Висвітлено сучасні проблеми діяльності підприємств. Запропоновано методики діагностики конкурентоспроможного, економічного та виробничого потенціалу підприємства, ризику інвестиційних проектів, знань, корпоративного управління та культури, організаційної структури, екологічного менеджменту. Наведено методичні підходи до оцінки конкурентоспроможного потенціалу промислового підприємства. Розкрито сутність економічного потенціалу підприємства. Показано роль культури підприємства у забезпеченні його конкурентоспроможності.

Освещены современные проблемы деятельности предприятий. Предложены методики диагностики конкурентоспособного, экономического и производственного потенциала предприятия, риска инвестиционных проектов, знаний, корпоративного управления и культуры, организационной структуры, экологического менеджмента. Приведены методические подходы к оценке конкурентоспособного потенциала промышленного предприятия. Раскрыта сущность экономического потенциала предприятия. Показана роль культуры предприятия в обеспечении его конкурентоспособности.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти прийняття управлінських рішень у контексті забезпечення конкурентоспроможності промислових підприємств. Запропоновано алгоритм моделювання процесу прийняття даних рішень і процедуру організаційного супроводу цього процесу. Викладено концепцію формування конкурентоспроможного потенціалу вітчизняних промислових підприємств. Увагу приділено особливостям формування організаційної структури промислового підприємства на підставі структуризації управлінської діяльності.

Освещены теоретико-методологические аспекты принятия управленческих решений в контексте обеспечения конкурентоспособности промышленных предприятий. Предложены алгоритм моделирования процесса принятия данных решений и процедуру организационного сопровождения этого процесса. Изложена концепция формирования конкурентоспособности потенциала отечественных промышленных предприятий. Уделено внимание особенностям формирования организационной структуры промышленного предприятия на основе структуризации управленческой деятельности.

Показано значення організаційної структури управління (ОСУ) як суттєвого чинника внутрішнього середовища машинобудівного підприємства. Розроблено блочну модель системи управління підприємства. Запропоновано визначення поняття ОСУ підприємством. Сформовано систему характеристик ОСУ підприємства та встановлено їх взаємозв'язок. Сформульовано комплексне завдання побудови та удосконалення ОСУ. Визначено комплексний критерій оптимізації ОСУ машинобудівного підприємства. Встановлено ознаки структуризації управлінської діяльності, на основі поєднання яких визначено оптимальну множину завдань у системі управління та розроблено їх класифікатор. Запропоновано універсальну схему "життєвого циклу" об'єктів функціонального управління. Розроблено методику удосконалення ОСУ машинобудівного підприємства.

Розглянуто теоретико-методологічні аспекти формування та розвитку потенціалу системи управління підприємством (СУП). Систематизовано організаційні, системно-кібернетичні та синергетичні засади дослідження СУП. Проаналізовано передумови й особливості реалізації концепції потенціалу в економіці. Обгрунтовано ключову роль потенціалу СУП у реалізації загального потенціалу підприємства. Сформовано рівневу структуру потенціалу підприємства та блочну структуру потенціалу СУП, запропоновано його логіко-структурну модель. Визначено теоретико-методологічні засади формування та розвитку потенціалу СУП, розроблено принципові основи та вибрано інструментарій його діагностики. Розроблено математичну модель потенціалу СУП, проведено апробацію рекомендацій щодо оцінювання його стану. Визначено напрямки розвитку потенціалу СУП як функції потенціалів її складових блоків.

Обгрунтовано доцільність формування єдиної методологічної бази дослідження сучасної системи управління підприємством, яка грунтується на теоретичних положеннях теорії організації, загальної теорії систем, кібернетики та синергетики. Визначено дескриптивні ознаки предметів дослідження метатеорій, що формують теоретичне підгрунтя для дослідження сучасної системи управління підприємством. Розроблено карту дескриптивних ознак системи управління підприємством як предмета міжнаукового дослідження.

Проаналізовано позиції України у міжнародних економічних рейтингах. Викладено теоретичні аспекти маркетингу відносин. Увагу приділено питанням підвищення конкурентоспроможності банківського сектору України. Охарактеризовано сучасні тенденції економічної безпеки України. Визначено роль соціальних медіа-технологій у забезпеченні збільшення капіталу брендів промислового підприємства. Досліджено вплив організаційної культури на конкурентоздатність підприємства. Обгрунтовано поняття екологічної безпеки експортної діяльності лісових підприємств. Висвітлено особливості виникнення організаційних конфліктів під час здійснення підприємством зовнішньоекономічної діяльності. Описано ситуаційний підхід до побудови інформаційної підтримки прийняття стратегічних управлінських рішень. Виявлено проблемні аспекти системи електронного документообігу митних установ.

Переосмислено поняття «риторика», визначено суспільні функції риторики. Висвітлено зміст навчальної дисципліни «Риторика», подано перелік риторичних умінь майбутніх учителів. Розкрито зміст риторичної освіти учителів й обґрунтовано її фахове і суспільне значення. Розглянуто сутність та особливості риторизації навчального процесу у ВНЗ.

Переосмыслено понятие «риторика», определены ее общественные функции. Отражено содержание учебной дисциплины «Риторика», дан перечень риторических умений будущих учителей. Раскрыто содержание риторического образования учителей и обосновано ее профессиональное и общественное значение. Рассмотрены сущность и особенности риторизации учебного процесса в ВУЗ.

The concept of «rhetoric» is reinterpreted, certainly it functions, maintenance of educational discipline is reflected «Rhetoric», the list of rhetorical abilities of teachers is given. Maintenance of rhetorical education of future teachers is exposedand grounded it professional and public value.

Проаналізовано еволюцію, сучасний стан та тенденції розвитку системи управління підприємством як предмета дослідження теорії організації. Уточнено сутність системи управління підприємством як предмета дослідження теорії систем і кібернетики. Уточнено синергетичну концепцію самоорганізації та саморозвитку системи управління підприємством. Розглянуто систему управління підприємством як предмет міжнаукового дослідження. Досліджено загальнонаукову та філософську сутність поняття "потенціал". Запропоновано комплексний підхід до трактування поняття "потенціал суб'єкта господарювання". Сформовано рівневу структуру потенціалу підприємства та блочну структуру потенціалу системи управління підприємством. Запропоновано методологічний базис формування та розвитку потенціалу такої системи. Розроблено принципові основи й обрано інструментарій оцінювання потенціалу системи управління підприємством. Запропоновано підхід до диференціації управлінського персоналу підприємства. Надано пропозиції щодо моделювання організаційно-функціональної структури системи управління підприємством, сформовано комплексний інструментарій і визначено напрями розвитку її потенціалу.

Мета статті - визначення доцільності дотримання ресурсної концепції трактування потенціалу як економічної категорії. Для вирішення поставленого завдання здійснено систематизацію основних підходів до трактування поняття "потенціал" в економіці та досліджено еволюцію трактування поняття "виробничий потенціал". Показано, що значне поширення в економіці взагалі та під час визначення поняття виробничого потенціалу зокрема одержала ресурсна концепція трактування потенціалу, в межах якої сформувалися ресурсний, ресурсно-цільовий та ресурсно-результатний підходи. Обгрунтовано, що, незважаючи на наявність щільного зв'язку між ресурсами та потенціалом господарюючого суб'єкта, ці поняття не є тотожними, а саме: ресурсне забезпечення господарюючого суб'єкта є необхідною, але не вичерпною умовою реалізації його потенціалу. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є визначення можливостей інтеграції ресурсної концепції з іншими підходами до трактування потенціалу як економічної категорії.

Обгрунтовано необхідність інструментарію аналізу та прогнозування зовнішньої торгівлі України, придатного для застосування за сучасних умов невизначеності та нестабільності. Розглянуто сутність, здійснено аналіз та визначено обмеження застосування методів і підходів у контексті дослідження зовнішньої торгівлі України. Доведено доцільність використання стохастичного моделювання з метою забезпечення грунтовності довгострокових прогнозів динаміки та структури зовнішньої торгівлі України.

Мета роботи - визначення гравітаційних чинників впливу на зовнішньоторговельні відносини країн на основі результатів компаративного аналізу класичних специфікацій гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі та вітчизняного досвіду гравітаційного моделювання. Обгрунтовано, що одним з інструментів економіко-математичного моделювання, використання якого характеризується високим рівнем адекватності та забезпечує прогнозування умов зовнішньої торгівлі, є гравітаційна модель. Проаналізовано основні підходи до визначення пояснювальних змінних у гравітаційному рівнянні зовнішньої торгівлі та запропоновано авторський підхід до вибору факторів гравітаційної моделі. Як першу пояснювальну змінну у специфікації гравітаційної моделі зовнішньої торгівлі та характеристики значущості економік зовнішньоторговельних партнерів запропоновано використовувати ВВП, обчислений за паритетом купівельної спроможності з очікуваним позитивним і статистично значущим коефіцієнтом. Другою пояснювальною змінної гравітаційного рівняння зовнішньої торгівлі запропоновано використовувати комплексну характеристику "торговельної дистанції" між країнами, що відображає поточні умови двосторонньої торгівлі та залежить від чинників, які впливають на зовнішньоторговельний обіг між країнами - як безпосередньо (статична пропорційність транспортних витрат географічної віддаленості), так й опосередковано (динамічні інституційні умови двосторонніх відносин). Обгрунтовано доцільність використання як кількісного еквівалента показника "торговельної дистанції" світової середньорічної ціни на нафту. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є установлення форми та сили впливу визначених базових гравітаційних змінних на зовнішньоторговельні відносини певних країн-партнерів і визначення доцільності включення додаткових факторів до складу гравітаційного рівняння зовнішньої торгівлі.

Мета роботи - визначення атрибутів транспарентності у торговельно-економічному співробітництві держав як набору її необхідних і достатніх ознак на основі дослідження підходів до трактування відповідного терміна. Обгрунтовано необхідність розгляду транспарентності як засадничого принципу міждержавного торговельно-економічного співробітництва. Досліджено підходи до трактування транспарентності у царині державного управління та міждержавного співробітництва. Проаналізовано функціонування принципу транспарентності у рамках діяльності міжнародних організацій та трактування поняття транспарентності вітчизняними та зарубіжними вченими. Розроблено матрицю синонімічності та вторинності атрибутів транспарентності та ієрархію формування атрибутивних характеристик транспарентності. Визначено атрибути транспарентності торговельно-економічного співробітництва як набору її необхідних та достатніх ознак. Обгрунтовано, що транспарентність має розглядатися як засадничий принцип міждержавного торговельно-економічного співробітництва, основними атрибутивними характеристиками якого є прозорість, інформативність, відкритість, гласність і підзвітність. Доведено, що відповідність зовнішньоторговельної політики України визначеним атрибутам транспарентності сприятиме передбачуваності умов зовнішньої торгівлі, відкритості заходів учасників торговельних процедур, а також економічному зростанню, підвищенню конкурентоспроможності та фінансової стабільності держави як на національному, так і міжнародному рівнях. Узагальнено думку про те, що необхідним є дослідження теоретичних і практичних аспектів забезпечення транспарентності у зовнішньоторговельній політиці держави. Перспективами подальших досліджень у даному напрямі є оцінювання можливостей забезпечення відповідності зовнішньоторговельної політики України визначеним атрибутам транспарентності.

Обгрунтовано необхідність використання Україною переваг приєднання до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження товарів. З метою формалізації умов застосування кумуляції Пан-Євро-Мед між Україною та іншими сторонами Конвенції розроблено матрицю діагональної кумуляції та обгрунтовано критерій забезпечення її ефективності. Здійснено аналіз і систематизацію заходів, які запроваджуються країнами з метою повного взаємовигідного використання потенціалу цієї угоди.

Розглянуто суть системи нотифікацій СОТ як інструмента регулювання глобальних правил торгівлі. З метою оцінювання впливу системи нотифікацій СОТ на ефективність торговельно-економічного співробітництва держав визначено критерій її результативності як щорічне збільшення кількості поданих нотифікацій. Доведено висхідну динаміку у щорічному збільшенні кількості нотифікацій, що свідчить про ефективне використання країнами-членами СОТ системи нотифікацій з метою забезпечення результативності торговельно-економічного співробітництва.

Мета роботи - визначення пріоритетів трансформації підходів до оцінювання рівня економічної безпеки України з огляду на загострення геополітичних і глобалізаційних викликів. Систематизовано методичні підходи до оцінювання рівня економічної безпеки України та засвідчено поступову трансформацію актуалітетів дослідження економічної безпеки держави внаслідок обієктивних та переважно непередбачуваних і непрогнозованих геополітичних трансформацій. Виокремлено три етапи у формуванні методології та розвитку інструментарію оцінювання загроз економічній безпеці України. Визначено пріоритети політики забезпечення економічної безпеки України на сучасному етапі домінування впливу екзогенних чинників переважно деструктивного впливу. Перспективою подальших досліджень у даному напрямі є розробка методичних підходів, які дозволяють надати грунтовну оцінку сучасним детермінантам економічної безпеки України через відповідні індикатори кількісного та якісного характеру.

Систематизовано термінологічний апарат у сфері дослідження міждержавних торговельних конфліктів, до якого віднесено поняття: суперечлива ситуація у торгівлі, торговельна суперечка, торговельний конфлікт, торговельна війна. Надано характеристику стадіям суперечливості зовнішньоторговельних відносин між державами та/або інтеграційними утвореннями. Обгрунтовано доцільність розгляду інтенсивності напруги як детермінанти зовнішньоторговельних конфліктів. Надано визначення торговельної війни та систематизовано її ключові ознаки як зовнішньоторговельного конфлікту максимального ступеня інтенсивності.

Обгрунтовано визначальну роль механізму врегулювання суперечок СОТ у запобіганні ескалації міждержавних торговельних конфліктів та упередженні їх розгортання до стадії торговельних воєн. Запропоновано статичний та динамічний критерії результативності механізму врегулювання торговельних суперечок СОТ. За результатами аналізу щорічної структури вирішення суперечок протягом 1995 - 2018 рр. підтверджено переважне дотримання статичного критерію, що свідчить про дієвість механізму урегулювання суперечок як інструменту глобальної торгівлі СОТ. На основі алгоритму перевірки гіпотези існування тенденції засвідчено невиконання динамічного критерію, що може інтерпретуватися як відсутність кумулятивного ефекту від накопичення досвіду врегулювання торговельних суперечок.

Показано, що поширення тенденцій неопротекціонізму призводить до виникнення розбіжностей у сфері митно-тарифного регулювання з огляду на необхідність одночасного захисту національних ринків і відповідності вимогам СОТ щодо спрощення умов торгівлі. Запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня відкритості зовнішньої торгівлі держави на основі розрахунку абсолютного та відносного коефіцієнтів тарифної лібералізації та їх деталізації до рівня товарних розділів зовнішньоторговельної номенклатури. Проведено розрахунок абсолютного та відносного коефіцієнтів лібералізації зовнішньої торгівлі України за товарними розділами УКТЗЕД у динаміці. Зазначено, що рівень тарифного захисту національного ринку України є занизьким у порівнянні з основними партнерами, що зумовлює потребу вироблення механізмів помірної та вибіркової тарифної лібералізації зовнішньої торгівлі держави в умовах неопротекціонізму.

Розглянуто суть митного тарифу як регулятора зовнішньоторговельної політики. Розглянуто підходи до визначення митного тарифу залежно від контексту та мети дослідження. Обгрунтовано доцільність розгляду митного тарифу як комплексної (економічної, політичної та системної) категорії дослідження. Здійснено систематизацію аспектів інтерпретації митного тарифу та сформовано їх ієрархію за послідовністю набуття визначальних ознак. Доведено, що у своєму найвужчому розумінні як обов'язкового податку, що стягується з товарів і предметів під час переміщення через митний кордон держави, митний тариф відіграє ключову роль у реалізації державної політики імпортозаміщення, оскільки забезпечує об'єктивізацію ставок увізного мита на експортну продукцію. Обгрунтовано необхідність визначення напрямів раціоналізації ставок імпортного мита для вироблення механізмів ефективного захисту національного ринку від імпорту в умовах лібералізації митно-тарифного регулювання.

Мета роботи - ретроспективний аналіз зовнішньої торгівлі України товарами у контексті поглиблення міждержавних економічних протиріч та активного використання дискримінаційного інструментарію зовнішньоторговельної політики. Констатовано ускладнення перебігу процесів регіональної інтеграції держав через активізацію антиглобалізаційних тенденцій у міжнародних економічних відносинах. Обгрунтовано необхідність дослідження інтеграційних пріоритетів зовнішньої торгівлі України в умовах інтенсифікації міждержавних зовнішньополітичних та економічних конфліктів. Здійснено ретроспективний аналіз абсолютних (обсяги товарообігу в цілому та з окремими групами країн) і відносних (частка торгівлі з окремими групами країн в загальній структурі товарообігу) показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами Європи та СНД. Засвідчено негативний вплив запровадження Росією та Україною системи взаємних економічних санкцій на товарообіг держави в цілому та з окремими групами країн. Підтверджено гіпотезу про існування неухильної від'ємної тенденції в динаміці абсолютних і відносних показників зовнішньої торгівлі України товарами з країнами СНД. Не виявлено стійкої тенденції до зростання показників зовнішньої торгівлі України з країнами Європи в абсолютному вимірі. Обгрунтовано, що зовнішньоторговельна інтеграція України до європейського простору потребує виваженої торговельної політики з метою запобігання подальшій ескалації міждержавних торговельних конфліктів. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є надання кількісної оцінки впливу дискримінаційних заходів на національну економіку та розроблення рекомендацій щодо формування інтеграційних пріоритетів України на основі ефективної взаємодії з європейським і світовим економічним простором.