Створено теплостійкі полімерні композиційні матеріали на основі C2 та кремнеземи для вузлів тертя. Досліджено дисперсний склад та якість розподілу наповнювачів в об'ємі полімеру. Вивчено вплив природи та концентрації кремнеземів на фізико-механічні та теплофізичні властивості розроблених композицій. Створено методику одержання полімерного композиційного матеріалу з підвищеними фізико-механічними властивостями. Досліджено вплив природи та концентрації кремнеземів на триботехнічні властивості композитів у процесі сухого тертя та тертя із змащуванням. Виявлено причину зменшення коефіцієнта тертя та зношення матеріалів на основі фенілону C2. Встановлено вплив режимів експлуатації на триботехнічні властивості розроблених композитів. З урахуванням результатів експериментів встановлено математичні залежності, які описують вплив навантажень і швидкості ковзання на коефіцієнт тертя й інтенсивність лінійного зношення досліджених композиційних полімерних матеріалів. Наведено результати порівняльного аналізу розроблених композитів з існуючими аналогами, які використовують у вузлах тертя. Подано рекомендації щодо застосування композицій у вузлах тертя машин і механізмів. Виконано промислові випробування розроблених композитів на ТОВ "Азовська кабельна компанія".

Разработаны полимерные композиционные материалы на основе ароматического полиамида и высокодисперсных кремнеземов. Найдена оптимальная концентрация кремнеземов в фенилоне С2. Установлена связь структуры полученных композитов с их свойствами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л710.2

Рубрики:

Одержання прес-матеріалів

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сучасний розвиток промисловості неможливий без упровадження енергоощадних технологій, що базуються на використанні відновлювальних природних джерел енергії. У передових країнах усе більшого поширення набувають вітрові, гідро- та сонячні електростанції, теплові генератори, сонячні колектори та ін. Одним із таких пристроїв є системи перетворення сонячної енергії на теплову. Вони достатньо дорогі та не мають необхідного рівня надійності й довговічності. Тому актуальним завданням є зменшення їх собівартості та підвищення надійності та довговічності в роботі. Це завдання виконується за рахунок заміни матеріалів конструкційного й триботехнічного призначення основних елементів таких систем на розроблені полімерні композиційні матеріали (ПКМ). Як полімерна матриця для їх створення був вибраний полікарбонат. Для покращання технологічності при переробленні на виріб його модифікували кремнійорганічним каучуком. Це привело до зменшення в'язкості розплаву та розширило інтервал температур перероблення. З метою покращання триботехнічних властивостей отримані ПКМ наповнювали графітом, що привело до значного зменшення коефіцієнта тертя та інтенсивності лінійного зношування розроблених матеріалів порівняно з вихідним полімером. У результаті проведення роботи були отримані ПКМ із високим рівнем технологічності при переробленні на виріб, триботехнічних та фізико-механічних властивостей, деталі з яких можна рекомендувати до впровадження в системи перетворення сонячної енергії на теплову, що дозволить зменшити собівартість і підвищити надійність та довговічність енергоощадного обладнання.

Створено науково-технічні основи технології виготовлення термостійких полімерних композиційних матеріалів (далі - ПКМ) з невисокою собівартістю, доступністю виробництва в умовах підприємств України та кращим рівнем властивостей, ніж у наявних аналогів для триботехнічних вузлів сучасних машин і механізмів, які працюють при високих навантаженнях, швидкості ковзання та температурі. Теоретично обґрунтовано та розроблено нову ресурсоощадну технологію виготовлення термостійких ПКМ на основі ароматичного поліаміду фенілону С1, фторопласту-4 та дифенілолсульфонформальдегідного олігомеру (далі - ДФСФО) з рівномірно розподіленим у їх об'ємі дисперсним наповнювачем - силікагелем. Це досягається суміщенням (in situ) дрібнодисперсних частинок полімерів з наповнювачем у процесі синтезу силікагелю з водного розчину силікату натрію. Запропоновано технологію, яка дозволяє відмовитися від операції механічного перемішування вихідних компонентів полімерних композицій на підготовчому етапі переробки, що значно спрощує та здешевлює технологію виготовлення деталей з розроблених ПКМ і сприяє отриманню полімерних композицій з високою якістю розподілу вихідних компонентів. Системно досліджено й оцінено вплив складів ПКМ і технологій їх переробки на теплофізичні, фізико-механічні та трибологічні властивості виробів з них. Виконано оптимізацію складів розроблених ПКМ з точки зору грибологічних властивостей. Розроблено рекомендації для впровадження деталей зі створених ПКМ у промисловість. Проведено їх промислові дослідження на підприємствах ТОВ "Т КОРП ГРУП", ТОВ "КОДАЦЬКЕ-АГРО", НПП "СОЮЗ-КОМПОЗИТ", ТОВ "ХІМПОСТАЧ ДНІПРО", TOB "ІНТЕР АВІА ІНВЕСТ".

Викладено загальні вимоги й особливості конструювання технологічного обладнання підприємств хімічної промисловості. Розглянуто особливості конструювання та розрахунки основних елементів тонкостінних і товстостінних апаратів і посудин за різних схем навантаження, за дії вітрових і сейсмічних факторів. Описано конструкції теплообмінних і масообмінних апаратів, а також апаратів з перемішувальними пристроями. Наведено методики розрахунків їх основних конструктивно-технологічних параметрів. Подано інформацію про особливості проєктування та виготовлення сталевої апаратури, властивості й основні марки чавунів, специфіку конструювання та виготовлення елементів машин і апаратів із кольорових металів.