Швидкість розповсюдження ультразвукових хвиль у металах і сплавах виміряно в процесі пластичної деформації. Встановлено, що залежність швидкості ультразвуку від діючого напруження пластичного стікання має форму багатостадійної кривої; її ділянки можуть мати як додатний, так і від'ємний нахили. Дос- ліджено взаємозв'язок отриманих залежностей зі стадійністю кривих пластичного стікання.

Вивчено можливість використання методу вимірювання швидкості ультразвуку для оцінки ударної в'язкості листової маловуглецевої сталі. Виявлено екстремальний характер залежності швидкості ультразвуку від температури гартування, пов'язаний з ефектом перерозподілу домішок втілення, переважно кисню, між дефектною внутрішньозеренною структурою та межами зерен, що утворюються в процесі фазової перекристалізації. Наявність лінійної залежності між швидкістю ультразвуку й ударною в'язкістю вказує на можливість розробки методу неруйнівного контролю ударної в'язкості.

Досліджено еволюцію зони пластичності поблизу кінця тріщини нормального відриву у маловуглецевій сталі. Побудовано розподіл компонент тензора пластичної дисторсії для різних стадій розвитку тріщини.

Ключ. слова: горячекатаная сталь, скорость ультразвука, ударная вязкость, микроструктура, рекристаллизация
Індекс рубрикатора НБУВ: К621.003

Рубрики:

Гаряче прокатування металів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сформульовано економічну постановку задачі та побудовано економіко-математичну модель впливу ПДВ на національне виробництво, споживання, заощадження і доходи бюджету. З використанням цієї моделі досліджено вплив додатків у аспекті функціонування трьох взаємозв'язаних секторів - домогосподарств, виробничого та суспільного.

Обоснована экономическая постановка задачи и построена математическая модель влияния изменения ставок налога на прибыль предприятий на доходы бюджета с учетом отраслевой структуры промышленности. Выведено общее условие, при котором уменьшение ставки налога на прибыль хозяйствующих субъектов не приводит к снижению доходов бюджета. Установлено, что в сложившихся в Украине условиях снижение ставки налога на прибыль приведет к уменьшению налоговых платежей промышленных предприятий.

Ключ. слова: сплав Д16, естественное и искусственное старение, распад пересыщенного твердого раствора, скорость ультразвука
Індекс рубрикатора НБУВ: В376.1 + К233.106.3

Рубрики:

Твердість. Пружність. Поширення звуку (пружних коливань) в монокристалах

Фізичні властивості алюмінію та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У сплаві Zr + 1 % Nb у двох структурних станах простежено розподіл дефектів у зонах локалізації пластичної деформації. Установлено, що на стадії параболічного деформаційного зміцнення дислокаційна структура розвивається нерівномірно. Нагромадження дефектів і розвиток дислокаційної структури в зонах локалізованої деформації відбуваються швидше, ніж у зонах зі зниженою швидкістю плину.

З використанням широкого кола металів і сплавів досліджено виникнення та часову еволюцію впорядкованих у просторі картин локалізації пластичної деформації - хвиль. Установлено основні характеристики цих хвиль: залежність швидкості поширення від коефіцієнта деформаційного зміцнення, закон дисперсії, залежності довжини хвилі від розмірів зерен і розміру зразків. Розглянуто можливість опису локалізації пластичної течії як процесу самоорганізації в середовищі, що деформується. Одержано рівняння, необхідні для опису еволюції осередків локалізації пластичної течії. Проаналізовано перехід між картинами локалізації деформації на різних стадіях пластичної течії. Запропоновано модель для пояснення великомасштабної періодичності у розподілі осередків локалізації деформації.

Розглянуто загальний характер локалізації пластичної деформації на стадії лінійного деформаційного зміцнювання ГЦК-, ОЦК- і ГЩУ-моно- та полікристалів чистих металів і сплавів. Підтверджено універсальність установленого раніше лінійного закону, що зв'язує швидкість поширення автохвилі локалізованої деформації й обернене значення коефіцієнта деформаційного зміцнювання. Встановлено квадратовий закон дисперсії хвиль локалізації пластичного стікання. Обговорено можливість уведення гіпотетичної квазічастинки, яка відповідає автохвилі локалізованої деформації, та встановлено її характеристики.

Предложен и обсужден автоволновой механизм локализации пластической деформации. Показано, что эффект локализации является общим для всех металлов и сплавов в моно- и поликристаллическом состояниях и проявляется на всех стадиях пластического течения независимо от типа кристаллической решетки и механизма деформации (дислокационное скольжение, двойникование, деформация фазового превращения). Обсуждены величина и природа таких характеристик автоволн, как длина волны, скорость распространения волн и закон дисперсии. Сформулированы основные представления о механизме генерации автоволн в системах, расслаивающихся на информационную и динамическую подсистемы.

Предложен новый подход к объяснению автоволновых процессов локализации пластической деформации металлов и сплавов. Подход основан на постулате, согласно которому волновому процессу локализованного течения соответствует квазичастица. Определены ее свойства и рассмотрен ряд следствий и количественных оценок, полученных с использованием указанного постулата. Установлены соотношения, непосредственно связывающие процессы, идущие в деформируемой среде на макро- и микроскопическом масштабных уровнях.

Исследованы макроскопические картины локализации пластического течения в металлах и сплавах с ГЦК-, ОЦК- и ГПУ-кристаллическими решетками. Установлено, что пластическая деформация во всех случаях протекает локализованно на всем протяжении процесса деформирования. Тип наблюдаемых картин локализации определяется законом деформационного упрочнения, действующим на соответствующей стадии процесса. Показано, что картины макролокализации пластического течения имеют автоволновой характер. Прослежена эволюция картин локализации вдоль кривой пластического течения в исследованных материалах. Рассмотрена кинетика развития локализации пластического течения на стадии предразрушения.

Рассмотрены скорость распространения и дисперсионное соотношение для автоволн локализованного пластического течения на стадиях легкого скольжения и линейного деформационного упрочнения для ряда металлов. Установлены и объяснены квадратичный вид этого соотношения и характер зависимости фазовой и групповой скоростей таких автоволн от волнового числа. Найдена количественная связь между характеристиками волновых процессов локализации пластического течения и параметрами упругих волн в деформируемых твердых телах. Введена инвариантная величина деформационных явлений на микро- и макроскопическом уровнях.

Предложена новая модель развития локализованного пластического течения твёрдых тел, основанная на взаимодействии носителей пластичности и сигналов акустической эмиссии, которые возникают при реализации элементарных актов пластичности. Экспериментально показано, что на макроскопическом масштабном уровне пластическое течение всегда локализовано, причём локализация принимает формы различных автоволновых процессов. Обоснована возможность введения новой квазичастицы, названной автолокализоном и соответствующей автоволне локализованного пластического течения.

Проведено сравнение особенностей локализации пластической деформации в низкоуглеродистой листовой стали 08пс (0,07 % мас. C) на площадке текучести при отсутствии деформационного упрочнения, на стадии линейного деформационного упрочнения с постоянным коэффициентом деформационного упрочнения и на стадии параболического деформационного упрочнения. С помощью метода двухэкспозиционной спекл-фотографии определены основные типы и параметры локализации пластического течения на разных стадиях деформационного упрочнения стали в 3-х состояниях: после горячей прокатки, после размотки горячекатаного рулона и травления для удаления окалины, в результате электролитического насыщения водородом в трехэлектродной электрохимической ячейке при постоянном контролируемом катодном потенциале образцов после горячей прокатки.

Індекс рубрикатора НБУВ: З232.07

Рубрики:

Надпровідні матеріали

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены закономерности, определяющие развитие локализованной пластической деформации твердых тел. При анализе характеристик локализованного пластического течения металлов, неметаллов и горных пород обнаружена корреляция произведений масштабов и скоростей процессов упругой и пластической деформаций. На этом основании высказана гипотеза о причинной взаимосвязи упругой и пластической составляющих деформации и введен упругопластический инвариант деформации, играющий роль основного уравнения развиваемой автоволновой модели пластичности. Предложены автоволновой и квазичастичный варианты описания явления локализованной пластичности.

Исследованы закономерности генерации макроскопических фазовых автоволн локализации пластического течения на линейных стадиях деформационного упрочнения. Показано, что характеристики упругих и пластических волн образуют инвариантную величину. Существование упругопластического инварианта деформации определяется закономерностями изменения энтропии системы при формировании таких автоволн. Рассмотрены следствия из существования упругопластического инварианта и оценены его роль и возможности в описании закономерностей развития локализованного пластического течения.

Рассмотрена основная характеристика развития локализованного пластического течения, - упругопластический инвариант деформации, - на примере деформации девятнадцати различных металлов. Показано, что распределение экспериментально получаемых значений инварианта подчиняется нормальному закону распределения. Рассмотрена природа инварианта и ее следствия, которые описывают наиболее важные закономерности развития локализованного пластического течения. Установлено, что из уравнения инварианта могут быть получены основные характеристики автоволновых процессов развития локализованной пластичности, например, скорость и дисперсия автоволн. Могут быть рассчитаны соотношения между масштабами развития локализованной пластичности, а также зависимость длины автоволны от структурных параметров материала. Установлена связь измеряемой величины инварианта с положением исследуемого металла в Периодической системе элементов (Менделеева).