Наведено результати науково-дослідних робіт, зокрема, геологічних, стратиграфічних, мінерало-петрографічних, геофізичних та гідрографічних у північно-західній частині Чорного моря під час проведення 7-го і 8-го рейсів науково-дослідного судна "Київ". Отримано нові дані про геологічну будову, сучасну тектонічну і сейсмічну активність, геофізичні поля, гідрографію та океанографію Чорного моря. Визначено ділянку на північно-західному шельфі Чорного моря для постановки геолого-розвідувальних робіт на будівельні піски та черепашники, вивчено можливості зниження собівартості цієї сировини за рахунок можливого супутнього видобування з них золота. Уточнено перспективи геолого-розвідувальних робіт на морський сапропель в західній частині Чорного моря. Отримано нові дані, що підтверджують перспективність території на південному сході від о. Зміїний на нафтогазоносність та її економічне значення для України.

Узагальнено результати геологічних, мінералого-геохімічних, літологічних та інших досліджень Індійського океану щодо залізомарганцевих конкрецій вмісних порід. Проаналізовано генетичне та промислове значення багатопластових конкреційних покладів. Досліджено вплив рифтових зон серединно-океанічних хребтів і вулканічних осередків на седиментаційно-діагенетичний генезис конкрецій. Особливу увагу приділено перспективним щодо промислового використання ділянкам розвитку залізомарганцевих конкрецій. Висвітлено методи пошуків конкрецій та способи їх видобування. Розглянуто правові питання стосовно виділення та підготовки для експлуатації ділянки видобування.

Освещена геологическая проблема Азово-Черноморского бассейна (АЧБ). Рассмотрены история изучения и освоения Черного и Азовского морей, а также их геолого-географические особенности. Определены источники пресной воды на дне морей. Приведены результаты достижений геологов, нефтяников, специалистов в области металлогении, петрографии, литологии, палеонтологии, гидрографии, океанологии, машиностроения в изучении минеральных ресурсов АЧБ, предложены возможные пути их освоения. Рассмотрены перспективы развития морского горного дела.

Цель работы - разработать новые варианты байонетных трубных соединений, включающих специальные дополнительные элементы для обеспечения напряженного состояния, предотвращающих рассоединение глубоководных труб, а также позволяющих производить быстрый монтаж-демонтаж. Исследования проведены на основании критического анализа порядка 1200 конструкций отечественных и зарубежных патентов, научного обобщения и систематизации конструкций, отвечающих предъявляемым требованиям к трубным соединениям, внесения авторами инновационных изменений в конструкцию байонетного соединения. Критериями отбора нужных конструкций для анализа являлись: простота монтажа-демонтажа соединения при высокой нагрузке и многократной сборке-разборке, что имеет большое значение в сложных условиях эксплуатации, а именно изменение вертикальной нагрузки за счет волнения моря. Следовательно, наиболее приемлемыми для использования в заданных условиях эксплуатации являются байонетные соединения, которые обеспечивают возможность осуществлять быстрый монтаж-демонтаж трубного става при малом количестве деталей соединения. Однако байонетные соединения имеют ряд недостатков, среди которых такие как невозможность создания первоначального напряжения, a возможность саморазъединения ставят под сомнение целесообразность байонетных соединений без доработки их конструкций. Именно поэтому введением специального дополнительного элемента в байонетное соединение достигается первоначальное напряжение, а также снижается возможность саморазъединения соединения.

На підставі аналізу геоекологічних досліджень родовищ сапропелю, включаючи одержані дані розвідки покладів уздовж досліджуваної траси лінії кабельного зв'язку, сформульовано в методичному плані основні принципи підходу до промислового освоєння цього виду родовищ.