Проаналізовано механізми драматизації малої прози письменника, а саме, образків-сценок. Доведено, що діалоги (монологи) персонажів замінюють традиційну оповідь, є чинником сюжетного розвитку, динаміки конфліктів. Досліджено композиційну структуру прямого мовлення, особливості прагматики висловлювань, засоби мовленнєво-психологічної характеристики героїв, часопросторову організацію тексту. Розглянуто жанрові різновиди ліричної прози В. Стефаника, а саме: поезію у прозі, образок (пейзажний малюнок), етюд, ліричну автобіографію, новелу-рефлексію, новелу-візію. Визначено тенденції ліризації висловлювання, своєрідність суб'єктно-об'єктної організації оповіді, композиційної будови, засобів образотворення. Виявлено формально-семантичні особливості символічних висловлювань, використання тропеїчних форм у структурі епічної оповіді, які зумовлюють артикуляцію нових смислових відтінків мовлення. За результатами дослідження родо-жанрових модифікацій малої прози В. Стефаника зроблено висновки щодо загальнохудожніх тенденцій розвитку літератури кінця XIX - початку XX ст.

Проаналізовано жанрові особливості малої прози В. Стефаника. Зокрема виявлено модифікації жанру новели на рівні прагматики, композиції, наративних форм.

У контексті літературного процесу кінця XIX - початку XX ст. актуальним стає своєрідний синтетичний жанр - поезія в прозі, особливістю поетики якого стає не лише поєднання ліричних та епічних родових ознак, але й вільне ставлення до канонічних норм наративного та композиційного структурування тексту. Детально розглянуто поетику циклу поезій у прозі Уляни Кравченко "Розгублені листочки". На основі аналізу творів письменниці означено своєрідність її художнього мислення та світосприйняття, авторський психологізм. Поезії у прозі з циклу "Розгублені листочки" ілюструють органічну єдність поетичного та прозового способів художнього відтворення дійсності, що насамперед позначилося на характері образотворення, психологічної домінанти вираження, ритмічному структуруванні тексту, афористичності мовлення тощо. Визначено антитетичний принцип текстової організації поезій у прозі, що зумовлює увиразнення ідейно-тематичного та емоційного наповнення творів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)-3 я431(0) + Ш5(0)-3 я431(0)

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж69577 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дослідженні з'ясовано особливості функціонування оповідних форм новелістики В. Стефаника, що позначилися на драматизації його прози та модифікації жанрових форм творів письменника. Доведено, що з використанням прийомів драматургічної поетики (драматизація подієвості, діалогічне та монологічне мовлення та ін.) новеліст психологізував свої твори, надавав прозовим оповідям напруження, що граничило зі справжньою народно-філософською трагедією.

Досліджено жанрово-стильові особливості монологічного мовлення у малій прозі В. Стефаника. Пряме мовлення героїв стає своєрідним засобом авторського психологізму. В. Стефаник прагне не "розповісти" про події, не виявити їх авторську оцінку та розуміння, а "показати" внутрішні переживання персонажів, сконцентрувати увагу читача на більш драматичних, емоційних життєвих ситуаціях. Особливо це відчувається у монологах образків-сценок письменника, які часто відтворюються у формі внутрішньої діалогічної комунікації із уявним співрозмовником. У таких мовленнєвих конструкціях визначальним стає використання драматичного прийому "сцени на сцені". Отже, новаторство жанрових модифікацій малої прози В. Стефаника виявляється у видозміні сюжетно-композиційних, наративних властивостей творів, засобів характеротворення та зображення образів персонажів, пов'язаних з процесами синтезування епічних та драматичних ознак у поетиці творів письменника.

Досліджено специфіку родо-жанрових модифікацій прози в контексті жанрової динаміки, зумовленої ліризацією епічних текстів. Окреслено основні методологічні підходи до вивчення неоднорідних за своєю родо-жанровою природою текстів. Розглянуто композиційну структуру прямого мовлення, особливості прагматики висловлювань, засоби мовленнєво-психологічної характеристики героїв, часопросторову організацію тексту.