Індекс рубрикатора НБУВ: Э212

Рубрики:

Релігія та наука

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э210.33

Рубрики:

Релігія та філософія

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблему взаємовідносин релігійних уявлень про творення світу Богом і сучасних космологічних принципів. На підставі осмислення складності будови Всесвіту, співвідношення фізичної реальності та моральних принципів, понять "антропний принцип", "креаціонізм" розглянуто можливість формування науково-релігійного світогляду. Як наслідок можна вести мову про те, що пізнання нових рівнів буття створюють комплементарний світогляд науки та релігії.

Розглянуто нову парадигму осягнення дійсності в межах взаємозв'язку принципу доповнюваності та споглядального способу життя (vita contemplativa). Показано, що стара парадигма, яка грунтувалася на пізнанні як протистоянні суб'єкта й об'єкта і яка зводила світ та людину до механічних утворень, породила сучасну моральну та екологічну кризи. Лише повернення до споглядального способу життя та визнання принципу доповнюваності як основи буття можуть вивести людство із стану занепаду.

Виконано філософський аналіз сутності поняття свідомості в науковому та релігійному аспектах, наведено огляд існуючих в історії релігійної та наукової думки основних підходів до вивчення взаємозалежності процесу пізнання, синкретичного та секулярного типів світогляду з урахуванням постнекласичної парадигми. Висвітлено особливості методологічних засобів постмодерного дискурсу, визначено домінанти та характерні риси інтерпретації феномену свідомості, розкрито дихотомічну природу людини з урахуванням релігійного та наукового типів знання.

Проаналізовано зміст поняття "відносність" і його смислове наповнення залежно від змін наукових і філософських парадигм. Зазначено, що поняття "відносність" сьогодні має для науки та філософії фундаментальніше значення, ніж у класичній парадигмі, оскільки репрезентація дійсності у XXI ст. описується такими характеристиками як нелінійність, біфуркації, складність, неоднотипність тощо.

Розглянуто проблему екзегетики та розширення її меж за допомогою інтерпретації. Інтерпретацію розглянуто через призму постмодерної філософії, а також проаналізовано можливі варіації "граничної підстави" процесу тлумачення. Окреслено трансдисциплінарні сфери взаємодії релігії та філософії.

Проаналізовано матеріалізм, що претендує на статус "найбільш" наукової теорії природи свідомості, аргументуючи свої претензії шляхом застосування фундаментальних понять природничих наук. Оскільки сучасне науково-природниче знання переживає період переосмислення та трансформації класичних уявлень про дійсність, то це безпосередньо впливає на інтерпретаційні потенції матеріалістичного розуміння природи свідомості.

Розглянуто та окреслено традиційний зміст наукових принципів у контексті їх взаємодії з предметом дослідження. Розглянуто трансформацію смислу традиційної об'єктивності та практичної об'єктивності у сфері сучасних фундаментальних дисциплін. Виявлено необхідність застосування нової інтерпретації поняття об'єктивності, яка вказує на зв'язок не з предметом дослідження, а з самим дослідником.

Розглянуто деякі аспекти фундаментальної філософської проблеми свідомості та інформаційну концепцію. Звернено увагу на сучасні концепції, які пояснюють свідомість як біокомп'ютер, зокрема нейрофілософії та теорії торсійних полів і розкрито не лише можливу варіативність інтерпретації природи свідомості, але їх неоднозначність, а інколи й суперечливість. Наголошується, що проблема свідомості є не суто філософською проблемою, але у контексті моделювання штучного інтелекту й інженерною проблемою навіть за умов її точної, прикладної інтерпретації.

Розглянуто тему можливих меж наукового пізнання та філософського принципу, який маніфестує ці межі. Вказано, що наукові пошуки мають певні вихідні принципи та установки, які пов'язані із абсолютними поняттями та категоріями незалежними від суб'єкта пізнання. Окреслено появу нового принципу "стіна" Планка, який з'явився як наслідок накладання обмеження на емпіричні спостереження у фундаментальній науці та внаслідок цього може одержати статус агностичного.

Розглянуто еволюцію та трансформацію уявлень про простір у філософії Канта. Пояснено причини відмови Канта від уявлень про абсолютний простір. За допомогою герменевтичного методу зроблено висновок, що внесок Канта сприяв розвитку наукових теорій про простір у природничих науках, зокрема мав вплив на концепції Гемгольца, Пуанкаре та інших.

Досліджено спосіб пояснення репрезентації у сучасній концепції представниці нейрофілософії - П. Черчленд. Проаналізовано вплив термінології в галузі нейронаук на філософську модель репрезентації Черчленд. З'ясовано, що базові ідеї концепції Черчленд пов'язані з дослідженням еволюції нервових систем від простих з'єднань окремих нейронів до появи свідомості. Завдяки використанню аналітичного методу та елементів методу компаративістики, зроблено висновок про те, що концепція репрезентації П. Черчленд має низку переваг над традиційними філософськими концепціями, головною серед яких є можливість верифікації її окремих положень.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.