Висвітлюються теоретичні й методологічні засади філософсько-соціологічних, психологічних, політологічних, екологічних досліджень людини, визначаються межі пізнання людини. Розглядаються філософські проблеми, пов'язані з існуванням людини в сучасному світі, аналізуються етичні і ціннісні аспекти досліджуваної проблеми. Відображаються основні типи зв'язків людини зі світом - з природою, суспільством, державою і самою собою. Вивчаються закони життєдіяльності суспільства і людини, історична пам'ять, проблеми ментальності, екологічної безпеки, формування правосвідомості і демократичної модернізації держави. Обговорюються питання, в яких стратегія суспільного поступу і людина розглядаються в культурно-історичній перспективі.

Розглянуто питання трансформації соціокультурної сфери в інформаційному суспільстві. Висвітлено сучасні культурологічні концепти у контексті методологічних трансформацій наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. Описано трансформаційні процеси в українській культурі, особливості розвитку культури за умов перехідної доби та нової управлінської парадигми. Увагу приділено питанням трансформації особистості в культурі постмодерну, типів духовності в історії культури. Визначено естетичний вимір постмодерної культури, циклічність як форму історико-культурних модифікацій. Проаналізовано трансформаційні процеси культурно-дозвільної сфери в Україні у сучасний період.

Надано коротку характеристику "інкорпораційній" концепції відродження польської державності, автором якої був відомий ідеолог польського націоналізму Роман Дмовський. Простежені основні напрямки еволюції цієї доктрини та розкрита її роль в контексті розвитку польської політичної думки в першій половині ХХ ст. Проаналізовано політичні погляди Р. Дмовського та його бачення перспектив вирішення проблем із визначенням східних кордонів Польщі.

Комплексно досліджено роль і місце українського питання в політичній і публіцистичній діяльності відомого лідера польських націонал-демократів Р. Дмовського (1864 - 1939). Відтворено основні періоди його біографії, а саме: простежено особливості формування особистості й еволюцію політичних поглядів щодо вирішення ''українського питання'' в контексті відновлення польської державності в кінці XIX - на початку XX ст. Проаналізовано політичну діяльність за умов австро-угорського та російського правління, Першої світової війни та в період існування II Речі Посполитої. Визначено позицію лідера ендеків щодо українсько-польського конфлікту в Східній Галичині. З'ясовано його роль у процесі формування східних кордонів II Речі Посполитої. Висвітлено основні напрями дипломатичної роботи Р. Дмовського на Паризькій мирній конференції у 1919 р. Розкрито вплив політичних ідей Р. Дмовського на розвиток українсько-польських відносин та їх наслідки.

Розглянуто основні дискурси гуманітаристики та гуманітарної картини світу, їх стан і перспективи подальшого розвитку в контексті досягнень сучасної науки. Показано, що гуманітарна картина світу - це частина загальної (філософської, наукової, позанаукової) картини світу, яка відображає атрибутивність Гармонії у теорії і практиці буття людини й суспільства в оточуючому світі. Визначено, що у загальнонауковій картині світу гуманітарна частина репрезентована гуманітарно-науковою картиною світу, а позанаукова - є інтеграцією гуманітарних аспектів із знань інших позанаукових картин світу (художньої, морально-етичної, релігійної тощо).

Досліджено основні періоди політичної біографії відомого лідера польського національного руху та головного ідеолога польського інтегрального націоналізму Р. Дмовського (1864 - 1939). Головну увагу приділено аналізу його політичних поглядів на вирішення "українського питання" в контексті відновлення польської державності в кінці XIX - першій половині XX ст. Проаналізовано позицію лідера націонал-демократів щодо українсько-польського конфлікту в Східній Галичині. Висвітлено основні напрями дипломатичної роботи Р. Дмовського на Паризькій мирній конференції у 1919 р. і з’ясовано його роль у процесі формування східних кордонів II Речі Посполитої. Розкрито вплив політичних ідей Р. Дмовського на розвиток українсько-польських відносини та їх наслідки.

Розглянуто проблему насильства як культурологічне, суспільно-політичне явище в історії України та людства, загалом. Розкрито зміст репресивної радянської політики впродовж її історії в Україні, а також генезис суспільно-політичних та економічних процесів, що призвели до Голодомору 1932 - 1933 рр. та репресій Великого терору 1937 - 1938 рр.