Эндоскопы с жесткой релейной оптической системой имеют ряд преимуществ перед гибкими эндоскопами и поэтому широко применяются в медицине. Проблемой остается предрасположенность этих эндоскопов к разрушению той части оптической системы, которая собрана из жестких стержневых стеклянных линз. Причиной разрушений могут быть небольшие (до одного градуса) изгибы металлического тубуса в процессе использования эндоскопа. Поломка оптической части эндоскопа во время хирургической операции может иметь серьезные негативные последствия для пациента. Целью роботы является усовершенствование оптической релейной части жесткого эндоскопа, направленное на существенное уменьшение ее разрушений из-за изгибов тубуса. Для устранения разрушений релейную часть оптической системы предлагается собирать из коротких стержневых линз со сферическими торцами, которые позволяют обеспечить гибкое шарнирное сочленение указанных линз. В зазорах между сферическими торцами линз предлагается размещать специальную термостойкую иммерсию, которая обеспечивает прохождение света из одной линзы в другую практически без потерь светового потока. Показано, что предложенное усовершенствование позволяет изгибать тубус на угол до 10 градусов без поломок стержневых линз, что есть беспрецедентным для жестких эндоскопов. Подтверждено, что введение в оптическую систему дополнительного аберрационного компенсатора из двух линз менисков, расположенных между одной парой соседних стержневых линз, обеспечивает высокое качество изображения по всему полю зрения, превосходящее качество изображения у прототипа. При этом сохраняется практически неизменным распределение относительной освещенности в плоскости изображения, сформированного усовершенствованной оптической системой. Выводы: обеспечение большей гибкости жесткого эндоскопа увеличивает его конкурентную способность. Дальнейшее усовершенствование оптической системы жестких эндоскопов сформирует условия для внедрения новых малоинвазивных хирургических методик, которые упростят, удешевят и сделают минимально травматичными эндохирургические процедуры.

Розглянуто найпоширеніші сфери застосування тепловізорів, що розміщені на безпілотних літальних апаратах (БЛА). Розглянуто відмінності у конструкціях крил та спричинені цим переваги і недоліки БЛА. Мета роботи - визначити проблему поліпшення вихідних параметрів тепловізійних камер. Особливу увагу приділено типу конструкції крил БЛА, значенню місця розташування камери на корпусі, проблемі усунення нестабільності зображення, що може бути спричинена вібрацією від двигуна. Наведено конструктивні і цифрові можливості для підвищення стабільності зображення. Акцентовано увагу на шляхах підвищення ефективності вимірювань тепловізором внаслідок узгодження характеристик приймача випромінювання з параметрами об'єктива. Наголошено, що використання спеціального набору матеріалів дозволяє підвищити якість виготовлення неохолоджуваних мікроболометрів. Наведено порівняльну характеристику основних готових рішень тепловізійних модулів, що можуть використовуватися на БЛА, а також метод оцінки якості зображення за допомогою розрахунку мінімальної ефективної різниці температур. Висновки: розглянуто аналоги модулів тепловізорів дають підстави вважати, що окрім узгодження параметрів мікроболометричної матриці та об'єктива велику роль грає програмне забезпечення, а саме алгоритми обробки потоку кадрів для стабілізації зображення. Одержано фізико-математичну модель тепловізора, що розташований на БЛА, та шляхи контролю найбільш важливих вихідних параметрів тепловізорів: просторової та температурної роздільної здатності, мінімальної роздільної різниці температур.