Розглянуто закономірності міграції мікроелементів у підземних водах двох водоносних горизонтів - юрського та сеноманського, воду з яких використовують для пиття, а також у воді з мережі централізованого водопостачання Київського мегаполіса. Надано біогеохімічну оцінку впливу мікрокомпонентного складу води на здоров'я населення.

Представлено результати гідрогеохімічного дослідження поверхневих вод Київського мегаполіса. Зроблено еколого-геохімічну оцінку стану природних вод і визначено особливості міграції в них токсичних елементів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д471.31-64

Рубрики:

Артезіанські води

Шифр НБУВ: РА396211 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821.8 + Н931.103-4

Рубрики:

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення гідрогеохімічних особливостей розподілу провідних екологоформівних мікроелементів (Pb, Mo, Cu та Zn) у питних артезіанських водоносних горизонтах у межах Київського родовища підземних вод. Виконано порівняльний аналіз величин гранично допустимих концентрацій (ГДК) основних макро- та мікрокомпонентів для питних підземних вод за вітчизняними та закордонними нормативними документами. Зроблено висновок, що найжорсткішими щодо вмісту макроелементів є вимоги Всесвітньої організації охорони здоров'я, а щодо мікроелементів - вітчизняні нормативи, а саме - Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН 2.2.4-171-10). За допомогою статистичних методів проаналізовано розподіл досліджуваних мікроелементів у підземних водах сеноман-келовейського водоносного комплексу та байоського водоносного горизонту. За результатами дослідження виявлено перевищення ГДК за свинцем у деяких свердловинах. Встановлено, що середні концентрації мікроелементів у байоському водоносному горизонті є вищими, ніж у сеноман-келовейському комплексі. Висунуте припущення щодо взаємодоповнювального впливу природних (літологічний склад водовмісної товщі) та техногенних (забруднення зони аерації важкими металами, виклинювання водотривких шарів уздовж р. Дніпро, інверсія гідродинамічного потоку підземних вод) факторів, що впливає на вміст цих мікроелементів у глибинних водоносних горизонтах Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Наголошено на необхідності виконання подальших досліджень, спрямованих на виявлення закономірностей розподілу і форм міграції мікро- та ультрамікроелементів у підземних водах за допомогою методу термодинамічного моделювання.

Викладено результати аналітичного узагальнення матеріалів новітніх і попередніх етапів досліджень геохімічних особливостей проб грунтових відкладів у межах території Київського полігона N 5 захоронення твердих побутових відходів (ТПВ) та у прилеглих до неї з північного сходу та північного заходу районів. Використано такі основні методи: атомно-емісійний спектральний аналіз, мас-спектрометрія з індукційно зв'язаною плазмою. Встановлено істотне забруднення грунтового шару важкими металами (ВМ), передусім у межах полігона N 5. Виявлено також негативний його вплив на вміст цих полютантів у грунтах буферної зони. Це стало наслідком 34-річного функціонування об'єкта захоронення ТПВ, протягом якого відбувалися порушення в його експлуатації. Зокрема, для грунтових утворень полігона визначено максимальне перевищення фонового вмісту міді, свинцю, цинку, нікелю та олова у десятки разів, поза його контуром - у 2 - 3 рази. Зафіксовано негативні зміни фізико-хімічних властивостей грунтів гумусового горизонту за порівняння відповідних показників зразків, відібраних у прилеглих до полігона районах і безпосередньо на його території. Коефіцієнт буферності грунтів цього горизонту майже вдвічі є меншим на техногенно забруднених землях об'єкта захоронення ТПВ, ніж на відносно фонових ділянках. Вміст рухомих форм ВМ у грунтових утвореннях полігона N 5 у порівнянні з фоновими значення зростає у 2 рази для міді та цинку, у 8 разів - для свинцю.

Проаналізовано закономірності розподілу важких металів (ВМ) у техногенно-забруднених грунтах (ТЗГ) урбанізованих територій на прикладі м. Бровари Київської області. Встановлено фізико-хімічні властивості умовно чистих та ТЗГ. Вивчено особливості геохімічного розподілу важких металів у грунтовому покриві міста, що зазнають впливу промислових підприємств. За геохімічними критеріями визначено техногенні асоціації ВМ у грунтах, які представлені такими елементами: мідь >> свинець >> цинк >> кобальт >> хром >> ванадій >> молібден >> марганець >> нікель. Рівень валового вмісту сполук хімічних елементів у грунтах різних зон міста є неоднорідним. Максимум техногенного навантаження зафіксовано в урбаноземах зони транспортної інфраструктури та зони виробничих і комунально-складських об'єктів. За показниками вмісту ВМ у грунтах техногенно-антропогенних зон міста основними полютантами є мідь і свинець, у той час як найбільш небезпечними забруднювачами грунтів усіх функціональних зон міста є рухомі форми цинку та нікелю. Наведено еколого-геохімічну оцінку за сумарним показником забруднення з використанням методик Ю. Є. Саєта. Значення цього показника поверхневого шару грунту м. Бровари (0 - 10 см) коливається від 30 до 106, середній показник - 65, що відповідає небезпечному рівню забруднення грунтового покриву. Зони транспортної інфраструктури та зони виробничих і комунально-складських об'єктів мають високі ступені забруднення, а в житловій зоні домінує допустимий рівень забруднення. Досліджувані грунти міста характеризуються свинцевою геохімічною спеціалізацією. Встановлено також досить високі рівні цинку, мангану, кобальту та хрому. Проаналізовано основні чинники, що впливають на рівні концентрації та міграцію ВМ у грунтах міста. Встановлено зв'язок вмісту ВМ та об'єктів промислового виробництва м. Бровари, що виступають факторами антропогенного навантаження на природні компоненти урбанізованого середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.3 + Н931.103

Рубрики:

Хімічний склад і хімічні процеси у ґрунтах

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж73553 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розвинуто теоретичні засади та вдосконалено науково-методичні підходи до визначення ефективності фінансового планування на підприємстві, розроблено методичні підходи до планування. Здійснено конкретизацію змісту фінансового планування, його цілей і завдань, виходячи із сучасних тенденцій розвитку вітчизняних підприємств. На концептуальній основі систематизовано принципи фінансового планування на підприємстві. Проаналізовано підходи до визначення ефективності фінансового планування на різних економічних рівнях. Визначено місце та роль переробної промисловості у створенні ВВП України. Запропоновано методичні підходи до гнучкого адаптивного трирівневого планування на підприємстві, методичні підходи до розроблення плану-прогнозу, методичні підходи до визначення граничного доходу підприємства, методичні підходи до визначення граничних витрат підприємства, систему оцінювання й фінансового стимулювання поліпшення економічних результатів роботи структурних підрозділів, методичний підхід до визначення економічного ефекту від відносної економії умовно-постійних витрат підприємства. Удосконалено підхід до планування на підприємстві на основі використання матричних моделей та запропоновано сучасні інноваційні підходи до фінансового планування на підприємстві.

Наведено результати досліджень щодо впливу міського середовища на компоненти довкілля паркових екосистем Києва. Серед представників рослинності як індикаційних видів обрано Taraxacum officinale Wigg. (кульбабу лікарську) та Tilia cordata Mill. (липу серцелисту). Здійснено вимірювання вмісту важких металів (Cu, Pb, Zn, Ni, Mn, Cr та Cd) у зразках грунту та листя рослин у межах екосистем парків "Феофанія", Київського політехнічного інституту, Маріїнського, імені Пушкіна та "Нивки". Найвищий рівень забруднення грунтів важкими металами виявлено в межах майданчиків парків, розташованих поблизу автомобільних доріг і зупинок громадського транспорту. Найзабрудненішим парком виявився Політехнічний, а найменш забрудненим - "Феофанія". Високі рівні металів, виявлених у зразках грунту, не завжди збігалися з їх найвищими рівнями в біомасі листя досліджуваних рослин. З'ясовано, що за фітотоксикологічною класифікацією металів за коефіцієнтом біологічного поглинання (КБП) рослинами у межах досліджуваних паркових екосистем міста Києва Cu, Pb, Zn, Ni, Mn та Cr становлять переважно елементи низького поглинання (IV класу небезпеки) за винятком Маріїнського парку, в межах якого Zn, за величиною КБП, належить до елементів помірного поглинання (III клас небезпеки). Отримані авторами ряди інтенсивності біологічного поглинання металів рослинами показали достатньо широкий діапазон для різних паркових екосистем, що підтверджує принцип екологічної конгруентності (відповідності), згідно з якою живі складові досліджених екосистем виробили відповідне пристосування, скоординоване абіотичним середовищем. З метою виявлення додаткових шляхів міграції важких металів до екосистеми парку "Феофанія" залучено гідрохімічні дані щодо першого від поверхні водоносного горизонту, поширеного в межах досліджуваної території. Висунуто припущення, що підвищені, порівняно з фоновими, концентрації Cu, Pb, Zn, Ni та Mn у грунтах парку "Феофанія", по'язані передусім з Пирогівським звалищем побутових відходів, а підземні води, що розвантажуються у паркові ставки, є основним шляхом міграції полютантів до компонентів природного середовища, зокрема до системи "грунт - рослина". Отримані результати підтвердили необхідність залучення біогеохімічних даних для екологічної оцінки міського середовища та ранньої діагностики негативних змін, коли у рослинах ще не проявилися морфологічні та анатомічні відхилення від норми.

Шифр НБУВ: Ж72342 Пошук видання у каталогах НБУВ