Наведено історичні відомості про відому в наукових і літературних колах України на початку ХХ ст. родину - М. Могилянського і його дітей Лідію, Дмитра і Олену, які зазнали переслідувань і репресій з боку радянської тоталітарної системи і вже в 1930-х рр. були усунені з культурного обігу і на довгі роки викреслені з історії українського письменства. Охарактеризовано їх творчу діяльність.

Приведены исторические сведения об известном в научных и литературных кругах Украины в начале ХХ ст. семействе - М. Могилянском и его детях Лидии, Дмитрие и Елене, которые подверглись преследованиям и репрессиям со стороны советской тоталитарной системы и уже в 1930-х гг. были устранены из культурного оборота и на долгие годы вычеркнуты из истории украинского писательства. Охарактеризована их творческая деятельность.

Розглянуто ідеї європеїзму в публіцистиці М. Могилянського. Проаналізовано сформульовані публіцистом у статті "Про культурну творчість" проблеми і пріоритети оновлення українського суспільства, шляхи культурного поступу української інтелігенції.

У порівняльному аспекті досліджено літературознавчі погляди Михайла Могилянського і київських неокласиків, зіставлено естетичні та культурологічні настанови. Проаналізовано основні напрямки літературознавчої і літературно-критичної діяльності учених, коло їх наукових інтересів, а також простежено творчі та дружні взаємини науковців. Увагу зосереджено на методологічних пошуках дослідників, застосуванні літературознавчих теорій. Проведений аналіз засвідчує спільність наукової парадигми неокласиків і М. Могилянського.