Досліджено вплив умов приготування поглинального розчину для очищення газів від сірководню на хемосорбційні властивості абсорбентів відносно сірководню. Показано, що активність абсорбенту є значно вищою, якщо замість хінгідрону як окисника хемосорбованого сірководню використовувати продукт його олігомеризації, вихід якого залежить від співвідношення хінгідрон : луг, а також наявності кисню в реакційній системі.

Досліджено дифузійну рівновагу між розчиненим хінгідроном і березовим активованим вугіллям (БАВ) за різних температур. Установлено, що за звичайних температур (280 - 303 К) сорбційна ємність вугілля є високою, а за підвищених (368 - 373 К) - низькою. Вивчено кінетику сорбції хінгідрону БАВ. Доведено, що сорбція хінгідрону БАВ протікає у внутрішньодифузійній області. Визначено коефіцієнти дифузії за різних температур та енергію активації дифузійного процесу. Зроблено висновок про доцільність використання БАВ для адсорбції хінгідрону з відпрацьованого поглинального розчину очищення газів від сірководню.

На підставі експериментальних досліджень процесу абсорбції сірководню лужно-хінгідронним поглинальним розчином розраховано коефіцієнти дифузії та масообміну. Встановлено концентраційний профіль хемосорбції сірководню з кисневмісного газу. Визначено оптимальну концентрацію хінгідрону для очищення такого газу.

Досліджено роботу диспергатора рідини ковшоподібної форми промислових розмірів на стендовій установці. З'ясовано аспекти роботи диспергатора та передумови створення щільної і рівномірної крапельної завіси в усьому поперечному січенні абсорбера. Проаналізовано рух потоків рідини в ковшоподібному диспергаторі. Вивчено вплив числа обертів диспергатора і глибини його занурення на витрату енергії та продуктивність. Одержані залежності є підставою для удосконалення конструкції і оптимізації роботи диспергатора, зниження витратних коефіцієнтів.

Розроблено математичну модель розчинення гранульованих добрив з сірчаним покриттям, яка дозволяє визначити час розчинення добрива з урахуванням різних впливаючих чинників. Підтверджено адекватність розробленої математичної моделі шляхом експериментальних досліджень швидкості розчинення нітроамофоски з оплавленим сірчаним покриттям.

Показано перспективність і переваги хінгідронного методу очищення газів від сірководню з одержанням дрібнодисперсної сірки. Досліджено на лабораторній установці укрупненого типу процес очищення природного газу від сірководню за допомогою хінгідронного методу в камері з ковшоподібними диспергаторами. Вивчено залежність ступеня хемосорбції і коефіцієнта масопередачі від інтенсивності диспергування поглинального розчину. Знайдено оптимальні значення лінійної швидкості кінців диспергатора і їх кількості на одиницю довжини апарату, за яких опір зі сторони рідинної плівки - мінімальний, а процес лімітується опором зі сторони газової плівки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л422.2-3

Рубрики:

Цегельне виробництво

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив концентрації заліза (II) сульфату та вмісту кисню в очищуваному газі на ефективність і швидкість очищення кисневмісних газів від сірки (IV) оксиду у скруберній камері з ковшоподібними диспергаторами.

Здійснено ексергетичний аналіз виробництва пігментного титану (IV) оксиду. Запропоновано нову концепцію використання теплоти відхідних газів печей прожарювання пасти метатитанової кислоти для концентрування гідролізної сульфатної кислоти і виділення із неї розчинних солей заліза.

Досліджено вплив концентрації компонентів поглинального розчину очищення газів від сірководню та технологічних параметрів на швидкість і селективність анодного окиснення хемосорбованого сірководню до сірки. Показано, що електрохімічна регенерація дозволяє одержувати дрібнодисперсну сірку з високою селективністю.

Дисертацію присвячено питанням вибору окисників розчиненого сірководню та технологічного оформлення процесів очищення газів і рідин від сульфідної сірки. Розроблено новий напрямок в технології вилучення сірководню із газів і рідин, який грунтується на застосуванні активних і недорогих окисників розчиненого сірководню та апаратурного оформлення, що відповідає фізико-хімічним умовам очищення. Запропоновано нові ефективні методи очищення газів і рідин від сульфідної сірки і наведено дані щодо їх економічної ефективності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л212

Рубрики:

Сірка (сульфур)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено характеристики газових викидів виробництва пігментного титану (IV) оксиду. Встановлено, що гази реакторів розкладу ільменіту концентрованою сульфатною кислотою складаються з парогазової суміші, яка містить значну кількість шкідливих компонентів. Запропоновано концепцію очищення і ефективний головний апарат.

Встановлено форми складів цинку в шламах відстійників підприємств синтетичного волокна. Запропоновано принципову схему одержання металевого цинку з шламів, яка включає вилуговування цинку і його електрохімічне осадження. Лужні розчини після електролізу використовуються повторно для вилуговування.

Розглянуто вплив концентрації компонентів хінгідронного поглинального розчину на його фізико-хімічні властивості. За одержаними даними розраховано коефіцієнти масовіддачі в рідинній і газовій фазах у різних масообмінних апаратах. Показано, що збільшення концентрації натрій карбонату і натрій тіосульфату в поглинальному розчині зменшує коефіцієнт масовіддачі в рідинній фазі і збільшує її дифузійний опір. Для здійснення хемосорбції сірководню хінгідронним поглинальним розчином під атмосферним тиском рекомендовано використовувати горизонтальний абсорбер із ковшоподібними диспергаторами. Встановлено, що з підвищенням тиску зменшується коефіцієнт масовіддачі в газовій фазі і зростає її дифузійний опір. Для здійснення хемосорбції сірководню під тиском рекомендовано використовувати вертикальний барботажний абсорбер.

Вивчено вплив природи окиснювальних домішок, їх кількості і температури на зв'язування з'єднань сірки у ході випалення керамічних виробів з відходів вуглезбагачення.

Досліджено властивості сировинних сумішей для виготовлення стінних виробів, які містять відходи збагачення вугілля, глину та тверді додатки - марганцеву руду та вапняк. Досліджено також якісні показники виробів і ступінь зв'язування сульфуру під час термооброблення, яке здійснено за виробничих умов за температури 950 градусів за Цельсієм.

Досліджено зміну концентрації іонів феруму в гідролізній сульфатній кислоті в процесах її упарення та охолодження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л42-37

Рубрики:

Керамічні вироби (кераміка)

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано процес упарення розчинів сульфатної кислоти у порожнистій розпилюючій колоні. На підставі матеріально-теплових розрахунків і літературних джерел розраховано коефіцієнти тепловіддачі від гарячого повітря до крапель кислоти різної концентрації, тривалість прогрівання та упарення крапель. На підставі експериментальних даних, які одержано на укрупненій лабораторній установці, встановлено залежності коефіцієнта тепловіддачі від радіуса краплі, концентрації кислоти та часу контактування крапля - газова фаза. Експериментально встановлено, що коефіцієнт тепловіддачі в досліджуваній системі в 10 - 100 разів є більшим у порівнянні зі значеннями, які розраховано за математичними моделями. Обгрунтовано, що розчини сульфатної кислоти доцільно диспергувати до крапель діаметром 1 - 2 мм. Одержані результати запропоновано використовувати для розрахунку випарного апарата та розроблення технології утилізації відхідних розчинів сульфатної кислоти.