Вперше вивчено та виявлено специфіку формування мовленнєвого спілкування дошкільників (МСД) у різновіковому дитячому колективі. Виявлено критерії, показники; розглянуто рівні сформованості МСД у різновіковому дитячому колективі. Розроблено експериментальну модель формування МСД у різновіковому дитячому колективі, що передбачає такі етапи: репродуктивно-діяльнісний, комунікативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний. Уточнено поняття "мовленнєве спілкування", "взаємонавчання". Виявлено тендеції формування МСД у різновіковому дитячому колективі: ефективність оволодіння навичками мовленнєвого спілкування залежить від інтенсивності спілкування дітей різного віку між собою.

Досліджено вплив високого тиску на сирі яблучні вичавки з метою збільшення виходу пектину, та визначено раціональні параметри тривалості обробки та величини тиску.

Охарактеризовано компоненти "моделі обдарованості" і розкрито зміст поняття "творчий потенціал". Висвітлено діяльність психологічної служби ліцею, яка спрямована на визначення рівня творчого потенціалу особистості та її розвиток і ставить за мету створення таких умов, за яких ліцеїсти опановують методи самопізнання, саморозвитку, самоосвіти і самовиховання. Зазначено, що обдаровані старшокласники, які володіють системою знань, умінь та навичок, набувають досвіду саморозвитку, самореалізуються та досягають успіху в майбутньому. Підсумовано, що система психолого-педагогічного супроводу ліцеїстів - це динамічна модель діяльності не тільки психологічної служби, а й усього творчого педагогічного колективу.

Охарактеризованы компоненты "модели одаренности" и раскрыто содержание понятия "творческий потенциал". Освещена деятельность психологической службы лицея, которая направлена на определение уровня творческого потенциала личности и ее развитие и преследует цель создания таких условий, при которых лицеисты овладевают методами самопознания, саморазвития, самообразования и самовоспитания. Отмечено, что одарённые старшеклассники, которые владеют системой знаний, умений и навыков, приобретают опыт саморазвития, самореализуются и достигают успеха в будущем. Подытожено, что система психолого-педагогического сопровождения лицеистов - это динамическая модель деятельности не только психологической службы, но и всего творческого педагогического коллектива.

The article lights up the work of the psychological service of the lyceum, which is directed on the exposure of the level of creative potential of personality and its development. It has for an object conditionings at which the students of the lyceum seize the methods of self-knowledge, self-development, self-education and self-upbringing. The gifted senior pupils, which have the system of knowledge, abilities and skills, gain experience of self-development and arrive at success in their future life.

Вперше науково обгрунтовано доцільність використання високого тиску (ВТ) для обробки сирих вичавків яблук сорту "Антонівка звичайна" та сортосуміші яблук з метою інтенсифікації процесу екстрагування пектину. Удосконалено технологічні параметри ключових стадій процесу вилучення пектину з сирих вичавків яблук даного сорту та сортосуміші яблук (гідролізу-екстрагування та центрифугування). Вперше встановлено та науково обгрунтовано раціональні параметри процесу обробки ВТ (діапазон тисків, часу), які забезпечують високу ефективність виділення пектину з вичавків яблук сорту "Антонівка звичайна" і сортосуміші яблук з високими якісними характеристиками продукту. Вперше експериментально доведено, що обробка сирих яблучних вичавків ВТ забезпечує збільшення відносного виходу пектину на 49 % і не впливає на його мікроструктуру, ступінь етерифікації та драглеутворювальну здатність. Вперше досліджено компресійні характеристики та дисперсний склад яблучних вичавків, оброблених ВТ. Вперше досліджено інфрачервоні спектри та молекулярну масу зразків пектину, одержаних з оброблених ВТ вичавків яблук названого сорту та сортосуміші яблук.

Досліджено поняття «мовленнєве спілкування дітей в різновіковому дитячому колективі». Зазначено, що проблема взаємодії дітей один з одним досліджувалася в таких напрямах: концепція комунікативної діяльності дошкільників, комунікативно-мовленнєве спілкування дітей, взаємодія вихователя і дітей. Проілюстровано залежність взаєморозуміння у мовленнєвому спілкуванні від сформованості комунікативно-мовленнєвих здібностей, мовних, мовленнєвих і комунікативних компетенцій. Сформовано модель формування мовленнєвого спілкування дітей в різновікових групах, розроблено її етапи: репродуктивно-діяльнісний, комунікативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний.

Исследовано понятие «речевое общение детей в разновозрастном детском коллективе». Отмечено, что проблема взаимодействия детей друг с другом исследовалась в таких направлениях: концепция коммуникативной деятельности дошкольников, коммуникативно-речевое общение детей, взаимодействие воспитателя и детей. Проиллюстрирована зависимость взаимопонимания в речевом общении от сформированности коммуникативно-речевых способностей, языковых, речевых и коммуникативных компетенций. Сформирована модель формирования речевого общения детей в условиях разновозрастных групп, разработаны ее этапы: репродуктивно-деятельностный, коммуникативно-деятельностный , рефлексивно-оценочный.

Explore the concept of «verbal communication of children in uneven children's team». Disclosed that the problem of interaction with each other children studied in such areas: the concept of communicative activities preschoolers, communicatively-verbal communication of children and child caregiver interaction. Illustrated the dependence of understanding in speech communication from formation communicative speech abilities, language, speech and communicative competence. Formed model of verbal communication of children in different age groups. Developed stages of this model: reproductive and activity, communicative and activity, reflexive evaluation.