Наведено результати дослідження впливу зволоження на поведінку рухомого фосфору у кислих легкосуглинкових грунтах різної генези (лес, ясно сірий лісовий поверхнево глеюватий, дерново-підзолистий неоглеєний і дерново-підзолистий глейовий). Імітацію перебігу глейових процесів здійснено у межах лабораторно-модельного досліду шляхом регулювання ступеня зволоження грунтової маси, відібраної із шару 0 - 20 см, протягом 9-місячного компостування за постійної температури. Встановлено, що перезволоження грунтів призводить до мобілізації полуторних оксидів, передусім, закисного заліза та алюмінію. За цих умов фосфор міцно зв'язується з полуторними оксидами та трансформується у менш доступні для рослин форми.

Наведено результати досліджень фосфатного стану грунтів різної генези на основі показників фосфат-буферності. Визначення фосфат-буферності у грунтових зразках виконано згідно з ДСТУ 4724:2007. Встановлено, що дерново-підзолистий супіщаний грунт відрізняється більш високим показником буферної ємності в мобілізаційному крилі у порівнянні з іншими грунтами. За умов оглеєння грунтів спостерігається зниження концентрації рухомих форм фосфатів. Діагностику фосфатного стану рекомендується здійснювати на основі показників фосфат-буферної ємності грунтів.

Досліджено вплив педогідроморфізму на функціонування фосфатного режиму кислих грунтів (КГ), їх фосфат-буферних властивостей. Встановлено, що за умов розвитку глеє-елювіальних процесів вміст валового та рухомого фосфору у верхньому гумусовому шарі КГ зменшується через міцне закріплення його в комплексні сполуки та конкреційні новоутворення, а також за рахунок можливого вимивання фосфору з кореневмісного шару грунту за умов, що сприяють формуванню здатних до міграції комплексів. Показано, що зміна ОВП є вагомим чинником регуляції фосфатного стану грунтів. В процесі розвитку відновних процесів спостерігається збільшення вмісту рухомих форм заліза та алюмінію, яким притаманна висока фосфат-вбирна здатність. Встановлено закономірності зміни фосфат-буферних властивостей за різних умов зволоження та удобрення КГ. З підвищенням зволоженості посилюється акумулятивна фосфат-буферна здатність грунтів. Запропоновано діагностувати та оптимізувати фосфатний режим КГ на основі показників буферної ємності з обов’язковим врахуванням фосфатного фактору інтенсивності. Для покращання продуктивності КГ залежно від ступеня їх гідроморфності рекомендовано проводити комплекс меліоративних і агротехнічних заходів (меліоративне розпушування, дренаж, органо-мінеральна система удобрення, компенсація дефіциту кальцію, локальна меліорація та фітомеліорація тощо).

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.342.1

Рубрики:

Рідкісні та розсіяні елементи та їх сполуки у ґрунті. Мікроелементи. Мікросполуки

Шифр НБУВ: Ж29253 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень із пізнання особливостей функціонування ґрунтових режимів, які становлять основу системи раціонального використання й управління ґрунтовими режимами осушених земель України. Надано характеристику гідроморфних ґрунтів як об'єктів, що підлягають меліорації: дренуванню, водорегулюванню, повторному зволоженню тощо. Висвітлено закономірності й особливості перебігу ґрунтових процесів в осушених ґрунтах, систематизовано основні напрями їх ефективного й екологічно безпечного використання.

Викладено результати багаторічних напрацювань з пізнання закономірностей сучасної трансформації осушених торфовищ за різних умов їх використання, а також основні напрями їх ефективної та екологічно безпечної експлуатації. Охарактеризовано та дано оцінку різним методологічним підходам щодо вивчення еволюційної спрямованості сучасного ґрунтоутворення на зазначених, екологічно надто вразливих природних об'єктах. Наведено параметри інтенсивності осідання (пониження поверхні та зменшення потужності торфового покладу) та спрацювання (втрати торфової маси та запасів в ній органічного вуглецю) осушеного торфовища, які отримано в тривалих стаціонарних дослідженнях в заплаві р. Цир, Камінь-Каширського району, Волинської області. Особливу увагу приділено проблемі вуглецевого бюджету в торфовому ресурсі України. Запропоновано методи визначення балансу та шляхи урівноваження вуглецевих потоків. Залежно від природи та умов залягання кожного конкретного торфово-земельного угіддя, обґрунтовано диференціацію напрямів і підходів до їх збалансованого використання.