Розглянуто питання вітчизняної історії з найдавніших часів до кінця XVIII ст. в контексті європейського цивілізаційного процесу. Значну увагу приділено культурі Київської Русі. Проаналізовано європейську політику південно-західної Русі ХІІ - ХІІІ ст., політичні відносини Великого князівства Литовського з Кримським ханатом у 1533 - 1540 рр. Описано особливості дипломатичного ритуалу великих посольств від Речі Посполитої до Османської імперії у XVII ст. Висвітлено військове співробітництво та політичну взаємодію Запоріжжя та Речі Посполитої у 1686 - 1689 рр., колонізаційну політику Стамбула на Придунайських землях у XVIII ст. Розкрито методологічні аспекти дослідження політичної культури еліти української козацької держави.

Рассмотрены вопросы отечественной истории с древнейших времен до конца XVIII ст. в контексте европейского цивилизационного процесса. Значительное внимание уделено культуре Киевской Руси. Проанализированы европейская политика юго-западной Руси ХІІ - ХІІІ ст., политические отношения Большого княжества Литовского и Крымского ханата в 1533 - 1540 гг. Описаны особенности дипломатического ритуала больших посольств от Речи Посполитой до Османской империи в XVII ст. Освещены военное сотрудничество и политическое взаимодействие Запорожья и Речи Посполитой в 1686 - 1689 гг., колонизационная политика Стамбула на Придунайских землях в XVIII ст. Раскрыты методологические аспекты исследования политической культуры элиты украинского казаческого государства.

Проанализированы перспективы развития литейной технологии на НКМЗ. Отмечено существенное улучшение качества металла засчет внедрения установки "печь-ковш", камеры для вакуумирования и устройства для продувки металла аргоном. Улучшение качества форм и стержней достигнуто внедрением химически твердеющих смесей, пластичных самотвердеющих смесей, специальных способов нанесения противопригарных красок и компьютерных технологий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э37-4-34

Рубрики:

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э377-3-011.1

Рубрики:

Уніатство

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано огляд пам'яток XV - XVII ст., пов'язаних зі св. папою Григорієм Великим (540 - 604 рр.).

На прикладі православних полемічних творів часів Реформації та початку Контрреформації досліджено основні уявлення про конфесійних противників православних - католиків і протестантів. З використанням методів архівної евристики та порівняльної текстології проаналізовано рукописи та стародруки, серед рукописних кодексів виокремлено збірки полеміко-догматичного змісту. Виявлено, що до середини XVI ст. поширювалися переважно тексти антикатолицького змісту, перекладені з грецької, а за доби Реформації з'являються збірники оригінального змісту, оформлені у вигляді полеміки з протестантами та католиками. На підставі досліджень наративних пам'яток встановлено, що для православних книжників не існувало відчутного розрізнення між новими протестантськими конфесіями, які порівнювалися з єретиками першого тисячоліття християнства. Зазначено, що уявлення православних книжників про розкол християнства (1054 р.) засновані на легендарних персонажах Петра Гугнивого й папеси Йоани і не мали визначеної хронології. Встановлено відсутність полеміки стосовно Фераро-Флорентійського собору й укладеної унії до кінця XVI ст., уявлення про яку формувалися під впливом московських пам'яток, що в свою чергу мусили показати легітимність утворення автокефальної Московської метрополії.

Наведено описи та публікації українських пам'яток XV - XVII ст. з зібрань Санкт-Петербурга, зокрема, Бібліотеки Російської Академії наук і Російської національної бібліотеки. Розглянуто малознані тексти гомілетичної та проповідницької практики міжунійного періоду. Подано джерела, які висвітлюють становлення староукраїнської книжної мови на прикладі найпопулярніших на теренах давньої Київської митрополії культів святої Параскеви, князів Бориса та Гліба, Юрія Переможця та Миколая Мир-Ликійського. Розкрито особливості появи авторських інспірацій місцевих авторів, які по-творчому переробляли тексти візантійсько-слов'янської традиції та засвоювали тексти латинського походження.

Увагу присвячено одному з ключових процесів в історії Київської митрополії - спробам знайти шлях до порозуміння та поєднання з Римом, що тривали від початку XV століття. Зазначено, що прагнення навести мости, які сполучили би візантійсько-руську релігійну культуру та латинський Захід, постало під впливом конциліяризму - європейського руху, заснованого на ідеалістичному уявленні про можливість відродження генеральних чи навіть уселенських соборів, а отже, й відновлення спільної участі західної та східних Церков у осмисленні та визначенні долі християнства. Відтак ці засновки розвинув Станіслав Оріховський, висунувши засадничо ренесансну ідею повернення до системи старожитньої пентархії, в рамках якої вибудовувалися стосунки між східними патріархатами та Римом за пізньої античності та раннього Середньовіччя. Детально та різнобічно проаналізовано перебіг цього нового зближення Києва з латинським Заходом напередодні Берестейської унії та на тлі дедалі викличніших звершень Реформації та щораз потужнішого впливу протестантизму на православних. Зазначено, що дослідження опоряджено прилогою, яка містить археографічно відтворені тексти низки пам'яток руської гомілетичної традиції, а також докладною бібліографією та покажчиком.

Загальна концепція пропонованої праці передбачає формування бачення процесів становлення в Україні в реаліях античності, за доби середньовіччя та раннього нового часу динамічних багаторівневих суспільних систем, спроможних запропонувати національні інструментальні моделі та способи врегулювання взаємозв’язків між суб’єктами та об’єктами історичної взаємодії. Зазначено, що матеріал структуровано за окремими тематичними блоками, у яких різноманітні нарисові конфігурації демонструють необмежені пошукові можливості щодо висвітлення складної і далеко не однозначної проблематики. Висвітлено тематики: рабовласницькі відносини в ольвійському суспільстві VI—III ст. до н.е; ординський "рубікон" Вітовта в контексті політичного права та впливів географічного фактора; українські князівсько-шляхетські роди у соціально-економічному і політичному житті Великого князівства Литовського (друга половина ХV-ХVІ ст.); професійна медицина та фармація в Україні (друга половина XVI - перша половина XVII ст.); суспільно-політичні відносини в Криму після його анексії Росією (остання чверть XVIII ст.) тощо. Визначено, що від узгодженості, збалансованості "персонального, суспільного і державного інтересу", визначених рівнем "розвитку взаємоспрямованих зв’язків держави і суспільства", залежать весь перебіг, всі складні повороти історичного процесу.