З використанням описового, лінгвогеографічного та порівняльно-історичного методів проаналізовано географічні назви Ужгорода та його околиць в аспектах етимології та соціолінгвістики. Розглянуто культурологічну значущість, науково-теоретичне та практичне значення дослідження географічних назв та їх варіантів (фонетичних, морфологічних), а також їх першої фіксації угорськими та українськими писемними пам'ятками. З застосуванням порівняльно-історичного методу зіставлено старі назви, зафіксовані у письмових пам'ятках та географічних картах, з сучасними.