Вивчено особливості гестаційної адаптації організму матері та функціонування фетоплацентарного комплексу у жінок, які перенесли прегравідарне лікування зовнішнього генітального ендометріозу (ЗГЕ). За даними ретро- та проспективного досліджень визначено особливості соматичного здоров'я й акушерсько-гінекологічного анамнезу жінок, які до настання вагітності одержали лікування з приводу ЗГЕ. Встановлено особливості гестаційного перебігу, визначено структуру ускладнень вагітності та пологів, вивчено динаміку показника тривожності, досліджено особливості формування та функціонування фетоплацентарного комплексу, визначено провідні чинники розвитку гестаційних ускладнень у жінок, які перенесли різні види прегравідарного лікування ЗГЕ. Доведено доцільність перорального й інтравагінального шляхів застосування прогестерону з метою гормональної підтримки вагітності та профілактики первинної плацентарної дисфункції у таких жінок. Показано ефективність використання анксіолітика з метою зменшення тривожності у таких пацієнток. Запропоновано диференційовані, патогенетично обгрунтовані методики запобігання виникненню та корекції гестаційних ускладнень, що дозволили зменшити їх частоту та покращити перинатальні наслідки у жінок з ЗГЕ в анамнезі.

Представлено узагальнені дані сучасної літератури про особливості клінічного перебігу вагітності у жінок із генітальним ендометріозом. Наголошено на особливостях їх анамнезу, попередньому безплідді, що ефективно проліковано. Обговорено основні групи можливих причин ускладненого перебігу вагітності у таких пацієнток: гормональні, психоемоційні, імунні порушення, екстрагенітальну патологію та персистивну вірусно-бактеріальну інфекцію. Показано, що ці дані часто є суперечливими, і питання стосовно особливостей клінічного перебігу та ведення вагітності у таких жінок залишається проблемою, що вимагає подальшого інтенсивного вивчення.

Изучены особенности течения беременности у женщин, перенесших прегравидарное лечение наружного генитального эндометриоза (НГЭ). Установлено, что беременность у большинства пациенток осложняется угрозой прерывания (83,7 %), угрожающими преждевременными родами (46,7 %), преэклампсией (67,9 %), различными проявлениями плацентарной дисфункции (54,3 %) с преимущественным развитием синдрома задержки роста плода (СЗРП) (41,3 %). Высокая частота оперативного родоразрешения (39,1 %) обусловлена бесплодным анамнезом женщин. Общепопуляционные показатели преждевременных родов (4,4 %), отсутствие перинатальных потерь, преимущественно удовлетворительное состояние новорожденных позволяют сделать вывод об эффективности традиционных методов ведения беременности у таких пациенток. Высокая частота рождения детей с СЗРП диктует необходимость дальнейшего изучения возможностей эффективной коррекции состояния фетоплацентарного комплекса с целью улучшения адаптации новорожденных у матерей, страдавших бесплодием, обусловленным НГЭ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.23 + Р716.215

Рубрики:

Патологія післяпологового періоду

Вагітність при аномаліях і захворюваннях жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що жінки, в яких вагітність настала після здійснення передгравідарних лапароскопічних операцій з приводу генітального ендометріозу, обгрунтовано відносяться до групи ризику та потребують застосування ефективних заходів щодо зниження частоти невиношування та перинатальної патології. Обстежено 160 жінок, які протягом 2003 - 2013 рр. виношували вагітність після лапароскопічного лікування генітального ендометріозу. З них 140 у передгравідарний період і протягом I триместру вагітності профілактично одержували щодня 100 мг інтравагінального мікронізованого прогестерону (Лютеїна), ще 40 такої профілактики не одержували та були віднесені до групи порівняння. Проаналізовано перебіг вагітності, пологів, стан новонароджених та особливості плацентації пацієнток обох груп у порівнянні з показниками 20 здорових вагітних. Профілактика Лютеїною забезпечила мінімізацію частоти загрози переривання вагітності на відміну від пацієнток, які профілактику не одержували. Встановлено десятикратне зменшення частоти дисфункції плаценти, двократне зменшення частоти передчасних пологів, кесарева розтину, дискоординації пологової діяльності у вагітних основної групи. Новонародженим дітям пролікованих жінок були притаманні середні показники маси тіла, які не відрізнялися від таких у дітей контрольної групи. Переважно задовільний стан дітей був зумовлений сприятливою плацентацією, характерною для жінок, які профілактично одержували прогестерон. Профілактичне застосування інтравагінального мікронізованого прогестерону у жінок, яким проведено передгравідарні лапароскопічні операції з приводу генітального ендометріозу, асоційовано зі зменшенням частоти загрози переривання та невиношування вагітності, плацентарної дисфункції, дискоординації пологової діяльності та сприяє своєчасному народженню здорових дітей з нормальною масою тіла.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Світові дані щодо стабільно високих перинатальних втрат у разі тазового передлежання плода (ТПП) і суттєвого збільшення кількості випадків кесарева розтину (КР) (70 - 100 %) стали підгрунтям до пошуку принципово нових підходів у розродженні пацієнток із ТПП. Мета дослідження - оцінювання ефективності та обгрунтування індивідуального планування пологів у разі ТПП. Проведено проспективний аналіз завчасного планування способу розродження 69 вагітних із ТПП, які були розподілені на дві групи. I - основна група (ОГ; n = 36), жінки з запланованими консервативними пологами за ТПП; II - контрольна группа (КГ; n = 33), жінки з запланованим КР за ТПП. Завершення вагітності більшості пацієнток в обох групах відбулося запланованим способом розродження: ОТ - 27; КГ - 29. Пацієнтки ОГ народжували у колінно-ліктьовій позиції - 11 випадків і за допомогою методу Цов'янова - 16 випадків. А випадки розродження шляхом КР (9 - 25 %) в ОГ були здебільшого I категорії ургентності - 5. Потреба в ургентному КР у КГ виникала майже у два рази менше - 4, і більшість випадків - З були III категорії ургентності. Серед малюків ОГ, яким надавали ручну допомогу під час народження, перинатальні ускладнення спостерігалися найчастіше: пологова травма - 8, асфіксія - 3, аспірація - 2, гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку - 3. Наведені дані свідчать про відсутність високопрофесійних навичок, які потребують ретельного відпрацювання та вдосконалення родопомічних маніпуляцій акушерами-гінекологами.