. Сформовано тривимірну матрицю імплементації стратегічних диверсифікаційних груп стратегій, яка допомагає оптимізувати вибір груп стратегій диверсифікації підприємства.

Обгрунтовано концептуальні засади формування стратегій диверсифікації діяльності агропромислових підприємств та науково-практичні рекомендації щодо їх імплементації з метою ефективної реалізації стратегічних напрямів функціонування та посилення їх конкурентних позицій на національних і міжнародних ринках. Розглянуто інтенсифікацію процесів економічної глобалізації та інтелектуалізації господарської діяльності підприємств, що потребує розробки й реалізації пріоритетних напрямів розвитку та визначення потенційно нових можливостей для відродження агропромислової сфери України. Важливою проблемою довгострокового розвитку агропромислових підприємств є формування стратегій диверсифікації діяльності з урахуванням новітніх ІТ-технологій з метою інтенсифікації інноваційних процесів успішного функціонування. Обгрунтовано пріоритетність стратегічних інноваційних орієнтирів агропромислових підприємств у напрямі диверсифікаційних процесів. Запропоновано сценарій формування інноваційних стратегій диверсифікації з метою забезпечення поетапного становлення підприємства в контексті інноваційного розвитку та визначення комплексної системи оптимальних стратегічних рішень щодо диверсифікації діяльності на довгострокову перспективу. Сформовано інноваційні стратегії диверсифікації включають складові елементи стратегічних процесів, які характеризуються параметрами статичного і динамічного стану та раціональної декомпозиції в часовому періоді ефективного розвитку. Доведено, що імплементація запропонованих інноваційних стратегій дозволить автоматизувати, мобілізувати та забезпечити високий рівень конкурентоспроможності вітчизняного агропромислового виробництва як на внутрішньому, так і на світовому ринках.