Розроблено концептуальні основи теоретичного дослідження феномену влади ЗМІ як фактора політичного управління розвитком держави, становлення громадянського суспільства та самореалізації особистості. Обгрунтовано генезис, природу, сутність влади ЗМІ як специфічну форму існування "владно-підвладних відносин", зміст як сукупність організаційних процесів, багатоманітність форм прояву даного явища у сфері політичного буття, специфіку впливу механізму влади ЗМІ на особистість завдяки психологічному навіюванню, на громадянське суспільство та державу - завдяки соціальному тискові заангажованих олігархами каналів. У ході праксеологічного аналізу висвітлено легітимізацію влади ЗМІ, проведено експертну оцінку якості функціонування її у політичному просторі України та запропоновано кроки оптимізації впливу на життєдіяльність соціального організму країни та особистості.

Обгрунтовано концептуальне бачення влади ЗМІ в системі соціального управління та контексті саморегуляції соціального організму країни. Проаналізовано владу ЗМІ як таку, що у системі соціального управління тяжіє до влади громадянського суспільства, протистоїть державній владі на засадах зворотного зв'язку. Обгрунтовано генезис, природу, сутність влади ЗМІ як специфічної форми існування "владно-підвладних відносин", зміст - як сукупність організаційних процесів, багатоманітність форм вияву цього явища у сфері політичного буття, специфіку впливу механізму влади ЗМІ на особистість завдяки психологічному навіюванню на громадянське суспільство і державу - завдяки соціальному тискові заангажованих олігархами каналів. Висвітлено легітимізацію влади ЗМІ, оцінено якість функціонування її у політологічному просторі України і запропоновано шляхи оптимізації впливу на життєдіяльність соціального організму країни і особистості.

Визначено основні характеристики інформаційної війни: протиборство ворогуючих сторін, комплексне застосування, контроль над інформаційним простором, вплив на індивідуальну, групову та масову свідомість, застосування пропаганди, дезінформації, політичного маніпулювання. Виявлено подвійну природу засобів масової інформації (ЗМІ) в контексті інформаційної війни: сприяння ескалації політичного протистояння та убезпечення від різноманітних проявів агресії. Доведено, що сфера інформаційних відносин в сучасному світі й особливо в Україні потребує вироблення адекватної державної інформаційної політики із залученням потенціалу ЗМІ. Узагальнено різновиди і засоби ведення інформаційних воєн, показано специфіку модифікації засобів передачі інформації та посилення їх маніпулятивного політичного впливу. Охарактеризовано основні напрями використання громадської думки як важливого чинника формування внутрішньої та зовнішньої політики держави. Виявлено роль ЗМІ в конфліктно-кризових ситуаціях. З'ясовано специфіку процесу вдосконалення пропагандистської діяльності, технологічні механізми її застосування та процес формування контрпропагандистських засобів. З'ясовано, що в умовах агресії Російської Федерації проти України важливого значення набуває дослідження гібридного та мережевого різновидів війни. Обгрунтовано необхідність удосконалення інформаційної безпеки в Україні, що передбачає формування асиметричної стратегії, впровадження новітніх інформаційних технологій, залучення медійними засобами світової громадськості до проблеми припинення агресії й повернення відторгнутих від України територій.