Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.552.3*60

Рубрики:

Dyscomycetes Дискомицети

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено питання експериментальної ботаніки, альгології, бріології, ліхенології та мікології, систематики та флористики судинних рослин. Розглянуто проблеми екології рослин та фітоценології, дендрології, інтродукції рослин та ландшафтної архітектури, а також статистичні методи в геоботаніці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е5 я431(0)

Рубрики:

Ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті мікологічного обстеження Національного природного парку (НПП) "Синевир" у 2009, 2013 та 2014 рр. було виявлено 39 видів дискоміцетів, що належать до трьох класів (Leotiomycetes, Orbilio-mycetes, Pezizomycetes), чотирьох порядків (Helotiales, Orbiliales, Pezizales, Rhylismatales), 11 родин та 26 родів відділу Ascomycota. Проаналізовано особливості видового складу. Більшість видів дискоміцетів, яких було знайдено в НПП "Синевир", є звичайними для території України, але також було виявлено рідкісні види, зокрема Ascobolus foliicola, Lasiobelonium nidulum, Neodasyscypha cerina та Rulstroemia petiolorum, відомі лише з поодиноких місцезнаходжень. Наведено список виявлених у НПП "Синевир" видів дискоміцетів із зазначенням субстрату, дати збору та точного локалітету з особливою увагою до зібраних тут рідкісних представників. Подальші дослідження цієї групи грибів можуть значно розширити наведений список.

Наведено повідомлення про знахідки нового для мікобіоти України некопротрофного виду Thecotheus rivicola (Ascomycota, Pezizales). Вид було виявлено на вологій деревині на території національних природних парків "Кременецькі гори" (Тернопільська обл.) та "Черемоський" (Чернівецька обл.). Подано його опис, місцезростання та оригінальні ілюстрації. Проаналізовано різноманіття та поширення видів роду Thecotheus в Україні.

Clathrus archeri (Phallales, Basidiomycota) вважався в Україні рідкісним грибом, тому був внесений до "Червоної книги України" (3-є видання, 2009) як зникаючий вид з диз'юнктивним ареалом. Однак зібрана авторами нова інформація про його поширення свідчить, що він є звичайним грибом у чотирьох областях України - Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій. Місцезростання C. archeri пов'язані з порушеними екосистемами зі значним антропогенним навантаженням (рубки дерев, дороги, випасання худоби тощо), в яких наявна висока кількість органіки - тирси, гілок, листя, сухої трави, мертвої деревини. З кожним роком кількість осередків гриба тут збільшується, спостерігається його проникнення в антропогенні ценози - сади, городи, молоді культури дуба звичайного та дуба червоного. Оскільки C. archeri, без сумнівів, в Європі є заносним чужоземним видом і до того ж агресивним, який освоює природні та антропогенно змінені фітоценози Карпат і прилеглих територій, зроблено висновок, що даний гриб не належить до природних елементів мікобіоти України, його активне поширення може становити загрозу фітоценозам Карпат і прилеглих регіонів. Зазначено, що будь-яке розмноження цього виду in vitro й подальша його інтродукція в екосистеми України є помилковою й неприпустимою діяльністю, оскільки таке забруднення мікобіоти України може стати небезпечним і призвести до неочікувано шкідливих і неконтрольованих наслідків. Clathrus archeri має бути виключеним з Червоної книги України як чужорідний та інвазійний вид.

Наведено нову інформація про поширення трьох видів гастероміцетів, включених до Червоної книги України: Clathrus ruber P. Micheli ex Pers., Mutinus ravenelii (Berk. & M. A. Curtis) E. Fisch, та Pseudocolus fusiformis (E. Fisch.) Lloyd (Phallales, Basidiomycota). Зібрані авторами відомості про ці гриби свідчать, що зазначені види є чужерідними для мікобіоти України. Майже всі локалітети C. ruber знаходяться на території Криму, зокрема в Нікітському ботанічному саду та на його околиці. Найчастіше він трапляється в широколистяних та мішаних лісах, старих парках або лісопарковій зоні. З кожним роком кількість місцезростань цього гриба збільшується, він активно поширюється на Південному березі Криму, а в 2017 р. виявлений на території Івано-Франківської області. Mutinus ravenelii до 2009 р. відмічався лише у Волинській та Рівненській обл., зараз відомі його локалітети в Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській та Хмельницькій областях, а також у м. Київ. Місцезростання гриба пов'язані переважно з антропогенно трансформованими територіями, але він може траплятися і в природних фітоценозах, зокрема біля стежок, по берегах каналів тощо. Pseudocolus fusiformis в Україні був зареєстрований лише 1 раз, на території Нікітського ботанічного саду. Повідомлення про ще одну його знахідку на території Українського Розточчя є досить сумнівним. Враховуючи, що C. ruber, M. ravenelii та P. fusiformis не є аборигенними в Україні видами, запропоновано виключити їх з Червоної книги України.

У результаті мікологічного обстеження території Національного природного парку "Мале Полісся" зареєстровано 290 видів грибів з різних систематичних груп, що належать до відділів Ascomycota та Basidiomycota. Серед сумчастих найбільше знайдено борошнисторосяних грибів та дискоміцетів (55 і 15 видів відповідно), серед базидієвих - агарикоїдних (120 видів), афілофороїдних (36), болетоїдних (19) та 276 іржастих грибів (9 видів). Із виявлених видів 289 вперше наводяться для території парку, 56 - нові для Центрального Полісся, 42 - нові для Полісся, а 8 видів (Clitocybe sinopica, Conocybe ambiqua, Cortinarius decipiens, Entoloma graphitipes, Galerina hybrida, Lactarius scoticus, Russula aquosa і R. betularum) та 1 різновид (C. flexipes var. flabellus) уперше зареєстровано на території України. У межах парку було встановлено нові локалітети двох видів, внесених до Червоної книги України, - Grifola frondosa та Pseudoboletus parasiticus. Також виявлено ряд базидієвих макроміцетів, які є рідкісними чи порівняно рідкісними в Україні (Amylocorticium canadense, Conocybe subxerophytica var. brunnea, Cortinarius diasemospermus, C. flexipes var. flexipes, Entoloma rhodocalix, Flammulaster muricatus, Galerina atkinsoniana, G. norvegica, Lachnella alboviolascens, Melanoleuca microcephala, Mycena niveipes та M. viridimarginata). Серед борошнисторосяних грибів до відносно рідкісних належать Erysiphe lycopsidis, E. mayorii, E. penicillata, E. urticae, Golovinomyces circumfusus, Phyllactinia alnicola, Podosphaera epilobii, P. major та P. myrtillina. Знахідка іржастого гриба Kuehneola uredinis виявилася найсхіднішою в Україні. До відносно рідкісних дискоміцетів належать Ascobolus carbonarius, Coccomyces tumidus, Leotia lubrica, Mollisia olivascens та Scutellinia crinita. Серед мікофільних грибів також було виявлено рідкісні види - Fusicolla merismoides, Hypomyces luteovirens та Tomentella ellisii. Подано список усіх видів грибів, знайдених авторами на території Національного природного парку "Мале Полісся" під час його обстеження.

Наведено відомості про першу для території України (територія Національного природного парку "Мале Полісся", Хмельницька обл.) знахідку виду роду Entoloma - E. graphitipes (підрід Claudopus). Загалом було відомо лише сім місцезнаходжень цього рідкісного європейського виду (по одній знахідці в Німеччині та Норвегії, п'ять - в Іспанії). Вид характеризується значною морфологічною та екологічною варіабельністю. Наведені детальні описи макро- та мікроскопічних ознак, а також оригінальні фотографії плодових тіл і рисунки мікроструктур зразка з території України.

Наведено дані про знахідки трьох видів кортиціоїдних грибів, виявлених під час мікологічних досліджень на території Національного природного парку "Прип'ять-Стохід" (Волинська обл., Любешівський р-н) у жовтні 2019 р. Byssocorticium atrovirens реєструвався в Україні лише у 1933 р. А. Пілатом на території Кузійського заповідного масиву (Карпатський біосферний заповідник). Piloderma bicolor раніше була відома лише за однією знахідкою з Національного природного парку "Сколівські Бескиди", а Tomemtella lilacinogrisea - в одному локалітеті Карпатського біосферного заповідника. На основі досліджених зразків зроблено детальні описи цих видів, зазначено їх екологічні особливості та субстратну спеціалізацію, наведено відомості щодо їх загального поширення у світі. Подано оригінальні рисунки та фотографії.

Червона книга України є офіційним державним документом, який містить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів тваринного, рослинного світу та грибів у межах України, а також узагальнені відомості про сучасний стан цих видів і заходи щодо їхнього збереження та відтворення. Відповідно до Закону України про Червону книгу України, Кабінет Міністрів України забезпечує офіційне видання та розповсюдження паперового варіанту "Червоної книги України" не рідше одного разу на 10 років. Як правило, зміни до переліків видів, що підлягають охороні на загальнодержавному рівні, вносяться напередодні підготовки такого нового видання. Саме тому на основі результатів десятирічного дослідження в 2021 р. з Червоної книги України виключено 9 та внесено до неї 20 видів грибів. З різних причин були виключені Anthurus archeri, Clathrus ruber, Entoloma nidorosum, Gyromitra slonevskii, Laricifomes officinalis, Morchella steppicola, Mutinus ravenelii, Phallus duplicatus та Pseudocolus fusiformis. Внесені такі види, як Amylocystis lapponica, Battarrea phalloides, Butyriboletus appendiculatus, B. fechtneri, B. fuscoroseus, B. subappendiculatus, Chalciporus rubinus, Hemileccinum depilatum, Hericium erinaceum, Kavinia alboviridis, Montagnea radiosa, Mythicomyces corneipes, Phellinidium ferrugineofuscum, Plectania melastoma, Poronia punctata, Rubroboletus lupinus, R. rhodoxanthus, R. rubrosanguineus, R. satanas і Suillus plorans. Наведено причини виключення з Червоної книги зазначених 9 видів грибів та подано короткі відомості про 20 рідкісних видів, що включені до цього державного документа. Останні проілюстровано відповідними світлинами.