Ключ. слова: гладкомышечные клетки, кальцийзависимые калиевые каналы, харибдотоксин, спонтанные выходящие токи
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.247.2*715.71*725.29

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены сущность и структура кадрового менеджмента организации. Приведена общая характеристика деятельности менеджера по кадрам, рассмотрены основные положения кадровой политики и управления трудовыми ресурсами на предприятии. Определено содержание основных функций менеджера по кадрам. Изложен порядок ведения, оформления и работы с документацией по личному составу. Охарактеризованы маркетинговая, коммуникационная и аналитическая деятельность менеджера по кадрам. Рассмотрены существующие способы оценки труда и некоторые особенности искусства и психологии управления персоналом. Приведены материалы по правовому обеспечению кадрового менеджмента. Рассмотрены вопросы регламентирования и оплаты труда, порядок заключения и расторжения трудового договора, взаимоотношения работодателя и профсоюзов, особенности труда женщин, молодежи и несовершенолетних. Определены механизмы социального страхования и пенсионного обеспечения в Украине. Рассмотрены современные методы обучения, переподготовки и повышения квалификации рабочих кадров.

Освещены сущность статистического метода и возможности его применения при изучении социально-экономических явлений или процессов. Приведены сведения о статистических методах измерения взаимосвязей, проверке статистических гипотез, правилах представления статистических данных. Рассмотрены особенности осуществления анализа рядов распределения, концентрации, дифференциации и подобия распределения, интенсивности динамики, тенденций развития и колеблемости.

З метою покращання результатів лікування хворих на прогресуючу м'язову дистрофію (ПМД) з ортопедичними проявами розроблено та впроваджено діагностичний алгоритм і спеціальну систему її лікування. Досліджено структурно-функціональний стан скелетних м'язів, особливості виникнення та перебігу ортопедичної патології, зроблено її систематизацію. Проаналізовано результати комплексного обстеження 91-го хворого на ПМД, проведеного з використанням клінічних, біохімічних, електроміографічних, статистичних методів дослідження. Встановлено, що деформація стоп діагностується за ПМД Дюшена, Ерба - Рота та Емері - Дрейфуса. За ПМД Дюшена діагностовано найбільше випадків еквінусної деформації стоп (37 %), еквіно-варусної (31 %), порожнистої падаючої стопи (6 %). У осіб, хворих на ПМД Ерба - Рота найбільш поширеними були такі деформації стопи: евінусна - у 36 % обстежених, еквіно-варусна - у 40 %. У пацієнтів з ПМД Емері - Дрейфуса встановлено найбільше випадків еквінусної деформації стоп (у 57 %). З'ясовано, що контрактури у хворих на ПМД є згинальні та симетричні, у більшості випадків формуються у великих суглобах, залежать від стадії захворювання та відзначаються схильністю до постійного прогресування; за ПМД Дюшена діагностуються переважно у плечових (9 %), тазостегнових (24 %) та колінних (37 %) суглобах; Ерба - Рота - у тазостегнових (27 %) та колінних (27 %); Емері - Дрейфуса - у ліктьових (100 %), тазостегнових (43 %) та колінних (57 %); Ланлузі - Дежеріна - у плечових (100 %).

Раскрыто значение важности работы ЮНЕСКО при содействии укрепления мира и безопасности на планете путем расширения сотрудничества народов в сфере образования, науки и культуры в интересах обеспечения всеобщего уважения, справедливости, законности и прав человека, а также основных свобод, провозглашенных в Уставе Организации Объединенных Наций. Внимание уделено задачам, изложенным в Декларации тысячелетия ООН, в частности, о развивающихся странах, устранении гендерного неравенства в начальном и среднем образовании, содействии государствам в имплементации национальных стратегий устойчивого развития.

Раскрыта сущность понятий "игромания", "гемблинг", 'лудомания", "компьютеромания", "кибераддикция", "сетеголизм", "чатомания", "азартные игры", "неазартные игры". Описаны модели регулирования азартных игр в различных странах. Показана пагубность игровой зависимости индивида для семьи как ячейки общества, нормальной работоспособности человека.

Раскрыта сущность таких понятий, как автомобильные и железнодорожные перевозки, водный туристический транспорт, круизы, морские путешествия, речное судоходство, авиатранспорт, авиахабы, велотуризм, общественный транспорт в туризме. Изучена экономическая эффективность круизов в Украине. Уделено внимание экономической деятельности паромных средств передвижения, судоходных и авиакомпаний. Проанализирован транспортный потенциал Харьковского региона.

За результатами клініко-морфологічного аналізу, гістологічного й напівкількісного морфометричного дослідження 20 біоптатів довгих кісток від хворих недосконалим остеогенезом (НО) різних типів вивчено патоморфологічні особливості кісткової тканини, частоту зустрічальності патологічних змін, які спостерігаються, і кореляційні залежності між деякими клінічними, клініко-лабораторними та квантифікованими морфологічними показниками патології в разі цього захворювання. Відзначено варіації зустрічальності таких ознак патології кістки, як спонгізація компактної речовини, переважання певного типу кісткової тканини - компактної або ретикулофіброзної, переважання ознак фази остеорезорбції або остеогенезу циклів перебудови, наявність кісткових регенератів. З кореляційних зв'язків у парах градаційних показників негативний вірогідний зв'язок з параметром тісноти, що наближається до середнього, встановлено між особливостями медикаментозної терапії хворих НО та переважними ознаками фаз перебудови кісткової тканини.

Предложен подход к решению задач развоза груза с учетом имеющихся ограничений. Решение найдено при помощи процедуры рекурсии. Приведены графики зависимости затрат машинного времени на просмотр всех возможных комбинаций маршрутов и зависимости суммарной длины маршрута от грузоподъемности автомобиля, а также таблица основных характеристик теоретических зависимостей.

По результатам гистологического и полуколичественного морфометричного исследование 20 биоптатов длинных костей от больных несовершенным остеогенезом (НО) разных типов установлены патоморфологические особенности костной ткани, частоты встречаемости патологических изменений и корреляционные зависимости между отдельными морфологическими показателями при этом заболевании. Определено, что наиболее характерные морфологические признаки поражения костной ткани при НО заключаются в значительной спонгизации компактного вещества вследствие персистирования перестройки, большом количестве незрелой ретикулофиброзной костной ткани, гиперцеллюлярности как ретикулофиброзной, так и пластинчато-остеонной костной ткани. Патологические процессы и состояния, гистологические признаки которых наблюдаются в биоптатах костей больных: фиброзирование резорбционных и костномозговых полостей, мелкоочаговые остеонекрозы, крупноочаговые остеомедуллярные некрозы (травматические инфаркты костей), участки дистрофического обызвествления, псевдоартроз. Из корреляционных связей в парах градационных морфологических показателей достоверная положительная связь средней тесноты установлена между гистоструктурою костной ткани и наличием костных регенератов; отрицательная достоверная связь с параметром тесноты, приближающемся к средней, - между макроструктурой кортекса и наличием костных регенератов.

По результатам гистоморфометрического исследования спонгиозы илиобиоптатов больных несовершенным остеогенезом (НО) (7 лиц мужского пола в двух возрастных подгруппах), при сравнении с данными 15 "условно здоровых" детей установлены определенные отличия средних параметров показателей структурно-функционального состояния губчатой костной ткани. Средний параметр "костного объема спонгиозы" в возрастных подгруппах детей, больных НО, обнаруживает довольно незначительный возрастной прирост средних значений, по сравнению с параметром для "условно здоровых". В старшей возрастной подгруппе средний параметр этого показателя для больных НО оказался достоверно ниже соответствующего параметра для "условно здоровых" детей. Средний параметр показателя "остеоидная поверхность" в возрастных подгруппах детей, больных НО, обнаруживает понижение с увеличением возраста (недостоверно при имеющемся числе наблюдений). В старшей возрастной подгруппе больных НО среднее значение этого показателя заметно ниже, чем в соответствующей возрастной подгруппе "условно здоровых", тем не менее разность средних статистически недостоверна. Средний параметр показателя "индекс остеокластов" в возрастных подгруппах детей, больных НО, обнаруживает некоторое снижение (недостоверно при имеющемся числе наблюдений), что свидетельствует о постепенном возрастном уменьшении активности остеорезорбции у больных НО. В старшей возрастной подгруппе больных НО среднее значение этого показателя было достоверно выше, чем в соответствующей возрастной подгруппе "условно здоровых детей".

Розв'язано нову актуальну науково-практичну для економіки України задачу розробки моделей конкурентоспроможності промислового підприємства (ПП), що функціонує за умов нестабільного економічного середовища. Розроблено концепцію моделювання конкурентоспроможності ПП за умов нестабільного економічного середовища, яка базується на застосуванні системного аналізу, методології моделювання життєздатних систем С. Біра та авторському визначенні категоріального апарату, що дозволяє підвищити ефективність прийняття управлінських рішень за умов нестабільного економічного середовища через урахування динамічної взаємодії з контрагентами. Опрацьовано багатокритеріальну модель оптимізації конкурентоспроможності ПП, яка дозволяє знизити втрати від прийняття необгрунтованих управлінських рішень за умов нестабільного економічного середовища за критеріями формування оптимального виробничого та збутового плану. Удосконалено імітаційну модель конкурентоспроможності ПП за умов нестабільного економічного середовища в частині врахування взаємин з контрагентами, що дозволяє на основі сценарного аналізу підвищити ефективність функціонування підприємства за рахунок прийняття коригувальних рішень. Покращено структуру системи підтримки прийняття рішень ПП в частині використання авторських моделей та інтегрального показника конкурентоспроможності, що забезпечує зниження витрат часу на розробку стратегії формування конкурентоспроможності для підвищення ефективності функціонування підприємства за умов нестабільного економічного середовища. Розвинено структурну модель процесу підвищення конкурентоспроможності ПП за умов нестабільного економічного середовища.

Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування деформації стегнової кістки (СК) в пацієнтів із недосконалим остеогенезом. В основу роботи покладено аналіз результатів хірургічної корекції деформації СК із застосуванням вітчизняного інтрамедулярного телескопічного стержня, що "росте", в 6 пацієнтів із недосконалим остеогенезом (хлопчиків - 2, дівчаток - 4), котрі перебували на лікуванні в клініці травматології та ортопедії дитячого віку ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" у період 2012 - 2014 рр. У 6 пацієнтів із різним ступенем деформації СК виконано 8 оперативних втручань з її корекції із застосуванням вітчизняного інтрамедулярного стержня, що "росте" дистально та в шийку стегна. У всіх пацієнтів досягнуто зрощення СК у відповідний термін, не діагностовано погіршення росту як в дистальному напрямку СК, так і її шийки, в жодному випадку не констатовано повторних переломів та деформації, зокрема coxa vara. Термін спостереження - 2,5 року. Особливістю розробленого стержня є те, що додатково через проксимальний отвір у стержні під кутом, що відповідає нормальній анатомії СК пацієнта, вводять гвинт із різьбою в епіфіз головки стегна, при цьому частина без різьби фіксатора виходить за межі кістки з урахуванням подальшого росту шийки. Уведення додаткового фіксатора в епіфіз головки створює сприятливі умови для росту шийки стегна під нормальним кутом до СК, забезпечує їй надійну фіксацію та, будучи її металокаркасною основою, унеможливлює формування варусної деформації. Переваги розробленого стержня: можливість малотравматичної заміни компонентів стержня, що "ростуть", на довші у зв'язку з ростом пацієнта; індивідуальне виготовлення інтрамедулярного стержня, що "росте", із урахуванням усіх анатомічних особливостей конкретного пацієнта. Висновки: вибір методу хірургічної корекції деформації СК у пацієнтів з недосконалим остеогенезом залежить від ступеня деформації: у випадку незначної деформації застосовують коригувальну остеотомію СК на вершині деформації, у випадку вираженої - сегментарну остеотомію. Застосування у пацієнтів із недосконалим остеогенезом під час хірургічної корекції деформації СК вітчизняного інтрамедулярного телескопічного стержня, що "росте" як дистально, так і в шийку стегна, надає змогу ефективно коригувати деформацію та досягати стабільного металоостеосинтезу, знижує ризик виникнення повторних переломів та деформації СК, зокрема coxa vara.

Цель работы - улучшить результаты хирургического лечения деформаций костей у детей с несовершенным остеогенезом. В отделении травматологии и ортопедии детского возраста ГУ "ИТО НАМНУ" пролечено 11 пациентов с несовершенным остеогенезом. Выполнено 23 хирургических вмешательства с применением интрамедуллярных "растущих" телескопических конструкций для коррекции деформаций бедренных костей и костей голени. Результаты: у 9-ти пациентов при коррекции осевых деформаций костей нижних конечностей для металлоостеосинтеза использованы "растущие" телескопические конструкции. Их преимущества - предупреждение повторных переломов и деформаций костей, недостатки - угроза ротационного смещения отломков кости и их смещение по длине, а также невозможность создания компрессии в области остеотомии. В связи с этим у 2 пациентов применен усовершенствованный метод хирургического лечения. На первом этапе выполняли корригирующую остеотомию и металлоостеосинтез интрамедуллярной конструкцией с блокированием дистальной части стержня и Т-образной телескопической составляющей; на втором - удаляли блокирующие винты и переводили конструкцию в "растущую" после сращения отломков. Во всех случаях получено сращение в соответствующие сроки. Не отмечено нарушения роста костей в длину, повторных переломов и деформаций. У одной пациентки фиксатор заменен в связи с расхождением его элементов, еще у одного зафиксирована псевдосаркома кости в послеоперационном периоде. Вывод: усовершенствованный способ хирургического лечения деформаций костей с использованием интрамедуллярной телескопической конструкции, в основе которой объединение принципов блокирующего компрессионного остеосинтеза и остеосинтеза интрамедуллярным "растущим" телескопическим стержнем, является эффективным при несовершенном остеогенезе и имеет низкий процент осложнений.

Мета роботи - вдосконалити метод хірургічного лікування та профілактики патологічних переломів і осьових деформацій кісток нижніх кінцівок у хворих із фіброзною дисплазією (ФД) шляхом застосування блокувального інтрамедулярного стрижня. За період 1992 - 2013 рр. у клініці травматології та ортопедії дитячого віку ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" перебувало на лікуванні 30 пацієнтів із патологічними переломами кісток нижніх кінцівок та їх наслідками (деформаціями) у разі ФД. Хлопчиків було 15, дівчаток - 15. Вік хворих становив 5 - 18 років. З моноосальною формою захворювання було 19 хворих, із поліосальною - 11 пацієнтів. Загальна кількість переломів у цих хворих - 54, із них стегнової кістки - 37 (68,5 %) (з локалізацією в проксимальному відділі та шийці - 70,3 %), кісток гомілки - 17 (31,5 %). Здійснений ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування патологічних переломів та деформацій кісток у разі ФД із застосуванням традиційних методик накісткового остеосинтезу свідчить про недостатню їх ефективність. Найбільша кількість незадовільних результатів лікування пов'язана з прорізуванням пластин і гвинтів, міграцією металофіксаторів, із рецидивами деформації за межами металоконструкцій. Зазначено, що ці ускладнення були наслідками нестабільної фіксації уламків у структурно неповноцінній кістковій тканині та недосконалості металоконструкцій. За методикою блокувального інтрамедулярного остеосинтезу (БІОС) проліковано 17 хворих (21 сегмент). Лікувальний БІОС виконали на 16-ти сегментах у хворих із консолідуючими чи консолідованими зі зміщеннями переломами (8 стегнових і 8 великогомілкових кісток), профілактичний БІОС - на 5-ти сегментах (4 стегнові та 1 великогомілкова кістка) у разі загрози патологічного перелому. Повторних переломів і рецидивів деформації після БІОС не було в жодному випадку, у 2 (5,9 %) хворих помічено міграцію блокувальних гвинтів. Висновки: застосування хірургічного методу лікування патологічних переломів та осьових деформацій кісток у пацієнтів із ФД з використанням інтрамедулярного блокувального стрижня - ефективна методика з низьким відсотком ускладнень (9,5 %), котра має профілактичний та лікувальний напрямки. Виконання хірургічних втручань із застосуванням блокувальних інтрамедулярних стержнів у пацієнтів із ФД надає змогу досягнути стабільної фіксації уламків, раннього навантаження кінцівки, запобігає повторним переломам і рецидивам деформацій.

Мета роботи - покращити результати хірургічного лікування деформацій стегнової кістки (СК) в дітей із недосконалим остеогенезом шляхом застосування під час оперативних втручань вітчизняного інтрамедулярного поліфункціонального стрижня. В основу роботи покладено аналіз результатів хірургічної корекції деформації СК з застосуванням вітчизняного багатофункціонального інтрамедулярного стрижня у 2-х пацієнтів із недосконалим остеогенезом (1 хлопчик і 1 дівчинка), що перебували на лікуванні в клініці травматології та ортопедії дитячого віку ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" в період із 2013 по 2014 рр. Двом пацієнтам із деформацією СК виконано 4 оперативних втручання з метою її корекції з застосуванням вітчизняного багатофункціонального інтрамедулярного стрижня. У пацієнтів досягнуто зрощення СК у відповідний термін, не діагностовано погіршення росту в дистальному напрямку СК та не констатовано повторних переломів і деформацій стегна. Термін спостереження - 1 рік. Особливість розробленого стрижня полягає в тому, що додатково в його дистальній частині та телескопічній складовій зроблено отвори у 2-х площинах на однаковій відстані один від одного зі збереженням механічних властивостей стрижня. Під час оперативного втручання в момент імплантації стрижня обов'язковими були збіг розташування отворів телескопічної складової та дистальної частини стрижня та проведення блокування дистального фрагмента СК через ці отвори. Це надало змогу виконати компресію в ділянці остеотомій та досягти стабільного металоостеосинтезу. Висновки: застосування поліфункціонального вітчизняного інтрамедулярного стрижня під час оперативних втручань з корекції деформації СК надає змогу досягти стабільної фіксації уламків під час металоостеосинтезу, зберегти можливість "росту" стрижня в подальшому, запобігти виникненню повторних патологічних переломів та деформації СК; не потребує іммобілізації у післяопераційний період.

Для недосконалого остеогенезу (НО), окрім характерних ортопедичних проявів (патологічні переломи кісток та їх осьові деформації), відомим є таке важливе в теоретичному та практичному діагностично-диференціальному сенсі ускладнення цього захворювання, як псевдосаркома. Удосконалення діагностики псевдосаркоми при НО шляхом дослідження її клініко-рентгенологічних особливостей перебігу на різних стадіях та проведення диференціальної діагностики із деякими істинними злоякісними пухлинами кісток. Дослідження проведено на основі аналізу клініко-рентгенологічної картини обстеження 7 пацієнтів із НО, які перебували на лікуванні в ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" (м. Київ) у 1978 - 2013 роках та в яких діагностовано псевдосаркому (вік пацієнтів від 2,5 до 14 років, динаміка спостереження - 7 років). У 5 пацієнтів діагностовано псевдосаркому однієї кістки, у двох - множинний псевдосаркоматоз. Псевдосаркому на I стадії діагностовано у 3 пацієнтів, на II - у 2, на III - у 2. Ураження стегнової кістки виявлено у 5 хворих, великогомілкової - в одного, плеснової та п'яткової - в одного пацієнта. З метою диференціальної діагностики проаналізовано рентгенограми 3 хворих із злоякісними пухлинами кісток. Досліджено особливості клініко-рентгенологічних проявів псевдосаркоми у 7 пацієнтів із НО, визначено три стадії перебігу цього ускладнення - прогресування, відмежування та регрес. Для першої стадії клінічно були характерні такі ж ознаки, як і при злоякісних новоутвореннях - наростаючий біль, щільна припухлість, що спаяна з кісткою, болюча при пальпації, рентгенологічно на рівні перелому і на значній відстані від нього визначались збільшення в об'ємі м'яких тканин, періостальні нашарування, параосальні ділянки звапнення. У другій стадії набряклість зменшувалася, зникав біль, шкіра набувала звичайного вигляду. Рентгенологічно спостерігалася осифікація періостальних нашарувань, чітке відмежування по периферії параосальних звапнень. Увесь параосальний комплекс дещо збільшувався у розмірах порівняно з попереднім рентгенологічним дослідженням і набував часточкової структури. У третій стадії клінічні симптоми зникали, визначалось лише деяке збільшення об'єму ураженого сегмента кінцівки. Рентгенологічно параосальні звапнення зменшувались, осифікувались, ставали більш однорідними і зливались з кісткою. Проведено дослідження та порівняння особливостей клініко-рентгенологічного перебігу на I та II стадіях псевдосаркоми та істинних злоякісних пухлин кісток - остеогенної та параосальної саркоми. Висновки: на переконання авторів, вивчення клініко-рентгенологічних особливостей перебігу псевдосаркоми дає можливість удосконалити діагностику цього ускладнення при НО та проводити його чітку диференціацію зі схожими нозологіями, що дозволить уникнути діагностичних помилок та невиправданих хірургічних втручань у пацієнтів із НО.

Наведено сучасний погляд на застосування різних неінвазивних методик оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини (КТ), зокрема рентгенівської денситометрії, у пацієнтів із недосконалим остеогенезом. На підставі застосування рентгенівської денситометрії у 22-х пацієнтів із недосконалим остеогенезом встановлено порушення структурно-функціонального стану КТ та виявлено значну втрату кісткової маси; відмічено, що ступінь втрати кісткової маси залежить від типу захворювання. Запропоновано вважати, що застосування рентгенівської денситометрії в дітей та підлітків є обов'язковим та доцільним під час дослідження пацієнтів із недосконалим остеогенезом, що надає змогу об'єктивно оцінити зміни в КТ та адекватно підійти до системи ортопедичної реабілітації цієї групи пацієнтів.

Ранее у больных несовершенным остеогенезом не проводили анализ корреляционных связей между различными показателями состояния костной ткани. С целью установить различия и корреляционные зависимости показателей до и после проведения курсов системной терапии памидронатом у 13 больных изучали биоптаты костных фрагментов крыла подвздошной кости; определяли гистоморфометрические показатели. Установлены параметры корреляции биохимических и гистоморфометрических показателей. После системной терапии средние параметры костного объема илиобиоптатов нарастают, а остеоидной поверхности и остеокластического индекса на единицу поверхности у больных несовершенным остеогенезом I типа снижаются, что следует расценивать как тенденцию к улучшению структурно-функционального состояния костной ткани.

Висвітлено сучасні науково-практичні позиції, що стосуються різних методик хірургічного лікування дифузійного ураження стегнової кістки при поліосальній формі фіброзної дисплазії у дітей і підлітків. Проведений аналіз хірургічного лікування 29 пацієнтів при даній патології, описані методики лікувального й профілактичного остеосинтезу з використанням інтрамедулярних блокуючих конструкцій. Доведені доцільність і переваги використання інтрамедулярного армування для підвищення механічних характеристик ураженої кістки як із лікувальною, так і з профілактичною метою, а саме запобігання виникненню й корекції вже наявної деформації стегнової кістки за типом "палиці пастуха".