Вивчено динаміку концептуалізації прецедентних онімів по артурівському дискурсі. Доведено, що ментальний простір цього дискурсу конституюється одиницями різного прецедентного статусу - антропонімами (типаж Knight of the Round Table, чоловічі імена King Arthur, Galahad, Gawain, Langelot, Merlin, Mordred, Pergeval, жіночі імена Guinevere, Lady of the Lake, Morgana), топонімами (Avalon, Camelot) та хрематонімами (Excalibur, Round Table, Holy Grail). Встановлено, що ПО є національно маркованими та валоративно значущими одиницями англійської лінгвокультури, за актуалізації яких відбувається апеляція до певних ознак концептуальної структури. Найважливішими серед них є "шляхетність" і "мужність" (чоловічі прецедентні оніми), "вишуканість" і "могутність" (жіночі прецедентні оніми), "могутність" і "магічність" (топоніми та хрематоніми). З’ясовано, що концептуальні ознаки ПО є актуальними впродовж п’ятисотлітнього існування Артуріани та релевантними для процесів вторинної номінації в сучасному англомовному дискурсі, виникаючи в результаті метафоризації або метонімізації. Зроблено висновок, що вони відіграють важливу роль у збереженні лінгво- й етнокультурної традиції.

Вивчено динаміку концептуалізації прецедентних онімів в артурівському дискурсі та доведено, що ментальний простір цього дискурсу конституюється одиницями різного прецедентного статусу - антропонімами, топонімами і хрематонімами. З'ясовано, що концептуальні ознаки прецедентних топонімів і хрематонімів є актуальними впродовж п'ятисотлітнього існування Артуріани і є релевантними для процесів вторинної номінації в сучасному англомовному дискурсі; виникаючи в результаті метафоризації або метонімізації.