Наведено результати трирічних досліджень і рекомендації стосовно ефективності застосування регуляторів росту, біо- та мікропрепаратів за передпосівної обробки насіння й обприскування посівів у фазі кущення. Установлено, що застосування біологічно активних препаратів сприяло підвищенню енергії проростання на 2 - 2 %, лабораторній і польовій схожості насіння відповідно на 3 - 9 і 4 - 9 %. Найбільш високу схожість насіння виявлено у сортів проса "Миронівське 51" і "Харківське 57", а саме: лабораторна склала 95 %, а польова - 82 - 87 %. Досліджені параметри істотно впливали на морфологію рослин, а саме - на збільшення кількості листя на 0,2 - 2,9 шт., продуктивних суцвіть - на 0,4 - 1,9 шт. і кількості стебел - на 0,5 - 1,2 шт. Між морфологічними ознаками та врожайністю відзначено прямі кореляційні зв'язки (r = 73 - 93), тобто зі збільшенням таких основних показників, як число продуктивних стебел, довжина волоті, індивідуальна продуктивність рослин, значною мірою зросла врожайність досліджуваних сортів проса. На підставі результатів дослідження показано, що у разі вирощування сортів проса найбільш ефективними є регулятор росту "Агростимулін" за передпосівної обробки насіння та мікропрепарат "Байкал", а за умов обприскування посівів - дворазова обробка (насіння та посіву) обома препаратами. Рекомендовані біологічно активні препарати сприяли підвищенню врожайності проса сортів "Миронівське 51" - на 4,9 - 5,7 ц/га, "Харківське 57" - на 4,1 - 4,7 і "Київське 87" - на 3,6 - 4,0 ц/га і значному поліпшенню якості зерна. З'ясовано, що застосування зазначених біологічно активних препаратів сприяє підвищенню економічних показників, а саме:

Розглянуто особливості формування показників фотосинтетичної продуктивності посівів квасолі залежно від агроекологічних та досліджуваних факторів. Встановлено, що досліджувані сорти квасолі досить суттєво реагують на агроекологічні умови регіону, виявляють різну динаміку добового приросту продуктів фотосинтетичної асиміляції.

Виконано аналіз алгоритмів керування синхронним двигуном із постійними магнітами в широкому діапазоні швидкостей у разі використання оптимальних стратегій: "Максимальний момент на ампер" (перша зона), "Режим послаблення поля" (друга зона) та "Максимальний момент на вольт" (третя зона). Запропоновано методику визначення меж першої та другої зони, а також спосіб визначення максимального статичного моменту, з яким двигун може працювати без ризику неповоротного розмагнічування постійних магнітів. Показано, як можна розрахувати максимально можливу робочу швидкість двигуна за заданого навантаження, максимальне навантаження двигуна за заданої швидкості, а також як визначити доцільність використання другої та третьої зон керування для досягнення максимальної швидкості двигуна за заданого навантаження.