Зазначено, що волога зенітна затримка, одержана з аналізу даних GPS-спостережень, може бути перетворена у значення випадаючої водяної пари, що дає вагомий внесок у моделювання клімату й оперативне передбачення погоди. При цьому повинно бути відоме значення середньої температури в атмосфері. Оцінено значення випадаючої водяної пари в пункті Київ.

Выполнено оценку значений выпадающего водяного пара в пункте Киев.

Запропоновано емпіричні залежності зміни індексу рефракції сухої та вологої атмосфери. Одержано гармоніки сезонних змін атмосферної поправки.

За матеріалами зондувань досліджено фізичний стан атмосфери у п'яти пунктах України.

Відображено актуальні проблеми в геодезії й землевпорядкуванні, які розглядалися на конференції.

Дисертація присвячена проблемі підвищення точності врахування впливу земної атмосфери на результати денних віддалемірних спостережень штучних супутників Землі. За одержаними впродовж року даними денних аерологічних зондувань в регіоні України та в Будапешті, використовуючи сферичну симетричну та несферичну моделі атмосфери, визначено поправки, їх просторово-часові варіації. Проведено оцінку та аналіз моделей редукцій за атмосферу, рекомендованих Міжнародною службою обертання Землі (МСОЗ) для обробки віддалемірних спостережень штучних супутників Землі (ШСЗ). Досліджено і удосконалено моделі редукцій за атмосферу на основі виявлених регіональних і локальних особливостей впливу атмосфери на лазерні та радіовіддалемірні спостереження ШСЗ.

Значення вологої зенітної затримки, яке одержують із аналізу даних GPS-спостережень, використовуються для оперативного прогнозу погоди та моделювання клімату. На їх основі обчислюються значення осадженої водяної пари, які використовуються для потреб метеорології. Наведено оцінку значень осадженої водяної пари на основі обробки ГНСС-даних та за результатами аерологічного зондування атмосфери.

Проаналізовано моделювання тропосферних поправок, що впливають на точність визначення координат у мережі ZAKPOS, за допомогою математичних методів.

Система дистанційного моніторингу атмосфери призначена для одержання інформації про стан атмосфери. Принцип роботи дистанційного моніторингу атмосфери базується на реєстрації і обробці радіосигналів GNSS. Сучасні мережі активних референцних станцій надають змогу розв'язувати не тільки практичні задачі з геодезії та навігації, але й суто наукові задачі, що мають важливе значення у науках про Землю.

Рассмотрена технология определения тропосферных задержек в любом пункте в пределах территории покрытия сетью активных референцных GNSS-станций в режиме реального времени наблюдений и на разных высотах над поверхностью Земли.

Наведено результати експериментальної перевірки точності одночастотних GPS-приймачів на контрольних пунктах реальної геодезичної мережі в регіоні Закарпаття.

Рассмотрены вопросы определения тропосферных задержек GNSS-сигналов на современном этапе развития спутниковых технологий.

Приведены оценки влияния тропосферы на точность определения координат в сети активных референцных станций ZAKPOS.

Рассмотрены вопросы определения и использования тропосферных задержек GNSS-сигналов на современном этапе развития спутниковых технологий.

Рассмотрены вопросы использования сети активных референцных GNSS-станций UA - EUPOS/ZAKPOS для дистанционного зондирования атмосферы с целью определения содержания водяного пара.

Предложен алгоритм построения изоповерхностей тропосферных задержек в режиме реального времени наблюдения.

Розроблено методику визначення тропосферних затримок у будь-якому пункті в межах території покриття мережею активних референцних станцій у режимі реального часу спостережень і на різних висотах над поверхнею Землі.

Виконано аналіз досліджень впливу нейтральної атмосфери на розповсюдження електромагнітних сигналів і визначено коло частково або повністю нерозв'язаних задач, вирішення яких можливе з використанням RTK-технологій. Досліджено просторово-часовий розподіл метеопараметрів за даними аерологічного зондування в п'яти пунктах України, обчислено атмосферні затримки різними методами та розроблено новий метод визначення горизонтальних градієнтів індексу показника заломлення, що дозволяє підвищити точність за розв'язування задач геодезії. Вперше розроблено та теоретично обгрунтовано математичну модель знаходження атмосферної затримки, індексу показника заломлення та парціального тиску з висотою над територією покриття активними референцними станціями в режимі реального часу для подальшого оброблення результатів геодезичних вимірювань. Вперше розроблено методику проведення неперервної томографії атмосфери щодо побудови в динамиці ізоповерхонь атмосферних затримок для визначення зон нестабільної атмосфери під час геодезичних вимірювань. Розроблено та теоретично обгрунтовано новий метод визначення інтегрованої водяної пари та розроблено технологію побудови динамічної карти зміни осаджуваної водяної пари з використанням RTK-технологій для вирішення завдань глобальних новігаційних супутникових систем (ГНСС)-метеорології, розроблено технологію застосування ГНСС та наземної метеорологічної інформації для побудови та функціонування системи дистанційного моніторингу атмосфери в реальному часі з метою захисту навколишнього середовища України.

Изложена методика получения информации о пространственно-временном распределении метеопараметров в атмосфере на основании GNSS-данных. Совокупность данных после обработки GNSS-измерений и дополнительной метеорологической информации позволяет получить глобальную модель атмосферы практически в режиме реального времени.

Изложена сущность технологии построения изоповерхностей тропосферных задержек в режиме реального времени наблюдений в сети активных референцных станций UA-EUPOS/ZAKPOS. Доказано, что из-за пространственно-временной нестабильности атмосферы при построении изоповерхностей необходимо в координаты роверного приемника вводить значения поправок остаточных некомпенсированных тропосферных задержек.