Запропоновано розгляд політики у її взаємозв'язках і взаємовідносинах із іншими соціокультурними (СК) феноменами, які вивчає соціальна філософія як окремий розділ соціально-філософського знання (СФЗ) у політологічних, соціологічних, психологічних, антропологічних, юридичних, історичних, культурологічних, політекономічних типах суспільствознавства. Визначено, що СФЗ про політику не підміняє собою знання в галузі політології, соціології та інших соціально-гуманітарних наук. Воно здійснює комплексний аналіз даного феномену, орієнтуючись на діалектичну єдність взаємозв'язків, взаємовідносин, тенденцій і протиріч політики у загальному СК полі соціуму.

Із точки зору філософського рівня методології доведено, що забезпечення безпеки (ЗБ) є процес створювання таких сприятливих умов діяльності, за яких реалізовувалися б інтереси, здійснювалися б поставлені цілі, кінцевою підставою яких є цінності. Обгрунтовано, що ЗБ суб'єкта є процес оволодіння ним необхідними умовами власного існування. Як висновок, прийнято погляд, що безпека - це такі умови, за яких суб'єкти, як мінімум, зберігають і відтворюють свої цінності.

На підставі соціально-філософської рефлексії проблем політичного тероризму запропоновано авторське бачення шляхів протидії цьому соціальному феномену. Виділено задачі міжнародного та національного рівнів, спрямовані на вирішення вузлових проблем глобалізації, внутрішньосуспільного розвитку. Запропоновано низку принципових завдань на об'єднання громадських зусиль, для максимального сприяння формуванню та розвитку недержавної системи національної безпеки.

Викладено цілісну соціально-філософську концепцію воєнної політики як систему поглядів, відносин і заснованої на них діяльності соціальних суб'єктів і створених ними інститутів влади, яка спрямована на забезпечення суверенітету, територіальної цілісності, безпеку держави, громадянського суспільства та людини засобами політичного впливу та збройного насильства. Досліджено методологічні проблеми воєнної політики, категорії та поняття даного соціального феномена. Здійснено соціально-філософський аналіз воєнно-політичної діяльності держави, яку визначено як специфічний вид соціальної діяльності, що є синтезом політичної та воєнної сторін соціальної активності її суб'єктів, спрямованої на реалізацію воєнно-доктринальних цілей і настанов держави за допомогою засобів політичного впливу, застосування або погрози застосування засобів збройного насильства. Визначено та проаналізовано її структуру, суть та зміст реалізації за умов трансформаційних процесів. Обгрунтовано, що позитивні процеси, які відбувалися в світі та в Україні, потребують створення надійної системи захисту національної безпеки, відповідної воєнної політики. Розглянуто проблеми, що існують у сфері реалізації воєнно-політичної діяльності України, вирішення яких може сприяти оптимізації зусиль держави з надійного забезпечення її національних інтересів.

Здійснено комплексне політологічне та філософське осмислення особливостей феномена політичного тероризму. Тема дослідження феномена політичного тероризму є актуальною в пізнавально-інформаційному, теоретичному, світоглядному і практичному аспектах.

Розглянуто декілька основних підходів щодо розуміння та визначення релігії, а саме богословсько-теологічний, філософський, соціологічний, психологічний та інші. Розкрито основні підходи щодо розуміння та визначення релігії у соціогуманітарному знанні. Запропоновано авторське бачення сутності цього феномену на підставі аналізу різноманітних світоглядних підходів.

Досліджено актуальні проблеми розвитку суспільства за умов глобалізації. Визначено особливості буття людини в інформаційному суспільстві. З'ясовано проблеми та суперечності становлення правового суспільства в Україні. Розглянуто проблеми суспільства, людини та права у соціально-філософському, філософсько-правовому та правовиховному аспектах. Висвітлено особливості ціннісного виміру сучасного праворозуміння. Викладено основні принципи організації та функціонування органів державної влади в правовому суспільстві.

Проаналізовано актуальні проблеми інформаційного етапу розвитку суспільства, визначено особливості буття людини в сучасному інформаційному просторі. Розкрито взаємозв'язок правового суспільства, держави та людини в Україні. Висвітлено проблеми розуміння та здійснення права за сучасних соціокультурних умов. Увагу приділено дослідженню проблеми сучасного суспільства у філософському, філософсько-правовому та правоохоронному аспектах.

Досліджено актуальні проблеми інформаційного етапу розвитку суспільства. Визначено особливості буття людини в сучасному інформаційному просторі. З'ясовано взаємозв'язок правового суспільства, держави та людини в Україні. Увагу приділено проблемам розуміння та здійснення права за сучасних соціокультурних умов. Акцентовано на розгляді проблем сучасного суспільства у філософському, філософсько-правовому та правовиховному аспектах.

Розкрито основні питання історії світової та вітчизняної філософії. Надано систематичний виклад поглядів класичних та сучасних філософських шкіл та напрямків. Проаналізовано традиції та особливості вітчизняної філософії.

Довідкова література була і залишається важливим елементом книжкових полиць ще з часів пізньої античності. Але стрімкий розвиток наук та наукової інформації, а разом із тим - поява доступних і швидких у дії електронних ресурсів ставить під знак запитання, з однієї сторони, доцільність створення словників та енциклопедій в книжкових версіях саме в наш час, а, з іншої сторони, вимагає ретельного продумування того, яким може бути зміст такого роду книжок. Виразними особливостями цього словника можна назвати такі. По-перше, він створений авторами (викладачами, науковцями) із різних регіонів України, і тому читачі, працюючи із даним словником, зможуть отримати уявлення про різні школи, стилі, підходи до трактувань філософської проблематики, що присутні в нашому вітчизняному інтелектуальному просторі. По-друге, енциклопедичний характер словника обумовив те, що в ньому висвітлена не лише суто філософська проблематика, а й так звані філософські аспекти або проблеми різних сфер існування сучасного соціуму і культури. По-третє, у словнику розкривається зміст як традиційних, усталених, визнаних історією філософії понять та філософських вчень, так і новітні терміни і поняття, деякі з яких можна віднести до сучасного філософського авангарду.