Уперше створено математичну діагностичну модель установки електровідцентрових насосів (УЕВН), яка дозволяє описати зміну крутного моменту на валу заглибного електродвигуна (ЗЕД), обумовленого впливом дефектів робочих органів відцентрового насоса (величиною зносу спрямовувальних апаратів, робочих коліс, опорних нижніх і верхніх шайб, захисних втулок валу). Наведено діагностичну модель ЗЕД, відцентрового насоса (ВН) та УЕВН в цілому, яка дозволяє визначити умови її працездатності. Встановлено закономірності зміни крутного моменту на валу ЗЕД, обумовлені впливом свердловинних факторів. З'ясовано, що напрацювання різних типорозмірів УЕВН до відмови на нафтопромислах Східної України описується експоненціальним законом розподілу та визначено його параметри, що дозволило розрахувати показники ефективності розробленої системи діагностування. Проаналізовано закономірності зміни рівня гармонічних складових у спектрі крутного моменту на валу ЗЕД, обумовлені зносом робочих органів ВН. Виявлено діагностичну ознаку - відношення суми рівнів перших трьох гармонік до суми рівнів четвертої та п'ятої гармонік у спектрі крутного моменту.

Розглянуто процедуру визначення оптимального міжконтрольного періоду технічного стану робочих органів млина AG-MPS 180BK - помельних валків і бігової доріжки помельної чаші, за допомогою методу параметричної ідентифікації за уточненою перехідною характеристикою млина.

Розглянуто перспективи використання Інтернет-технологій Web 2.0 організації навчального процесу. Надано схему інформаційної системи підтримки навчального процесу з використанням функцій соціальних мереж.

Проведено огляд відомих результатів досліджень з оцінки надійності систем автоматики газоперекачувальних агрегатів та їх діагностичного забезпечення. Стабільність роботи газотранспортної системи України безпосередньо залежить від надійності і ефективності роботи газоперекачувальних агрегатів та систем управління ними. Актуальність питання оцінки надійності систем автоматичного управління полягає в тому, що такі системи створювалися поетапно - в міру розвитку газотранспортної системи, і вирішували тільки локальні задачі, актуальні на момент їх розробки та впровадження. При створенні вказаних систем не враховувалися такі актуальні для сьогодення принципи побудови, як уніфікація, надійність та відкритість. Аналіз та систематизація відомих результатів досліджень з оцінки надійності систем автоматики газоперекачувальних агрегатів та їх діагностичного забезпечення (моделей, алгоритмів, процедур і методів діагностування) дозволить в подальшому удосконалити існуючі та розробити методику оцінки технічного стану систем автоматичного управлення газоперекачувальних агрегатів за їх фактичним станом. Розглянуто моделі, алгоритми та методи, надана характеристика найпоширеніших, визначено переваги та недоліки кожного з них. Зроблено висновок про відсутність на сьогодні системного підходу (методики) до визначення технічного стану існуючих систем автоматизованого управління газоперекачувальних агрегатів за даними експлуатації.