Сучасне осмислення здобутків науково-технічного прогресу виявляє нівелювання аксіологічних орієнтирів наукової діяльності, що призводить до антагоністичних колізій між наукою і людиною. Гносеологічний огляд цієї проблеми вказує на нагальну необхідність утвердження у сфері науки гуманістичних принципів, морального регулювання форм наукового пізнання і опредметнення його результатів, вироблення нових наукових парадигм.

Феномен спілкування розглянуто як важливу духовну потребу в моральному взаєморозумінні, яка грунтується на шануванні людини як вищої цінності світоутворення, інтересі до її справ і думок. У зв'язку з цим з'ясовано специфіку морального спілкування та розкрито сутність принципів, які забезпечують моральний зміст спілкування.