Політологи виділяють два основні типи модернізації: органічну та неорганічну, яка характерна для постсоціалістичних країн. Розглянуто досвід модернізації суспільства у Польщі (її передумови, схеми, формування політико-владних інститутів) і порівняно їх з відповідними процесами в Україні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф023 + Ф016.5

Рубрики:

Політична система та політичне життя суспільства

Політика і особа (антропологія політична)

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості політичної модернізації в посткомуністичних Україні та Польщі. З'ясовано причини невдач однієї держави та успіхів іншої й показано, які уроки польських реформ могли б бути для України корисними.

Проанализированы особенности политической модернизации в посткоммунистических Украине и Польше. Раскрыты причины успеха польских реформ и показано, какие уроки данных реформ могли бы быть полезными для Украины.

Розглянуто різноманітні підходи до визначення актуальної та складної політологічної категорії - "політичної модернізації" в її теоретико-методологічному аспекті. Проаналізовано місце та роль України у новому геополітичному просторі, українсько-російські відносини, а також прагнення і реалії європейської та євроатлантичної інтеграції української держави. Висвітлено відносини України з державами Центральної та Східної Європи, зокрема політичні.

Рассмотрены разнообразные подходы к определению актуальной и сложной политологической категории - "политической модернизации" в ее теоретико-методологическом аспекте. Проанализированы место и роль Украины в новом геополитическом пространстве, украинско-российские отношения, а также стремления и реалии европейской и евроатлантической интеграции украинского государства. Освещены отношения Украины с государствами Центральной и Восточной Европы, в частности политические.

Розглянуто питання політичної системи та інститутів громадянського суспільства в Україні. Досліджено можливості взаємодії держави та суспільства щодо реалізації політичних та соціальних прав і свобод людини. Проаналізовано процес формування і входження бізнес-еліти у владні структури та інститути громадянськго суспільства сучасної держави. Розкрито сутність взаємозв'язку політичних, економічних та соціальних реформ, що відбуваються в країні. Визначено реформування освітньої політики як чинник творення громадянського суспільства. Розглянуто проблеми становлення таких структур та інститутів у країнах Західної та Східної Європи.

Рассмотрены вопросы политической системы и институтов гражданского общества в Украине. Изучены возможности взаимодействия государства и общества по реализации политических и социальных прав и свобод человека. Проанализирован процесс формирования и вхождения бизнес-элит во властные структуры и институты гражданского общества. Раскрыта сущность взаимосвязи политических, экономических и социальных реформ, происходящих в государстве. Определено реформирование образовательной политики как фактор создания гражданского общества. Рассмотрены проблемы становления данных структур и институтов в странах Западной и Восточной Европы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф036 + Ф3(41/45)4

Рубрики:

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф3(44/45)12

Рубрики:

Внутрішнє становище. Внутрішня політика

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф036 + Ф032.21

Рубрики:

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Інституційні форми влади

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного аналізу сукупності політико-правових інститутів і механізмів ендогенного й екзогенного характеру, під впливом яких перехідні суспільства набувають рис громадянського. Проаналізовано історичні форми суспільної самоорганізації, які сформувалися на територіях нинішніх держав Центрально-Східної Європи з XVII ст. до кінця 1980-х рр. Висвітлено якісні зміни, які відбулися у процесі демократизації в країнах Вишеградської групи та Україні, розкрито співвідношенния інституалізованих та неінституалізованих проявів громадянського суспільства.

Приведены результаты сравнительного анализа совокупности политико-правовых институтов и механизмов эндогенного и экзогенного характера, под влиянием которых переходные общества приобретают черты гражданских. Проанализированы исторические формы общественной самоорганизации, сформировавшейся на территориях современных государств Центрально-Восточной Европы с XVII в. до конца 1980-х гг. Освещены качественные изменения, произошедшие в процессе демократизации в странах Вышеградской группы и Украине, раскрыты соотношения институализированных и неинституализированных проявлений гражданского общества.

На підставі узагальнення історичних і наукових джерел, розгляду реальних політичних процесів висвітлено проблеми становлення політичної системи й інститутів громадянського суспільства у сучасній Україні. З використанням методу порівняльного аналізу досліджено діалектичну взаємозалежність інституцій соціально-правової держави й інститутів громадянського суспільства, проаналізовано особливості розвитку у країнах СНД і Балтії, Центральної та Східної Європи.

На основе обобщения исторических и научных источников, рассмотрения реальных политических процессов освещены проблемы становления политической системы и институтов гражданского общества в современной Украине. С использованием метода сравнительного анализа исследована диалектическая взаимозависимость институций социально-правового государства и институтов гражданского общества, проанализированы особенности в их развитии в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы.

Висвітлено сутність і загальні основи прикладної політології, прикладних політичних технологій. Розглянуто їх місце та роль у політичній практиці, вирішенні проблем політичного життя, забезпеченні конкретних переваг на політичному ринку, досягненні політичного результату. Розкрито специфіку політичного маніпулювання та можливості продидії йому. Визначено зміст і функціональну роль прикладних політичних досліджень, зокрема, систематизації та оброблення інформації, політичного консультування, моделювання політичних процесів.

Освещены сущность и общие основы прикладной политологии, прикладных политических технологий. Рассмотрены их место и роль в политической практике, решении проблем политической жизни, обеспечении конкретных преимуществ на политическом рынке, достижении политического результата. Раскрыта специфика политического манипулирования и возможности противодействия ему. Определены содержание и функциональная роль прикладных политических исследований, в частности, систематизации и обработки информации, политического консультирования, моделирования политических процессов.

Висвітлено природу, концепції та класифікацію політичного лідерства в національному та регіональному аспектах. Розглянуто теоретико-методологічні проблеми формування політичного лідерства в Україні у сучасний період, ідеї лідерства в світовій політиці. Описано процес становлення політичних лідерів у країнах СНД і Балтії, Центральної та Східної Європи.

Освещены природа, концепции и классификация политического лидерства в национальном и региональном аспектах. Рассмотрены теоретико-методологические проблемы формирования политического лидерства в Украине в современный период, идеи лидерства в мировой политике. Описан процесс становления политических лидеров в странах СНГ и Балтии, Центральной и Восточной Европы.

Розглянуто взаємозалежність типу, стилю лідерства у пострадянських країнах. На підставі дослідження запропоновано певні закономірності політичного лідерства на пострадянському просторі.

Проаналізовано роль політичного лідера у суспільствах, які трансформуються. Зазначено, що у таких суспільствах політичний лідер виконує і керівну, і координуючу роль, стаючи фактично єдиним гарантом поступального розвитку.

Досліджено в компаративному аспекті процеси політичної модернізації, які мають місце в Україні та Польщі з кінця 1980-х - початку 90-х років. На підставі порівняльного аналізу об'єктивних (стартової ситуації, економічних і геополітичних факторів) і суб'єктивних (характеру модернізаторської еліти, владної моделі) причин висвітлено специфіку процесів політичної модернізації в Україні та Польщі. Проаналізовано механізм взаємовідносин владних структур на горизонтальному та вертикальному рівнях, основні аспекти формування партійних систем. Сформульовано основні ймовірні напрямки використання польського досвіду в Україні.

Обгрунтовано концепцію взаємозалежності процесів становлення громадянського суспільства та демократизації на прикладі країн Вишеградської групи та України. Проаналізовано ендогенні фактори інституціоналізації громадянського суспільства, а саме: історичні форми взаємодії держави та суспільства, характер конституціоналізму, механізми стримувань і противаг, форми взаємодії органів державної влади й органів місцевого самоврядування, модифікації пропорційної виборчої системи. Розглянуто характер зовнішніх впливів у країнах регіону та їх значення у процесах інституціоналізації громадянського суспільства. На прикладі країн Вишеградської групи проаналізовано вплив європейської та євроатлантичної інтеграції на процеси інституціоналізації громадянського суспільства. Наведено рекомендації щодо застосування механізмів демократії з метою стимулювання даних процесів в Україні.

Проаналізовано вплив політичних контекстів процесу демократизації на ефекти системних функцій суспільства та набуття ним рис громадянського. Виокремлено кілька фаз трансформації громадянського суспільства: демократизації, лібералізації, демократичної консолідації. Стверджується, що громадянське суспільство та демократична консолідація не завжди і не автоматично підсилюють одне одного.

Розглянуто вплив процесів євроінтеграції та набуття членства в НАТО на процеси оновлення та рекрутації представників політичного класу в країнах ЦСЄ, а також створення інституційних структур для проведення євроінтеграційної стратегії країнами ЦСЄ та власне ЄС, процедурні складові цього процесу, прямі та опосередковані форми впливу.

Надано аналіз, виходячи з трифазної моделі демократизації, суперечності процесів демократичного розвитку у країнах Вишеградської групи, основні з яких пов'язані з впливом економічної рецесії на характер політичних процесів, що обумовлено наслідками світової економічної кризи та складністю процесів євроадаптації у цих країнах.

Зазначено, що аналітичних моделей переходу від недемократичних режимів до демократичних існує багато. Це пояснюється не лише поглядами авторів щодо методології, а й багатоваріантністю процесів демократизації. Ще донедавна процеси демократизації в постсоціалістичних країнах розглядалися в межах третьої хвилі демократизації, тобто поряд з країнами Латинської Америки. Однак стало очевидно, що постсоціалістичні моделі демонструють різні шляхи переходу, і що режимна трансформація в країнах Центрально-Східної Європи істотно відрізняється від аналогічних процесів у пострадянських республіках.