Розглянуто психологію управління як галузь психологічної науки, розкрито зміст понять управління, об'єктів і суб'єктів управління. На підставі зарубіжного досвіду визначено історичні етапи розвитку психології управління. Розглянуто спілкування як соціально-психологічний феномен, наведено психологічні рекомендації щодо управлінського спілкування. Подано соціально-психологічну характеристику керівника. Визначено основні типи конфліктів в організаціях, а також причини їх виникнення. Наведено словник основних термінів з даного питання.

Рассмотрена психология управления как область психологической науки, раскрыто содержание понятий управления, его объектов и субъектов. На основании обобщения зарубежного опыта определены исторические этапы развития психологии управления. Рассмотрено общение как социально-психологический феномен, приведены психологические рекомендации по управленческому общению. Дана социально-психологическая характеристика руководителя. Определены основные типы конфликтов в организациях, а также причины их возникновения. Предложен словарь основных терминов по данному вопросу.

Дисертація містить результати теоретичного та експериментального дослідження проблеми мотивації підвищення професійної кваліфікації педагога. Розроблено й емпірично випробувано процесуально-динамічну модель мотивації. Встановлено, що мотивація педагога підвищувати професійну кваліфікацію є функцією специфічних факторів: соціально-психологічної ситуації педагогічної діяльності, особистісних диспозицій педагога, його соціально-психологічної адаптованості, результативності поведінки і діяльності, які забезпечують інтегративність сукупності мотиваційних змінних - задоволеність роботою, власним життям, психічне здоров'я, цінність уникання невизначеності та ін. Визначено латентні особливості низько- і високомотивованих педагогів; змістово-компонентну структуру мотивації; вплив на її динаміку суб'єктної активності педагога щодо професійного та особистісного зростання, позитивних зрушень соціально-психологічної ситуації педагогічної діяльності та стану психічного здоров'я. Показано основні напрями оптимізації мотивації педагога до підвищення професійної кваліфікації.

Розглянуто питання специфіки юнацького віку, особливостей формування і прояву самосвідомості студентів як центральної сфери соціалізації особистості. Здійснено соціально-психологічний аналіз результатів емпіричного дослідження структурних складових самосвідомості, з'ясовано їх гендерні відмінності.

Вивчено історію виникнення та розвитку сучасної теорії трансактивної пам'яті Д. Вегнера як спроби аналізу групової психіки. Сутність феномена трансактивної пам'яті визначено як сукупне знання, локалізоване в пам'яті окремих членів групи, і способи його передачі іншим. Проаналізовано розвиток трансактивних процесів: кодування, збереження та відтворення інформації; розглянуто індикатори трансактивної пам'яті: спеціалізацію, координацію, достовірність, що виникають унаслідок її розвитку, та відзначено специфіку групових завдань, для яких механізми трансактивної пам'яті підвищують продуктивність діяльності групи. Векторами подальших досліджень і сфер застосування цього групового феномена, що розкриває взаємодію між пам'яттю окремих індивідів із процесами, які поновлюють інформацію в цій пам'яті, є вивчення динаміки еволюції поняття, розвитку систем трансактивної пам'яті у віртуальних командах, у бізнес-середовищі, на організаційному рівні, посиленому інформаційними технологіями.

Формування професійної ідентичності студентства зумовлене як вимогами сучасного суспільства щодо розвитку самосвідомості особистості, так і запитом теорії і практики вищої освіти в Україні. Фахівець соціономічної професії є "інструментом" впливу на клієнта, тому надання ним якісної професійної допомоги потребує сформованої професійної ідентичності. Професійна ідентичність, як динамічне утворення, розвивається в процесі професійного становлення особистості (А. М. Лукіянчук), сприяє її самореалізації у фаховій діяльності, усвідомленню приналежності до професії та професійного співтовариства (А. С. Борисюк, Н. І. Кривоконь, К. О. Кальницька). Залишається недостатньо опрацьованою проблема набуття студентами ціннісно-смислових мотиваційних утворень, пов'язаних із професією. Постановка завдання полягає у виявленні специфіки ціннісно-смислового компоненту в структурі ідентифікації з майбутньою професією студентів-випускників бакалаврату, які здобувають вищу освіту за напрямами підготовки "Правознавство" і "Соціальна робота". Результати дослідження ціннісно-смислового компоненту професійної ідентичності студентів, які спеціалізуються на наданні правової і соціально-психологічної допомоги людям, свідчать, що лише у половини майбутніх юристів і соціальних працівників професійна ідентичність формується успішно і пов'язана з розширенням уявлень про ціннісні складові майбутньої професійної діяльності. Висновки: ціннісно-смислова складова професійної ідентичності майбутніх юристів пов'язана з престижем професії і оптимізмом з приводу професійної самореалізації, натомість майбутні соціальні працівники орієнтовані на гуманістичні цінності і духовну задоволеність від процесу набуття профессії.