Виконано формалізовану постановку задачі оптимізації структури системи пожежного моніторингу. Розроблено цільові функції для приміщень із джерелами підвищеної пожежної небезпеки, з нерівномірним пожежним навантаженням та для загального випадку.

Розглянуто проблему уточнення концентрації хімічно небезпечних речовин у післяаварійний період. Запропоновано метод постпрогнозування концентрації таких речовин в просторі та часі, а також коригування значень вихідних параметрів аварії на основі використання нейромереж як моделей невідомих залежностей. Показано і обгрунтовано переваги застосування нейромережі спеціального типу та розробленого методу.

Приділено увагу підвищенню ефективності процесів прийняття рішень у випадку хімічних аварій шляхом розробки моделей та методів визначення концентрації небезпечної хімічної речовини за умов невизначеності. Класифіковано задачі прогнозування, моніторингу аварійних ситуацій та сценаріїв можливих дій щодо їх попередження і ліквідації. Виконано формалізовану постановку задачі ідентифікації концентрації небезпечних хімічних речовин у часі як залежності від зовнішніх факторів та визначено особливості її розв'язання. Побудовано моделі для визначення концентрації небезпечної хімічної речовини на основі експертних висновків і коригування початкових значень параметрів аварії з використанням продукційних правил. Запропоновано метод спрямованої параметричної оптимізації моделі концентрації небезпечної речовини як нейронечіткої мережі на основі використання елементів еволюційної стратегії та методу аналізу ієрархій. Удосконалено технології ідентифікації складних залежностей на основі нейронечітких мереж із нечітким логічним виведенням у формі Цукамото, де функція належності консеквента не є монотонною. Розроблено структуру системи підтримки прийняття рішень за умов мінімізації наслідків хімічних аварій та виконано експериментальну верифікацію розроблених моделей та методів.

Виконано аналіз та класифіковано сучасні системи пожежного моніторингу. Виконано формалізацію задач їх оптимізації та, враховуючи суб'єктивний характер вихідних даних, запропоновано використати технології "м'яких" обчислень. Розроблено моделі для визначення часу спрацювання пожежних сповіщувачів з використанням експертних висновків одного або декількох експертів, а також моделі для визначення потенційних негативних наслідків пожежі як системи нечітких продукційних правил. Розроблено критерії оптимальності структури системи пожежної сигналізації за умов ризику та невизначеності. Їх особливістю є врахування ймовірності правильного спрацювання сповіщувачів, кратності їх резервування та експертних висновків про масштаби можливих наслідків. Запропоновано методи оптимізації структури системи пожежної сигналізації на основі нечітких нейромереж та генетичних алгоритмів. Нейромережі є моделями шуканих залежностей і їх навчання дозволяє здійснити їх параметричну ідентифікацію. Розроблено еволюційні технології оптимізації систем пожежної сигналізації, на їх основі створено інформаційне та програмне забезпечення.

Досліджено проблему захисту рятувальників від теплового ураження на початковому етапі ліквідації пожежі, коли немає повної інформації про пожежну небезпеку об'єкта та не задіяні протитеплові засоби. Обгрунтовано конструктивні підходи до розроблення автоматичного автономного теплозахисного пристрою для захисту рятувальників від теплового ураження. Випробувано макетний зразок пристрою, який продемонстрував ефективність охолодження організму рятувальника.

Для проведення аналізу та однієї з основних функцій управління - планування, враховуючи ефективність виробництва, запропоновано методику оперативного визначення показника продуктивності виробництва засобів цивільного захисту. Собівартість засобів цивільного захисту слугує базою виробничої ефективності - загальної рентабельності та цінової політики підприємств з їх виробництва. З метою розширення можливостей аналізу динаміки системи продуктивності виробництва в підприємствах з виготовлення засобів цивільного захисту розробити методику визначення продуктивності виробництва виходячи зі змін загальної рентабельності, що залежить від коливання показників собівартості та ціни.

Індекс рубрикатора НБУВ: И361.089-5

Рубрики:

Зберігання нафти на промислах

Шифр НБУВ: Ж69629 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальне питання підтримання комфортного температурного режиму в підкостюмному просторі рятувальника під час ліквідації пожеж. Спосіб охолодження підкостюмного середовища за допомогою проточної схеми охолодження з використанням в якості холодоагенту води або піноутворюючого розчину має певний недолік в холодний період року, а саме вплив на тіло людини контрастних температур, які створюють небезпеку переохолодження організму. Для попередження дії низьких температур в холодну пору року запропоновано використання в системі охолодження колектора-підігрівача, виконаного з еластичного теплопровідного матеріалу, який виконує подвійну функцію: нагрів холодоагенту, а також екранує зовнішню оболонку протитеплового костюму від прямої дії теплових променів та конвекційних газових потоків. Запропоноване технічне рішення дозволить покращити температурний режим в підкостюмному просторі рятувальника.

Мета роботи - визначення способу здійснення аварійного знеструмлення об'єкта шляхом перерізання багатожильних проводів під напругою без проявів аварійних режимів роботи електричних мереж. Як методи дослідження було використано комплексний підхід, що включає аналіз досліджень щодо аварійного знеструмлення, лабораторні дослідження щодо визначення безпечного способу перерізання багатожильних проводів під напругою. Знеструмлення різного роду об'єктів під час проведення рятувальних робіт та пожежогасіння є одним із важливих завдань, яке необхідно виконати з метою створення безпечних умов праці для самих рятувальників. Встановлено, що одним із способів, за допомогою якого можливе здійснення різання багатожильних проводів під напругою без коротких замикань є використання абразивних ріжучих дисків з електрокорунду, що обертаються. Запропоновано конструкцію пристрою для здійснення безаварійного перерізання проводів під напругою, який має штангу, ріжучий елемент, передаточний механізм та пристрій для фіксації проводу; в середині штанги розташований передаточний механізм, в якості якого використано вал, який одним кінцем пов'язаний з двигуном, а другим кінцем через редуктор, на якому закріплений пристрій для фіксації проводу, з ріжучим елементом, в якості якого використовують відрізний круг з електрокорунду. В лабораторних умовах проведено експериментальні дослідження, які показали, що перерізання проводів відбувається без прояву небезпечних чинників електричного струму і коротких замикань, іскрінь, електричних дуг. Обгрунтовано підходи до перерізання багатожильних проводів під напругою за допомогою корундових дисків, що виключає виникнення аварійних режимів роботи електричних мереж, зокрема коротких замикань. Одержані результати можуть бути використані для створення інструментів безпечного аварійного знеструмлення, що створює передумови для підвищення безпеки такого роду робіт.